Тексти

«Рок-легенди — прості люди». Як я поїхав до США навчатися в легендарних гітаристів

Олексій Богомольний
1230

Цього року екс-учасник Vivienne Mort і фронтмен гурту OMANA Олексій Богомольний отримав унікальний досвід. Він поїхав до Америки, де провів 4 дні у рок-таборі Тома Морелло з Rage Against The Machine.

Про майстер-класи, зустріч з гітаристами та кумирами з A Perfect Circle, Marilyn Manson, MC5 та інших гуртів і цінність такої поїздки він розповів нам.

Початок

Одного разу гітаристу Rage Against The Machine Тому Морелло прийшла ідея організувати рок-табір і запросити знаменитих друзів-гітаристів провести там майстер-класи. Він назвав це «Гітарною революцією» та провів її в готелі Fashion Island у Ньюпорт-Біч, Каліфорнія.

Я побачив анонс події в інстаграмі Тома Морелло й очам не повірив. Але мене перевернуло, коли зайшов на сайт події — серед інструкторів були мої кумири John 5 (Marilyn Manson, Rob Zombie) і Біллі Говердел (A Perfect Circle, Ashes Divide).

Все тривало з 2-го по 6-те січня. Всього було десь 150 учасників, я був єдиним із Європи і з України. Більшість були американцями, десяток людей з Канади, з Австралії та один хлопець із Дубая.

Дружина переконала мене, що треба їхати. Купляючи квиток, я не міг уявити, що буду вчитися у своїх кумирів. А вертаючись, не міг до кінця прийняти, що ці рок-легенди — прості люди, які до всього ще й відкриті та щирі.

Про розпорядок дня, заняття та вечірки

Кожен день мав свій графік:

  • 9:00 — йога з Бібі Маꥳлл (гітаристка Beyonce);
  • 10:00–19:00 — лекції;
  • 20:00–23:00 — концерти;
  • 23:00 і далі — джеми або ми просто спілкувалися про музику.

На лекціях давали теорію та історії з життя рок-легенд. Іноді вчили безпосередньо грі на гітарі. Рівень учасників був різний, деякі інструктори пробували всіх об’єднати в унісон чи ритм. Коли учасників було мало, інструктори приділяли більше часу на кожного.

Інструктори та їхні фішки

Том Морелло — дуже веселий мужик. Багато розповідав про своє життя. Як колись закинув гітару, потім вернувся і вчився по вісім годин щодня. Як йому доводилося відстоювати свої та права інших ще зі школи та як він був першим зі свого містечка, хто поступив у Гарвард. Показав усі свої гітари і обладнання, продемонстрував фірмові гітарні фішки, рифи та соло.

Розказав, що в Лос-Анджелесі працював у державних органах, але кинув цю роботу після скандалу. Одного разу подзвонила жінка й поскаржилася, що в сусідніх районах стає все більше мексиканців. Том Морелло відповів жінці, що вона расистка. Після цього на роботі був скандал і Том вирішив її покинути, бо не хотів прогинатися.

У Лос Анджелесі він грав у різних гуртах, заробляв викладанням музики. Багато часу Том проводив з своїм шкільним другом Адамом Джонсом (гітарист Tool). Доленосним було знайомство з Мейнардом Кінаном (вокалістом Tool), бо той показав тому стрій Drop D на гітарі, на якому написано багато пісень RATM.

John 5 — віртуоз, який найчастіше посміхається. Щоразу він швидко розповідав тему лекції, а потім годину відповідав на будь-які питання та показував, як грати. На заключній лекції запрошував кожного охочого до себе з гітарою, щоб щось показати чи разом поджемити. Мені він продемонстрував, як грати рифи з пісень Marilyn Manson.

Особливістю John 5 є його організованість — він постійно вчиться грати на гітарі. У 18 років переїхав у Лос-Анджелес і з радістю грав усюди, де запрошували. Але найбільшу славу здобув як людина, яку можна покликати на студійний запис дуже дешево, хоч задарма, і все буде записано швидко.

John 5 не п’є та не приймає наркотики, і це, за його словами, була основна причина, чому він розійшовся з Marilyn Manson, у яких кожен вечір, наче Новий Рік. Гітарист віддав перевагу здоровому сну й музиці.

Одного вечора John 5 виступав із своїм проектом John 5 and the Creatures. Добавлю, що про нього жартували решта інструкторів, як єдиного, який майже ніколи не лажає.

Біллі Говердел — високий, привітний та спокійний. На кожному занятті він показував сесії A Perfect Circle: як що записано та як побудоване аранжування. Розповідав, як пише пісні, згадував часи, коли працював техніком з Guns’N’Roses та Nine Inch Nails і про те, що продав усе майно, щоб записати перший альбом A Perfect Circle.

На одному з концертів NIN Трент Резнор розтрощив свою гітару та викинув її голову в натовп. Біллі зберіг усе, що лишилось від неї. Коли наступного разу Трент розтрощив ще одну, Біллі взяв собі голову від гітари та приклеїв до основи від першої жертви. На цій гітарі він записав усі альбоми та досі використовує її на концертах. У це важко повірити, але мені пощастило трохи пограти на ній. Ми взагалі часто засиджувалися після класів з ним і нас виганяли, бо наступав час інших лекцій.

Ще серед інструкторів були Нуно Беттанкур (Extreme), Вейн Крамер (MC5), Вернон Рейд (Living Colour). На їхні лекції я не потрапив, бо вони були паралельно з лекціями John 5 та Біллі Говердела.

Спільні лекції зі всіма гітаристами були на теми звукозапису, продюсування, виступів наживо, написання музики для фільмів та іншого. Відомий гітарний ютубер Ryan Bruce (Fluff) розповідав про роботу з соцмережами.

Про цінність участі в «Гітарній революції»

Такі поїздки дуже заряджають. Знання у наш час можна взяти багато де, але напрямок творчості — ні. Після рок-табору я в першу чергу обмежив час в інтернеті та почав більше займатися.

Головне — я став більше самим собою. Наші музиканти часто дивляться «на захід» і хочуть копіювати, шукають секрети, пробують зловити хвилю моди. А там люди більше пробують щось робити, шукають ідеї та подачу, менше паряться над недоліками гри.

Усіх інструкторів можна було зустріти в коридорі чи за обідом. Усі зазвичай посміхалися і були відкриті для спілкування. У мене склалося враження, що вони це організували більше для себе. Здається, що це і є частина складової їхнього успіху.

У березні OMANA випустили дебютний альбом «Альбом Жахів». Слухайте 13 містичних історій на стику альтернативи, готик-року та пост-гранджу на улюбленій стрімінгах.

Іллюстрації: Яна Рудик

Ви пов’язані з музикою і маєте цікаву історію чи досвід, не гірші за цю? Поділіться нею з нами на пошту editor@slukh.media. Чекаємо!