«Світ ще не дослухав нашу історію»: розповідь Vivienne Mort — гурту, який хоче говорити з тобою

Складно знайти більш неоднозначний і оманливий український гурт, ніж Vivienne Mort. Вони видають себе за музикантів, при цьому є чимось незбагненно більшим.

У жовтні 2019 року гурт несподівано оголосив творчу паузу. Наскільки вона розтягнеться і чи повернуться вони як колектив? Що вони залишили після себе і як вплинули на слухачів і українську музику? І що взагалі таке Vivienne Mort як явище?

Це — історія одного з найдивовижніших гуртів України, доповнити яку допомогли самі учасники: Дана Заюшкіна та барабанщик і продюсер Vivienne Mort Гліб Проців. Ми поставили їм однакові запитання, щоб подивитися, наскільки збігаються їхні погляди. Учасники не звіряли між собою відповіді і не знали, що відповів інший.

Напевно, головна відмінність Vivienne Mort від інших українських артистів у тому, що їхня музика вкрай індивідуальна. І від альбому до альбому, від пісні до пісні здається, що навколишній світ усе більше наповнює Дану — обличчя, голос і душу гурту. І від цього наповнення їй ніби стає складніше доносити почуття і думки в звичних формах і метафорах.

Vivienne Mort — це гурт, який залишає за собою простір для здогадок і відчуття дотику до чогось тендітного й вразливого.

Якщо поезія — це не рими і розміри, а спроба пояснити себе і світ за межами мови, заручником якої є людина, то Vivienne Mort можна сміливо назвати найпоетичнішим гуртом України. І до цього звання вони йшли довго і обережно.

Історія

2007 рік. Київський ню-металевий гурт Etwas Unders, що встиг перемогти в українському відборі на конкурс Global Battle of the Bands, шукає універсальну вокалістку, яка вміла б і співати, і гроулити, і кричати.

Даніела Заюшкіна вчиться на першому курсі диригентського факультету Київського музичного інституту, пише пісні і шукає рок-гурт, про що пише в блозі livejournal. Там її знаходять учасники Etwas Unders і запрошують на репетицію. У Дани на той момент був досвід музичної школи, в яку вона ходила з п’яти років, виступи на музичних конкурсах, спроби зібрати свій гурт, участь у парі сторонніх гуртів, які, зі слів Дани, грали поп-панк і важкий метал.

Учасники Etwas Unders були старшими за неї на 5–7 років, а сама Заюшкіна була, за її словами, «імпульсивним і неврівноваженим підлітком».

Однак саме в Etwas Unders Дана отримала перший досвід студійного запису і виступів з музичним гуртом на фестивалях.

У той самий час Гліб Проців, майбутній менеджер, продюсер, барабанщик і художній керівник Vivienne Mort, грає в українському метал-гурті Megamass, яка з часом стане обличчям української важкої сцени поряд із культовими «ТОЛ».

Зустріч

Після розпаду Etwas Unders Заюшкіна збирає власний гурт і називає його Vivienne Mort, що в перекладі означає «Життя переходить у смерть» (з фр. «vie» — життя, «vienne» — йти, «morte» — смерть). Гурт був зовсім юним і ще не зіграним, але, як це буває, вже поспішав скоріше дати концерт.

Завдяки цьому Гліб Проців побачив у соцмережах перший концертний запис Vivienne Mort.

Так відбулася зустріч, яка незабаром залишить незгладимий слід в українській музиці. Цей тандем стане основою для розквіту Vivienne Mort.

Наскільки великим є їхній вплив одне на одного, відомо тільки їм. Однак відповідь Дани на запитання ведучих телеканалу «1+1» про те, хто перший слухач, з яким Дана ділиться своїми піснями: «Зазвичай це Гліб. Він мій однодумець, барабанщик гурту, продюсер і все на світі».

Перші досвіди

У 2010 році побачив світ перший міні-альбом гурту — «Єсєнтукі LOVE». Це був кабаре-рок, який на певний час стане естетичним фундаментом гурту. Саме на цьому альбомі світ уперше почув силу Даніели Заюшкіної у повній мірі.

У 2011 році Гліб Проців йде з гурту Megamass для того, щоби повністю присвятити себе Vivienne Mort.

Наївні, затишні театралізовані виступи Vivienne Mort 10-річної давнини зараз складно дивитися без посмішки — немов спостерігаєш за дитиною, яка вчиться робити перші кроки.

Але є те, що не змінюється — це надрив і дитяча наївність Даніели Заюшкіної, за якою ховається нескінченний пошук, авторефлексія, взаємодія з навколишнім світом.

У 2012 році в складі з’являється ще одна важлива творча одиниця — піаніст Олександр Лежньов, який стане постійним учасником гурту.

У 2013-му виходить дебютний лонгплей Vivienne Mort — «Театр Pipinó». Через кабаре-естетику чуються надривні нотки тих Vivienne Mort, які через кілька років перетворяться на національний скарб України. За альбомом йде перший кліп на пісню «Сліди маленьких рук» і перший всеукраїнський тур.

У 2014-му з’являється міні-альбом «Готика», який демонструє ще більший драматизм у вокалі та емоціях Заюшкіної та драматургії музики Vivienne Mort. Поступово до гурту приходить локальна популярність.

Шлях до визнання

Гурт обростає відданими шанувальниками, а Дана потроху перетворюється на більш-менш медійну персону. Її все більше кличуть на інтерв’ю, де вона привертає увагу своїм незвичним мисленням і спостереженнями. Зокрема дуже контрастною вийшла розмова з телеведучою Наталією Влащенко у програмі «Люди. Hard Talk».

У 2016 році виходить акустичний альбом Filin, на якому звучать тільки три інструменти — голос Дани, піаніно та акустична гітара.

Пісні «Темно», «Лети», «Любов» — це камерні, проникливі балади, водночас сповнені  печалі та світлого прийняття, які дійсно можуть поранити, якщо в них вслухатися. Дана все ближче звертається до слухача, не витримуючи дистанцію, без страху втратити себе або віддати забагато.

У 2016-му виходить Rósa — похмурий, але сповнений надії та сили альбом з уже легендарною піснею «Пташечка», яка, зі слів музикантів, з’являється на альбомі в якості бонусу, але стає візитною карткою і головним хітом Vivienne Mort.

У 2017-му гурт дивує своєю участю у Нацвідборі на «Євробачення», де презентує пісню «Іній» — пісню з останнього альбому «Досвід».

Нацвідбір на «Євробачення» дав Vivienne Mort ще більше того, що гурт і Дана Заюшкіна прагнули здобути — людей, які відгукнулися на їхню музику, емоційно чи інтелектуально.

Останній досвід

У 2018 році виходить вершина композиторського і поетичного таланту Vivienne Mort — альбом «Досвід», який було номіновано у 2020-му на головну нагороду в галузі культури — Національну премію України імені Тараса Шевченка.

«Досвід» вийшов виваженою, зрілою роботою людей, які змогли осмислити себе та свою музику. Наразі це поки останній альбом Vivienne Mort.

У 2019 році гурт оголошує нову акустичну концертну програму з вокальним квартетом. Для презентації програми були обрані особливі концертні майданчики, пам’ятки архітектури, театри, церкви та філармонії, споруди з атмосферою, душею та історією.

Ключовим концертом туру музиканти вважають виступ у київському костелі Святого Миколая 17 травня 2019 року. В стінах неоготичної споруди, побудованої 1899 році архітектором Владиславом Городецьким, вперше виступив рок-гурт. Безпрецедентний випадок.

На початку 2020 року гурт оголосив про тимчасове припинення діяльності на піку своєї кар’єри. Таке формулювання мало би вселити надію на те, що рано чи пізно Vivienne Mort повернеться. Коли настане новий етап — наразі невідомо.

Життя дійсно переходить у смерть — це природно. Однак зі смерті завжди народжується нове життя, адже душа — безсмертна.

На осінь запланований останній тур Vivienne Mort під назвою Fin de la Première Partie. Це остання нагода насолодитися 10-річним досвідом одного з найемоційніших та найзагадковіших гуртів України перед тим, як учасники гурту вирушать у нові пошуки.

Щоби відчувати, потрібно вміти віддаватися і довіряти, тому що в порушенні особистих кордонів і полягає справжнє мистецтво.