Тексти

«Світ ще не дослухав нашу історію»: розповідь Vivienne Mort — гурту, який хоче говорити з тобою

Данило Панімаш
4222

Складно знайти більш неоднозначний і оманливий український гурт, ніж Vivienne Mort. Вони видають себе за музикантів, при цьому є чимось незбагненно більшим.

У жовтні 2019 року гурт несподівано оголосив творчу паузу. Наскільки вона розтягнеться і чи повернуться вони як колектив? Що вони залишили після себе і як вплинули на слухачів і українську музику? І що взагалі таке Vivienne Mort як явище?

Це — історія одного з найдивовижніших гуртів України, доповнити яку допомогли самі учасники: Дана Заюшкіна та барабанщик і продюсер Vivienne Mort Гліб Проців. Ми поставили їм однакові запитання, щоб подивитися, наскільки збігаються їхні погляди. Учасники не звіряли між собою відповіді і не знали, що відповів інший.

Напевно, головна відмінність Vivienne Mort від інших українських артистів у тому, що їхня музика вкрай індивідуальна. І від альбому до альбому, від пісні до пісні здається, що навколишній світ усе більше наповнює Дану — обличчя, голос і душу гурту. І від цього наповнення їй ніби стає складніше доносити почуття і думки в звичних формах і метафорах.

Vivienne Mort — це гурт, який залишає за собою простір для здогадок і відчуття дотику до чогось тендітного й вразливого.

Якщо поезія — це не рими і розміри, а спроба пояснити себе і світ за межами мови, заручником якої є людина, то Vivienne Mort можна сміливо назвати найпоетичнішим гуртом України. І до цього звання вони йшли довго і обережно.

Історія

2007 рік. Київський ню-металевий гурт Etwas Unders, що встиг перемогти в українському відборі на конкурс Global Battle of the Bands, шукає універсальну вокалістку, яка вміла б і співати, і гроулити, і кричати.

Даніела Заюшкіна вчиться на першому курсі диригентського факультету Київського музичного інституту, пише пісні і шукає рок-гурт, про що пише в блозі livejournal. Там її знаходять учасники Etwas Unders і запрошують на репетицію. У Дани на той момент був досвід музичної школи, в яку вона ходила з п’яти років, виступи на музичних конкурсах, спроби зібрати свій гурт, участь у парі сторонніх гуртів, які, зі слів Дани, грали поп-панк і важкий метал.

Учасники Etwas Unders були старшими за неї на 5–7 років, а сама Заюшкіна була, за її словами, «імпульсивним і неврівноваженим підлітком».

Однак саме в Etwas Unders Дана отримала перший досвід студійного запису і виступів з музичним гуртом на фестивалях.

У той самий час Гліб Проців, майбутній менеджер, продюсер, барабанщик і художній керівник Vivienne Mort, грає в українському метал-гурті Megamass, яка з часом стане обличчям української важкої сцени поряд із культовими «ТОЛ».

Зустріч

Після розпаду Etwas Unders Заюшкіна збирає власний гурт і називає його Vivienne Mort, що в перекладі означає «Життя переходить у смерть» (з фр. «vie» — життя, «vienne» — йти, «morte» — смерть). Гурт був зовсім юним і ще не зіграним, але, як це буває, вже поспішав скоріше дати концерт.

Завдяки цьому Гліб Проців побачив у соцмережах перший концертний запис Vivienne Mort.

Так відбулася зустріч, яка незабаром залишить незгладимий слід в українській музиці. Цей тандем стане основою для розквіту Vivienne Mort.

Наскільки великим є їхній вплив одне на одного, відомо тільки їм. Однак відповідь Дани на запитання ведучих телеканалу «1+1» про те, хто перший слухач, з яким Дана ділиться своїми піснями: «Зазвичай це Гліб. Він мій однодумець, барабанщик гурту, продюсер і все на світі».

— Як виникла ідея проекту Vivienne Mort? Це було спонтанно? І чия це ідея?
Гліб Проців: Якщо можна назвати Vivienne Mort проєктом, то це проєкт Всесвіту. Дана писала пісні до того, як вигадала історію про Vivienne Mort і продовжить писати після того, як ця історія закінчиться. Музика — це мова її почуттів. Коли я бачу, що вона занадто сумує або радіє, то знаю, де знайду її через годину — біля фортепіано.
Як ви знайшли Даніелу Заюшкіну? Чи вона — вас?
Гліб Проців: У 2008 році, за адресою Межигірська, 21. Я чув, як вона співає на репетиційний базі в гурті Etwas Unders. Пізніше випадково знайшов у соцмережі запис першого і єдиного на той час концерту Vivienne Mort, який відбувся в клубі «Майдан». Запропонував допомогти записати демо.

Перші досвіди

У 2010 році побачив світ перший міні-альбом гурту — «Єсєнтукі LOVE». Це був кабаре-рок, який на певний час стане естетичним фундаментом гурту. Саме на цьому альбомі світ уперше почув силу Даніели Заюшкіної у повній мірі.

У 2011 році Гліб Проців йде з гурту Megamass для того, щоби повністю присвятити себе Vivienne Mort.

Наївні, затишні театралізовані виступи Vivienne Mort 10-річної давнини зараз складно дивитися без посмішки — немов спостерігаєш за дитиною, яка вчиться робити перші кроки.

Але є те, що не змінюється — це надрив і дитяча наївність Даніели Заюшкіної, за якою ховається нескінченний пошук, авторефлексія, взаємодія з навколишнім світом.

У 2012 році в складі з’являється ще одна важлива творча одиниця — піаніст Олександр Лежньов, який стане постійним учасником гурту.

Які переломні моменти ви можете виділити в кар’єрі Vivienne Mort і чому?
Дана Заюшкіна: Думаю, це момент, коли ми знайшли Олександра. Ми славимося довгими пошуками музикантів, близько 30 учасників пройшло складом Vivienne Mort. Коли ми з кимось прощалися, я незмінно казала Глібу: «О, тепер ми ніколи не знайдемо піаніста/гітариста/бас-гітариста/звукорежисера». Олександр приїхав до нас зі Львова, де закінчив консерваторію. Розкажу вам про нього одну історію.

2019 рік, після концерту, нам подарували величезну картину, на ній — пейзаж:  дерева та річка. Здавалося, картину щойно зняли зі стіни в будинку культури, в якому ми виступали. Ми стояли, мовчали і розгублено дивилися на картину, вона була здоровенна, ми були посеред туру, картина навіть погано влазила в автобус.
Невдовзі Олександр сердито та діловито сказав: «Я заберу картину. Потому что в этой реке может быть форэль!» І в цій історії вся правда про мій гурт. Таких, як вони — більше немає.
Я рада, що знайшла Гліба, Сашу, Льошу і Сандра, це мої переломні моменти.
Не вистачає слів. Просто в нас всі тоді врешті погодилися, що в річці на картині може бути форель, і нащо так жити, якщо в це не віриш.

Гліб Проців: Ще на початку історії ми зійшлися з Даною на тому, що музика не продається. Ми робимо її так, як відчуваємо, не зважаючи на тренди та вподобання слухачів. Тому переломним моментом можу назвати наш перший великий аншлаговий концерт у залі «Майстерклас» 2014 року. Для нас цей концерт був знаком того, що ми знайшли своїх однодумців і місце в соціумі.

У 2013-му виходить дебютний лонгплей Vivienne Mort«Театр Pipinó». Через кабаре-естетику чуються надривні нотки тих Vivienne Mort, які через кілька років перетворяться на національний скарб України. За альбомом йде перший кліп на пісню «Сліди маленьких рук» і перший всеукраїнський тур.

У 2014-му з’являється міні-альбом «Готика», який демонструє ще більший драматизм у вокалі та емоціях Заюшкіної та драматургії музики Vivienne Mort. Поступово до гурту приходить локальна популярність.

Шлях до визнання

Гурт обростає відданими шанувальниками, а Дана потроху перетворюється на більш-менш медійну персону. Її все більше кличуть на інтерв’ю, де вона привертає увагу своїм незвичним мисленням і спостереженнями. Зокрема дуже контрастною вийшла розмова з телеведучою Наталією Влащенко у програмі «Люди. Hard Talk».

У 2016 році виходить акустичний альбом Filin, на якому звучать тільки три інструменти — голос Дани, піаніно та акустична гітара.

Пісні «Темно», «Лети», «Любов» — це камерні, проникливі балади, водночас сповнені  печалі та світлого прийняття, які дійсно можуть поранити, якщо в них вслухатися. Дана все ближче звертається до слухача, не витримуючи дистанцію, без страху втратити себе або віддати забагато.

У 2016-му виходить Rósa — похмурий, але сповнений надії та сили альбом з уже легендарною піснею «Пташечка», яка, зі слів музикантів, з’являється на альбомі в якості бонусу, але стає візитною карткою і головним хітом Vivienne Mort.

У 2017-му гурт дивує своєю участю у Нацвідборі на «Євробачення», де презентує пісню «Іній» — пісню з останнього альбому «Досвід».

Нацвідбір на «Євробачення» дав Vivienne Mort ще більше того, що гурт і Дана Заюшкіна прагнули здобути — людей, які відгукнулися на їхню музику, емоційно чи інтелектуально.

Який найбільший провал і найбільший тріумф гурту Vivienne Mort?
Дана Заюшкіна: Навіть не знаю. Найбільший тріумф, напевно, що я вийшла з квартири на сцену, на другу сцену. Якась із них колись виявиться старою, я стану на трухляву дощечку і провалюся.
Гліб Проців: Найбільший провал — сума неефективно проведених хвилин за 10 років. Найбільший тріумф — наш сучасний склад і останній альбом «Досвід».

Останній досвід

У 2018 році виходить вершина композиторського і поетичного таланту Vivienne Mort — альбом «Досвід», який було номіновано у 2020-му на головну нагороду в галузі культури — Національну премію України імені Тараса Шевченка.

«Досвід» вийшов виваженою, зрілою роботою людей, які змогли осмислити себе та свою музику. Наразі це поки останній альбом Vivienne Mort.

Який альбом ви вважаєте найціннішим для гурту? І чому?
Дана Заюшкіна: «Досвід». Спочатку, ще до нашої ери, ціль трагедії була — показати глядачам, що те, що розважає їх зі сцени, не має кидати їх у відчай, коли буде розігране на більшій сцені — в житті. Гадаю, «Досвід» найкраще впорався з ціллю.
Гліб Проців:  «Досвід», альбом 2018 року. Це єдиний альбом, який ми можемо почути по радіо і не перемкнути. На ньому все зійшлося: пісні, думка, склад музикантів, настрій, звук.

У 2019 році гурт оголошує нову акустичну концертну програму з вокальним квартетом. Для презентації програми були обрані особливі концертні майданчики, пам’ятки архітектури, театри, церкви та філармонії, споруди з атмосферою, душею та історією.

Ключовим концертом туру музиканти вважають виступ у київському костелі Святого Миколая 17 травня 2019 року. В стінах неоготичної споруди, побудованої 1899 році архітектором Владиславом Городецьким, вперше виступив рок-гурт. Безпрецедентний випадок.

На початку 2020 року гурт оголосив про тимчасове припинення діяльності на піку своєї кар’єри. Таке формулювання мало би вселити надію на те, що рано чи пізно Vivienne Mort повернеться. Коли настане новий етап — наразі невідомо.

Що ви хотіли сказати і показати світу? І чим світ вам відповів?
Дана Заюшкіна: Хотіла сказати, що хоч я і знаю, чим усе закінчиться, та живим людям завжди є чим зайнятися, і почати слід безстрашно і зараз, зберігаючи всередині ніжність і любов.
Світ відповів, що чекав на мене, як і на сім з половиною мільярдів інших людей.
Гліб Проців: Ми ще не закінчили розповідати свою історію. Світ ще не дослухав її.

Життя дійсно переходить у смерть — це природно. Однак зі смерті завжди народжується нове життя, адже душа — безсмертна.

На осінь запланований останній тур Vivienne Mort під назвою Fin de la Première Partie. Це остання нагода насолодитися 10-річним досвідом одного з найемоційніших та найзагадковіших гуртів України перед тим, як учасники гурту вирушать у нові пошуки.

Щоби відчувати, потрібно вміти віддаватися і довіряти, тому що в порушенні особистих кордонів і полягає справжнє мистецтво.

Що таке Vivienne Mort як явище?
Гліб Проців: Творчість, яка хоче говорити з тобою, не використовувати.
Дана Заюшкіна: Музика. Чесне слово.
Як ви вважаєте, який слід ви залишите в історії української музики? Яка ваша спадщина?
Гліб Проців: Я більше думаю про те, як передати світу моє захоплення талантом Дани. Надихнути її слухачів на пошук себе та великі справи. Що буде після, я вже не контролюю, тому нехай історія сама за себе відповідає.
Дана Заюшкіна: Я буду займати своє місце в історії української музики. Якщо якийсь слід залишиться в душах слухачів, більшої нагороди мені не треба.

Фото: Сергій Гіс

Читайте також, хто така Люсі і чому за нею варто стежити.