Тексти

Класно або крінжово:
10 ну дуже неочікуваних колаборацій артистів

Данило Панімаш

Нещодавно вийшла пісня, на якій разом заспівали Тіна Кароль та Snoop Dogg. Це відбулося завдяки американського лейблу Bentley Records, на який підписана українська співачка («королева Bentley»). Робота отримала багато неоднозначних та негативних відгуків у соцмережах.

Коли відомі виконавці приходять за співпрацею до інших не менш відомих артистів, ми завжди очікуємо на щось неймовірно круте. Однак це не завжди виходить.

Далі ми вам розповімо про неочікувані та деколи дивні колаборації серед зірок.

Run DMC та Aerosmith — Walk This Way

Walk This Way спочатку була піснею Aerosmith, що вийшла в 1975 році. Але культові репери Run DMC зробили ремікс на неї з вокалістом Стівеном Тайлером і гітаристом Джо Перрі.

Така колаборація між британськими рокерами і американськими гангстерами тоді, у 1986-му, виглядала дико й свіжо. Пісня стала одним із перших прикладів вдалого поєднання року і репу. Хоча зараз, звичайно, виглядає дуже наївно.

Aerosmith на той момент уже кілька років перебував у занепаді, а Стівен Тайлер боровся з наркотичною та алкогольною залежністю. Цікаво те, що цей ремікс перезапустив кар’єру гурту, відкривши її новому поколінню хіп-хопу.

Slash & Fergie — Sweet Child Of Mine

Одне з найсмішніших відео в цій підбірці. Гітарист Guns N’Roses Слеш, як завжди з цигаркою в роті і в циліндрі, та колишня вокалістка The Black Eyed Peas, а тепер сольна виконавиця Фергі співають хіт Guns N’Roses 1988 року — Sweet Child Of Mine.

Виступ виглядає, як перформанс кавер-гурту, — трохи кумедно, але при цьому тепло. Ніякого лоску і пафосу (крім Слеша, пафос — його друге ім’я). А Фергі взагалі нагадує офіціантку з техаського бару, що вийшла заспівати улюблену пісню. Респект Фергі та Слешу!

Jay-Z та Linkin Park — міні-альбом Collision Course

Це той тип колаборацій, коли всім учасникам на піку кар’єри чомусь раптово потрібні гроші. Linkin Park випустили у 2003 році свій другий (і останній гарний) альбом Meteora, який вивів гурт на пік слави.

Jay-Z на той момент став одним із головних реперів усіх часів та народів, випустив 8 студійних альбомів і готувався зробити творчу перерву, щоб порахувати, скільки ж грошей він заробив.

А засновник Linkin Park Майк Шинода сказав, що хотів би попрацювати з Jay-Z і зробити альбом мешапів — тобто намішати оригінальних пісень Linkin Park та Jay-Z, щоб з цього вийшли типу нові пісні.

Однак коли вони почали працювати, то вирішили не тільки перемішати пісні, але і покращити їх. Тож сьогодні у дискографії і гурту, і репера є міні-альбом жалюгідних тіней їхніх хітів під назвою Collision Course. Звучить жахливо в усіх аспектах — від аранжувань до звучання.

Dizzee Rascal і Florence + the Machine — You Got The Dirtee Love

Ця колаборація наче спеціально була створена для того, щоби музичні журналісти намагалися її описати. Зараз буде складно.

У 1986 році вийшла пісня співачки Кенді Стентон під назвою You Got The Love. У 2009 році британський гурт Florence + the Machine зробив кавер-версію цієї пісні і випустив у якості синглу.

А у 2010 році на церемонії вручення премії BRIT Awards Florence + the Machine заспівали її разом з королем грайму Dizzee Rascal, причому сам Dizzee Rascal читав куплет зі свого треку Dirtee Cash. Нова версія отримала назву You Got The Dirtee Love. І Dizzee Rascal в смокінгу на тлі арф і вечірніх суконь виглядав дуже дивно.

Anthrax і Public Enemy — Bring The Noise

Ця пісня стала першим синглом проривного альбому злих і вже культових реперів Public Enemy. Її випустили в 1988 році, а у 1991-му вийшла спільна версія пісні, яку було зарепано разом із треш-металевим гуртом Anthrax. Пісня у такому вигляді увійшла до альбомів обох гуртів.

А все почалося з того, що Чак Ді, лідер Public Enemy, побачив, що Ієн Скотт, засновник Anthrax, виступав у футболці Public Enemy. Чак спочатку кривився, та після того, як пісня була записана та зведена, змінив думку.

А потім обидва гурти ще й поїхали у спільний тур, про який Чак Ді сказав: «Це було найважче, що ми колись переживали». Чисто на респекті пацани.

Лу Рід і Metallica — альбом Lulu

Це одна з найдивніших і найбезглуздіших колаборацій, які бачив світ. Ще й розтягнута на цілий альбом. Легендарному Лу Ріду, одному з двох засновників культових і впливових The Velvet Underground, на той момент було 69 років.

The Velvet Underground стояв біля витоків експериментально-психоделічної музики і був альтернативою всьому, що існувало на той час (1964–1973). Тому до участі Лу Ріда у цій авантюрі питань мало.

Однак Lulu вийшов жахливим настільки, що навіть експериментом це назвати складно. Весь альбом — це нескінченний класичний речитатив Лу Ріда під важкі металеві рифи. Лу Рід звучав, як завжди, Metallica звучала, як завжди, а разом це звучало так, ніби ваш дідусь виліз на сцену вашого улюбленого гурту і відібрав у вокаліста мікрофон.

Майлі Сайрус і The Flaming Lips

The Flaming Lips — один із найексцентричніших і найдивніших гуртів сучасності. Майлі Сайрус — одна з найскандальніших поп-зірок сучасності. Що могло їх об’єднати? Звичайно, The Beatles.

Спочатку Майлі з’явилася у якості гості на альбомі The Flaming Lips With A Little Help From My Fwends, який складався з кавер-версій пісень The Beatles. Вона заспівала на двох піснях — Lucy In The Sky Of Diamonds та A Day In The Life. Потім Майлі та The Flaming Lips виступили на церемонії нагородження Billboard Awards. Психоделічність зашкалює.

Схоже, що і гурту, і співачці сподобалося співпрацювати, адже у 2015-му році вони взяли і записали спільний альбом Miley Cyrus & Her Dead Petz. Що сказати — Майлі відкрилася з нової сторони. А The Flaming Lips і так непередбачувані, як весь 2020 рік.

Браян Мей і Dappy — Rockstar

Сидів собі гітарист Queen Браян Мей у Лондоні, досліджував астероїди, зірки та галактики (він за освітою астрофізик). Аж тут почув трек британського граймера DappyNo Regrets, і як підскочить! І давай надсилати йому респекти.

А Dappy — хлопець не промах, взяв і позвав Браяна Мея напиляти рифів та соляків на своїй новій пісні Rockstar. Так і відбулося зіткнення двох світил. А потім вони ще й зіграли на BBC легендарну We Will Rock You. Дивно, що Браян не запросив Dappy співати у реюніон Queen.

Майкл Джексон та Едді Ван Хален — Beat It

Пісня великого Майкла Джексона Beat It вийшла у 1983 році й отримала дві «Греммі» у номінаціях «Запис року» і «Найкраще чоловіче вокальне рок-виконання». У пісні звучить соло одного з найкращих рок-гітаристів та гітаристів усіх часів та народів — Едді Ван Халена.

Під час запису соло Ван Халена від звуку його гітари загорівся монітор у кімнаті звукорежисера, на що він сказав: «Це має бути дійсно круто!». Однак сама фігура пафосного Ван Халена на живому виступі разом з Джексоном викликає сильне відчуття незручності.

Snoop Dogg та Віллі Нельсон — My Medicine

Snoop Doggy Dog — один із найхаризматичніших реперів на цій грішній землі. Чувак завжди розважався на повну — то зачитає репчину під Metallica, то зніметься з Тіматі у російській комедії, то з Тіною Кароль зробить фіт.

У принципі, колаборація Снупа з легендою кантрі Віллі Нельсоном на цьому тлі не здається дивною чи всратою. Пісня My Medicine стала четвертим синглом з дев’ятого альбому репера Ego Trippin’ (2008).

А потім і сам Віллі Нельсон запросив Снупа на пісню Roll Me Up зі свого 60-го альбому Heroes (шістдесятого, Карл!). Тож усе добре, Снуп на своєму місці.

Читайте також про вічно молоді та солодкі бойз-бенди 1990-х.