Тексти

«Я немов займаюся внутрішньою археологією»: як Woodkid створює музику за своїми законами

Ярослав Лобинцев

Йоанн Лемуан виграв п’ять «Каннських Левів» як рекламник, після чого знімав кліпи для Lana Del Rey, Rihanna та Katy Perry. Сьогодні його знають як унікального музиканта, який створює музику за своїми законами.

У цьому тексті ми спробуємо розібратися в музичних світах виконавця і відповісти на питання, хто ж такий Woodkid, який нещодавно випустив перший за 7 років альбом.

Глава 1: Початок

Лемуан народився в родині польських іммігрантів у Ліоні 1983 року. Його батьки працювали в креативній індустрії, і Йоанн пішов по їх стопах. За 10 років він досяг успіху в графічному дизайні, фотографії та рекламі — його кампанія Aides Graffiti мала більше 10 млн переглядів на офіційному відео. Після цього Лемуан потрапив у музичну індустрію та став кліпмейкером: він знімав кліп на Born To Die для Lana Del Rey, а також відео до треку Take Care від Rihanna та Drake.

Йоанн з дитинства вмів грати на фортепіано, але подорослішавши, не завжди мав час на гру. Є чутка, що на одній зі зйомок гітарист Річі Гевенс просто дав Йоанну побринькати на укулеле — і той загорівся.

У музиці француз знайшов ще один спосіб самореалізуватися. Він спирається на почуття та інтуїцію і створює музику на основі візуалів зі своєї голови.

Я немов займаюся внутрішньою археологією: шукаю звуки й текстури, ліричні елементи, настрої, моменти та складаю їх разом, як пазл

— Йоанн Лемуан

Так, у 2011 році з’явився Iron — перший сингл виконавця, який був записаний у якості експерименту в перервах між режисерством. Через горн він відобразив щиру злість, яку відчував у той момент. Ідея візуалу прийшла в процесі написання: дим, чорно-біла естетика і войовничий сетинг.

Глава 2: Всесвіт одного юнака

Основою дебютника The Golden Age виконавця стало дитинство.

Лемуан досліджує період дорослішання — момент, коли дитина втрачає свою невинність і знайомиться з жорстокістю навколишнього світу. Альбом відкриває однойменна пісня, у якій хлопчик йде з дому батьків і поринає в реальний світ — його «золотий вік» закінчується.

У своїй ліриці Лемуан порівнює процес дорослішання з «твердішанням»: люди набивають синці, формують життєві погляди, суворішають. У The Golden Age символом юності є м’яке дерево, а зрілість асоціюється з важким мармуром. Звідси і псевдонім Woodkid («дерев’яна дитина»).

Я схиблений на слідах, які ми залишаємо — як спогади описують певний час і як ці спогади зникають

— Йоанн Лемуан

Потрапивши в світ, Хлопчик, символ свободи, напорюється на життя: відкриває його в любові, стикається зі світом формальностей, переживає розставання з дорогими людьми, втрачає себе, намагається йти далі. У ньому живе надія повернути все на місця, але чим далі Хлопчик іде, тим сильніше усвідомлює, що це неможливо.

У пориві жалю і відчаю, Хлопчик іде на війну. Тамтешні жахи змінюють його уявлення про життя, він убиває людей і бачить спотворений світ. Він більше не хоче прагнути, приймає свою долю і байдужіє до всього.

Його серце остаточно перетворюється на камінь і ламається: теплі спогади минулого змушують його страждати, і, замість боротьби за власне життя, він приймає смерть.

При написанні концепції, Йоанн спирався на свої підліткові переживання. Він хотів створити дещо абстрактну, однак зрозумілу історію. Його емоції вшиті в частоти і звуки альбому.

Звісно, я додаю особисті досвіди в свої роботи, але не проектую себе в персонажів, яких створюю. Я роблю це віддалено і загадково, щоб люди могли створювати свою історію. Я не хочу, щоб мій проєкт слухали як автобіографію.

— Йоанн Лемуан

The Golden Age нерідко відносять до жанру «бароко-поп», але все трохи складніше. При створенні альбому виконавець посилався на свою любов до саундтреків і поп-музики, але не хотів створювати стандартну музику. Він хотів створити доступну музику за допомогою неочевидних інструментів, змішати органіку і синтетику.

Тому Йоанн працював із класичною музикою, як із електронною: при роботі з Національним оркестром Франції Woodkid записав кожен інструмент окремо, після чого засемплив і змішав з електронними інструментами. Діджеї SebastiAn і Brodinski, які продюсували запис, відтворювали оркестрові партії на синтезаторах, змішували класичні барабани з техно-кіками.

Це дало музиці парадокс, якого француз прагнув: музика звучить природно, хоча насправді створена штучно. Вона емоційна, але виміряна до найдрібніших деталей. Сам Йоанн називає альбом «фейковим».

Я перфекціоніст. Мене цікавить створення емоцій за допомогою чогось ідеального. Це сам по собі парадокс.

— Йоанн Лемуан

Таким чином Woodkid підкреслює зіткнення емоційного Хлопчика з холодним світом дорослих. Але сама історія існує не тільки в рамках альбому — йому також присвячена графічна новела, що розширює історію ліричного героя.

Живі виступи, ролики та книжки вкупі з музикою існують як самодостатній світ, не обов’язково прив’язаний до автора. Він сповнений неймовірної краси, разом з тим трагізму — це казка дорослішання, у якій тендітність холодно розірвана та зламана життям без прикрас. У цій відвертості закладена велика частина його шарму.

Я хочу, щоб при прослуховуванні моєї музики слухач відчував себе героєм. Я даю йому натяки на те, яким може бути мій світ, щоб після цього він створив свій.

— Йоанн Лемуан

Відео та альтернативні версії пісень Woodkid створив разом з німецьким композитором Максом Ріхтером

Глава 3: Семирічна пауза

Успіх першого альбому вилився у всесвітній тур і визнання від сучасників і класиків: альбом кілька разів номінувався на «Греммі» та отримав похвалу Філіпа Ґласса, видатного американського композитора та кумира Лемуана.

Сам Woodkid у період з 2014-го по 2017 рік записав саундтрек до фільму «Елліс» з німецьким клавішником Нільсом Фрамом і виконав основну тему фільму «Інсургент» разом зі шведською співачкою Lykke Li. Головною музичною роботою Йоанна того періоду став саундтрек до фільму «Пустеля» Хонаса Куарона — це була перша робота виконавця як самостійного кінокомпозитора.

Для головної пісні саундтрека Land Of All виконавець випустив спеціальне відео й змінив його назву, щоб відокремити її від саундтрека.

Також одним із головних партнерів Woodkid став Ніколя Гескьер, креативний директор Louis Vuitton. Разом вони неодноразово створювали кампанії для колекцій модного будинку, а сам Лемуан у 2018 році випустив ЕР, присвячений модельєру.

Осіння/зимова колекція 2017 року у виконані французького дуету

Попри стабільні колаборації, про повноформатне продовження проекту не було навіть чуток, хоча минуло 5 років після релізу The Golden Age. Слова француза в 2014-му про те, що він «нікому не зобов’язаний сиквел», не наповнювали надією.

Глава 4: «Нове десятиріччя — новий альбом»

Такими словами в грудні 2019 року Лемуан раптово анонсував новий альбом, над яким він працював 5 років. Але почути нову музику фанати змогли тільки в квітні 2020 року — першим синглом нового запису стала пісня Goliath. Зворушливі оркестрові аранжурування змінили злісні та епічні індастріал хуки.

Я хотів відчути, що мені є що сказати. Поставити під сумнів свій успіх, відчути себе у небезпеці та змусити людей забути про мене.

— Woodkid про семирічну перерву

Тоді ж виконавець показав новий всесвіт: у мережі з’явився загадковий сайт компанії Adaptive Minerals, що фігурувала в кліпі. Компанія видобуває інноваційну паливну копалину phi-S16, яка допоможе сформувати «майбутнє планети». Хімічна структура копалини нестабільна — вона порушує фізичний закон збереження маси, тому може викликати природні катаклізми.

Згодом сам Woodkid опублікував бейдж героя відео з підписом «Знайдіть Девіда». Ви можете просканувати QR-код і приєднатися до фанатів, які досі намагаються розплутати клубок.

Хімічна формула елементу стала основою назви альбому — S16. Дерево і мармур з попереднього альбому змінилися на проривні технології, машини, маленьких людей і гігантських монстрів. Сам Woodkid з’являється в робочих комбінезонах на всіх публічних заходах і фотосесіях.

Альбом розкриває конфлікт двох машин: зовнішньої (світ) і внутрішньої (людина). Як частина цього конфлікту, Woodkid постійно вступає у симбіоз з супротивником, але іноді підкоряється йому. Важливою частиною нового альбому став зв’язок із реальними світовими проблемами і самим Йоанном, який страждав від ментальних захворювань під час запису. Пісню Pale Yellow він присвятив власній залежності від антидепресантів, «несправності» механізму.

Всі 3D-анімації до альбому Woodkid створив сам

В альбомі закцентовані контрасти між «механічними» і «людяними» елементами. «Людяна» музика навмисно підкреслена нерівним вокалом і струнними інструментами, поки механічний звук доповнюють «металеві» біти і ритми. Як і під час створення The Golden Age, Woodkid записав звуки машин ХХ століття в амстердамському музеї Stedelijk, після чого засемплив і інтегрував їх у музику.

Не можна говорити про світ і не згадати контраст. Я вважаю, що це — його фундаментальний елемент.

— Woodkid

Він органічно відіграє ролі Хлопчика чи функціональної Машини, але сам Woodkid — майстер зі створення переконливих світів, що працюють тривимірно: в аудіо, візуальному та фізичному. Сам Лемуан цього й чекає, ховаючи відповіді у пласти інструментів, звуків та частот.

Попри багатогранний талант, француз скоріше відіграє роль сором’язливого дирижера. Його історії живуть своїм життям і зворушують сотні тисяч людей, але сам Woodkid лишився осторонь, щоб не глушити інших.

За словами Йоанна, найскладнішою частиною альбому стала боротьба з внутрішніми демонами. Тепер настав наш час слухати та відчувати не тільки образ, а побачити ближче людину-світотворця, яка ховається за ним.

Коли я робив перший альбом, я думав, що все знаю. А цей я зробив, усвідомлюючи, що знаю зовсім трошки. Я записав його як спробу прийняти мої вразливість, неправильні рішення, як намагання досягти світла і, можливо, через це якось зцілитися. Ось такий я — напевно, не такий сильний, яким прикидався.

— Йоанн Лемуан

Читайте також про те, хто такий Joji — YouTube-феномен і флагман емоційної R&B-музики.