Фольк-співак Саша Буль у травні випустить новий сольний альбом. Але цього року він вже має привід для гордості: нещодавно вийшов перший для нього альбом у складі польського гурту Me And That Man, сайд-проєкту культового металіста Адама «Нергала» Дарскі з Behemoth.
Чому його запросили в гурт, як на це вплинув Нацвідбір на «Євробачення» і що це за відчуття, коли твою пісню на альбомі виконує Корі Тейлор зі Slipknot? Читайте в ексклюзивній історії чернівецького виконавця.
Ну, тут ледь не історія Попелюшки. Коли Me and That Man видали перший альбом і анонсували тур Польщею, мій товариш за пивком сказав мені: «Буль, так зв’яжись із Нергалом (фронтмен МАТМ — прим. ред.). Може, вони тебе “на сапорт” візьмуть. У вас же схоже музло». Процес пішов і вже наступного дня менеджер Адама попросив мене вислати свій музон на зацінку, а ще через півгодини сказав, що пісні сподобались і я в ділі.
Тур пройшов надзвичайно. Майже всюди були солдаути. Після камерних клубних сцен, де я звик виступати, я раптом опинився у залах із понад тисячею глядачів. У дорозі ми всі класно здружилися. Окрім розігріву, я також з’являвся на сцені з МАТМ як гість, підіграючи на банджо та підспівуючи. Ще тоді почалися жарти, що підростає майбутній «that man». Та це все були лише хіханьки-хаханьки. Загалом, з приємністю згадую той тур.
Було важко, бо до того я вже два місяці провів у дорозі. Та й коли в турі МАТМ були перерви, я грав свої сольні концерти в інших містах, бо нам довелося перенести раніше заплановані події. Думав, здохну від перевтоми та застуди. Згодом, одного вечора я грав у Варшаві з King Dude. На наш концерт прийшов Нергал, і після виступу запропонував мені зайняти місце Джона, який покинув гурт. Так все і заварилось.
Щодо жанрової відмінності між моєю сольною музикою та піснями МАТМ, то вона насправді досить формальна. В основі лежать дуже подібні речі. Єдине що в МАТМ це все з ширшими аранжуваннями та важчим звучанням.
А хто б не погодився грати поруч із без перебільшення легендарним фронтменом? Якраз незадовго до історії з МАТМ я спробував перевести Sasha Boole у формат тріо. Комусь цей маневр дуже сподобався, комусь — категорично не зайшов. Я ж особисто, не дивлячись на задоволення від роботи з хлопцями, відчув, що втрачаю щось своє, справжнє і ризикую перетворити Sasha Boole в черговий рок-гурт.
Коли мені запропонували долучитися до МАТМ, це, окрім радості, принесло ще й полегшення, припинилися вагання щодо розширення до формату гурту. Пісні, які потребували би багатших аранжувань, я писав для МАТМ, а чисто сінгер-сонграйтерські акустичні історії залишав собі.
Адам давно переріс Польщу. Його варто сприймати в світовому музичному розрізі, де Behemoth займає усе вищі позиції. Він крутий чувак і великий вчитель, який любить ділитися знаннями та досвідом. А я люблю вчитися. Він вимогливий — як до себе, так і до тих, хто з ним працює — розслабити булки не вдасться. Але кантрі-артиста з провінційного українського міста цим не налякаєш.
Я звик пахати, інакше б не був там, де я є зараз. Для прикладу, перед першим концертом у складі МАТМ у мене був лише місяць, щоб вивчити пісні, слухаючи їх з диска, і всього дві репетиції. На третій день ми заграли в залі на 10 000 чоловік. Коли ми зійшли зі сцени, бос сказав: «Ми кинули тебе в глибоку воду і ти впорався. Ласкаво просимо до команди».
Можливо, він виникав би, якби мені довелося відмовитися від сольної гри. А так — я з задоволенням поєдную роль музичної мануфактури Sasha Boole, де практично всім займаюсь сам (музика, продакшн, запис, арт) і роль учасника великої професійної команди, де в кожного є своє завдання. Це дуже класний досвід. Я не стерпів би працювати під егідою менш кваліфікованого чи просто тупого керівника. А тут мій босс — насамперед мій учитель і прекрасний приклад.
Концепція альбому така, що на кожній пісні у нас співає якийсь гість. Корі — один із них. Під час роботи над релізом ми з хлопцями обмінювалися демками та ідеями щодо пісень. Тоді Адаму приглянулась моя How Come. А потім вона сподобалася і вокалісту Slipknot. З нею взагалі пов’язана епічна історія.
У мене був шанс спробувати себе з нею на національному відборі на Євробачення, але я не захотів. І тепер дуже радий, що залишився вірним принципам, бо інакше історії з Корі, можливо, не трапилося би. Детальніше про це можна прочитати у мене на ФБ. До речі, в пісні на гітарі грає Брент із Mastodon.
Ми записували альбом на надзвичайно атмосферній вінтажній студії в Польщі. Більшість пісень записані наживо. Ми заходили в студію, «раз-два-три» і погнали. Мушу сказати, що це дуже крута школа, абсолютно інші емоції. Після цього потрековий запис якось геть не вставляє.
Я навіть свій сольний альбом таким чином записав: одночасно граючи на гітарі, співаючи та вистукуючи ритм ногами. Зверху записував лише те, на що фізично не вистачало кінцівок. Я ж one-man band (людина-оркестр — прим. ред.).
У травні Саша Буль випустить новий і перший за три роки сольний альбом. Він поки що не має назви, але кілька пісень з нього можна послухати на стрімінгах.
Фото: Oskar Szramka
Ви пов’язані з музикою і маєте цікаву історію чи досвід, не гірші за цю? Поділіться нею з нами на пошту editor@slukh.media. Чекаємо!
Читайте також розповідь гітариста гурту OMANA про те, як він провів 4 дні у рок-таборі в США та пограв з учасниками Rage Against The Machine, A Perfect Circle, Marilyn Manson та інших гуртів.
