Альфред Хічкок говорив, що німе кіно є найчистішою формою кінематографу, а Франсуа Трюффо — що звук повертає у кіно сірість. Чарлі Чаплін до останнього впирався й не знімав фільми зі звуком, тому що це «не мало сенсу».
Альфред Хічкок говорив, що німе кіно є найчистішою формою кінематографу, а Франсуа Трюффо — що звук повертає у кіно сірість. Чарлі Чаплін до останнього впирався й не знімав фільми зі звуком, тому що це «не мало сенсу».
Mи вирішили перевірити, наскільки праві були знамениті режисери, і провести експеримент — подивитися кліпи Тіни Кароль без звуку. Лише слухач глядач, візуальні образи і домисел. І знаєте, що ми виявили? Якщо зробити це у хронологічному порядку, то можна побачити, що вони пов’язані один з іншим та об’єднуються в спільну історію. А якщо дивитись всі 23 кліпів без звуку, то можна відчути зовсім іншу мову — мову візуальних образів і асоціацій, не відволікаючись на лірику. Картина складається, немов пазл, — і в цьому полягає водночас і кумедний експеримент, і велика трагедія.
Выше облаков (2005)
Історія Тіни Кароль починається з пошуків кохання, через відсутність якого дівчина перебувала в глибокій депресії. Вона намагається вирватися з холодного тунелю самотності та відчаю. І їй вдається — наприкінці кліпу можна побачити, як хтось-таки підбирає Тіну та витягує з темного колодязя печалі.
Show me your love (2006)
У своєму наступному хіті Тіна показує всім, що хлопця вона знайшла і тепер успішно грає на його нервах та клює йому мізки. На жаль, не зовсім зрозуміло, чому вона це робить, однак обличчя в неї дуже задоволене. Що цікаво, хлопця не показують — скоріше за все, він десь п’є та жаліється друзям.
Пупсик (2006)
Шок! Тіну підозрюють у чомусь поганому. Можливо, вона довела минулого «пупсіка» своїми витівками і фліртом до сказу, а може, й до самогубства, — інакше як пояснити, що вона потрапила під слідство? Ще й провокує суворого слідчого, аж ніяк не виказуючи жалю за свої дії. Небезпечно!
Ноченька (2006)
Схоже, що Тіну виправдали, але вона знову залишається на самоті, оголена, вразлива, стражденна. Що ж коїться, чому кохання біжить від неї і хто у цьому винен? Ніченька, на жаль, мовчить. Однак Тіна знаходить у собі сили для того, щоб рухатися далі — вона одягається та йде у холодну зимову ніч. Чи весняну… Це ж демісезонне пальто?
Ноченька (2006)
Схоже, що Тіну виправдали, але вона знову залишається на самоті, оголена, вразлива, стражденна. Що ж коїться, чому кохання біжить від неї і хто у цьому винен? Ніченька, на жаль, мовчить. Однак Тіна знаходить у собі сили для того, щоб рухатися далі — вона одягається та йде у холодну зимову ніч. Чи весняну… Це ж демісезонне пальто?
Люблю его (2007)
Для того, щоб забути невдалий роман, Тіна Кароль їде у село. Там вона досягає нірвани, ходить по воді, лежить на ній та плаває. Селяни помічають, що в ставку завелася білява русалка, і, поки не приїхали мисливці за потойбічними явищами, Тіна тікає з села. Співачка селиться на даху хмарочоса, а коли шосте чуття підказує їй, що на озері знову спокійно, вона повертається у село через водяний телепорт.
Полюс притяжения (2007)
Любовні страждання приводять до сільської актової зали. За лаштунками Тіна готується проспівати Ту Саму Пісню, яка розтопить крижане серце ще невідомого щасливця і запевнить місцевих жителів, що русалки загрози не несуть. На допомогу приходить чарівний ельфійський оркестр, однак фінал залишається відкритим — вдалося Тіні вбити двох зайців одним пострілом чи ні? (Спойлер: 50 на 50).
Ключик (2008)
Настає 2008 рік. У світі починається фінансова криза. Озеро, на якому жила Тіна Кароль, приватизують олігархи, співачка змушена перебратись у скромну квартирку, де живе із котами, чекаючи на Того Самого. І раптово доля підкидає їй шанс у вигляді пухленького крадія, який проникає у хату і ледь не впадає у кому, коли бачить русалку в хрущовці. Саме на ньому Тіна тестує свої чари спокушання, однак нещасний чолов’яга надто шокований. Тож нічого не виходить, і вона ховається у магічній шафі.
Не бойся, мальчик (2009)
У цьому кліпі можна побачити, як виглядає зсередини магічна шафа. Це дуже дивний світ, майже четвертий чи п’ятий вимір — все навколо спотворюється і постійно змінюється. Відчуття таке, ніби Тіна живе у калейдоскопі та їй там дуже комфортно. Вона кличе хлопців до себе, однак ніхто не йде — мабуть, ще недостатньо сил після останнього брейкапу. Однак Тіна підтримує форму разом з ельфійским оркестром, щоб нарешті вийти у світ, знайти Того Самого Хлопчика і підкорити його раз і назавжди.
Тіна Кароль нарешті вибралася зі свого магічного світу в реальність, та ще й як! Вона підготувала справжню зброю масового ураження.
Radio Baby (2009)
ТІна Кароль нарешті вибралася зі свого магічного світу в реальність, та ще й як! Вона підготувала справжню зброю масового ураження. Співачка потай пробирається у Департамент Керування Світовою Музикою і ставить свою пісню, яка починає лунати з кожного радіоприймача. Вишуканий вибір нарешті заявити про себе, щоб Той Самий почув.
Шиншилла (2010)
Ніхто не приходить. Усі чоловіки розбіглися, і Тіна Кароль ледь знову не сховалася у магічну шафу, коли поміч прийшла несподівано і раптово. Вона знаходить собі друга — Шиншилу, якого бачить та чує тільки вона і який надихає її на експерименти. Проте й сам Шиншила вирішує показатись у кліпі співачки, щоб всі навколо зрозуміли, що він — не вигадка.
Не дощ (2010)
Саме Шиншила надихає Тіну на один з найчуттєвіших кліпів того періоду. В образі красивого чорнявого чоловіка, Шиншила акомпанує співачці на гітарі, поки вона чуттєво гойдається на гойдалці та ніжно дивиться у камеру.
Я скажу «да» (2011)
Шиншила приймає різні лики, які надихають Тіну залишити свій образ розбишаки позаду і розпочати нове життя надзвичайно чуттєвої і трішки рокової жінки. В цей раз Шиншила перетворюється на гусака — і весь світ навколо співачки набуває ніжного персикового кольору. Однак це не надовго.
Я скажу «да» (2011)
Шиншила приймає різні лики, які надихають Тіну залишити свій образ розбишаки позаду і розпочати нове життя надзвичайно чуттєвої і трішки рокової жінки. В цей раз Шиншила перетворюється на гусака — і весь світ навколо співачки набуває ніжного персикового кольору. Однак це не надовго.
Зачем я знаю (2011)
Тіна виривається зі світу грайливих пісень у реальність. Магія закінчилась, ніжний світ стає сірим, болісним, самотнім. Кам’яні джунглі, страждання, депресивна «антиказковість» — така атмосфера починає візуалізуватись у кліпах, і ця дорослість згодом стає центром візуального ряду.
Ніжно (2012)
Ніжність перетворюється на відчай. Смуток — на жорстокість. Тіна перетворюється на чорну троянду — граційну, тендітну, непередбачувану. Вона ледь стримує крик, і виникає відчуття, що її внутрішній світ руйнується дощенту. Від минулої Тіни Кароль залишилась лише краса — і це лякає.
Тіна Кароль поступово перетворюється на справжню la femme fatale
Я не беру трубку (2012)
Тіна виходить зі своєї печалі на світло — але ненадовго. Вона знову грає роль епатажної жінки, яка ніби одужала від минулого болю, та це лише видимість. Кліп нагадує ностальгічну фотосесію, а написи «No signal» кажуть, що спроба впевнити усіх у поверненні тієї самої Тіни Кароль тримається на волосині.
Помню (2013)
Невпевнена усмішка в променях блідого сонця, яке немовби втрачає спроможність світити. Сльози, що ледь не котяться блідим обличчям співачки, яка дивиться у похмуре небо. Навколишній світ пронизаний боязкою надією — він вбирає Тіну у себе і немов відображає усі її почуття, а не навпаки.
Жизнь продолжается
(2013)
Тіна поступово перетворюється на la femme fatale. Вона знаходить у собі сили рухатися далі, дивлячись на міцного коня, який попри усі перепони біжить до своєї свободи. Вона відсторонена від усіх, хоча в очах можна побачити жагу до іншого — повернутися.
Мы не останемся друзьями (2014)
Вона повертається через рік — впевненіша в собі, мудріша, але така ж граційна. Вона скромно усміхається, і за цією усмішкою відчувається її велика боротьба за себе, а у погляді можна відчути втому — або, можливо, пробудження від минулого періоду сну.
Я все еще люблю (2015)
Тіна змінюється остаточно, віддаючись темряві, яка оточує її, мов кокон. Темрява щось шепоче співачці, а вона прислухається — обережно, немов знаючи, що означає віддатися темряві повністю, до останку. Це обережна і тендітна гра, у якій перемагає співачка, залишаючись з темрявою у добрих стосунках і обіцяючи їй повернутись. Однак чи дотримається вона свого слова, не знають обидва.
Я все еще люблю (2015)
Тіна змінюється остаточно, віддаючись темряві, яка оточує її, мов кокон. Темрява щось шепоче співачці, а вона прислухається — обережно, немов знаючи, що означає віддатися темряві повністю, до останку. Це обережна і тендітна гра, у якій перемагає співачка, залишаючись з темрявою у добрих стосунках і обіцяючи їй повернутись. Однак чи дотримається вона свого слова, не знають обидва.
Сдаться ты всегда успеешь (2015)
Тіна жадає самотності й руху, тому вирушає потягом у невідомому напрямку. Знову втеча — спочатку від себе, а тепер і від світу. Швидше, якомога швидше, подалі, глибше — у темряву тунеля, з якого співачка колись видерлася. Магія світу — це і є ти. Час, потрібен час на те, щоб все осмислити. Глибше.
Твої гріхи
(2015)
Роздуми не приносять спокою — вперше починають діяти метафізичні сили. Спочатку Тіну щось вириває з ванни, потім на її тілі проступають квіти — вона повністю ними прокривається і зникає, перетворюючись на квітчану статую, йде від світу в лабіринт своєї душі — можливо, для того, щоб потім виринути з нього оновленою та готовою до змін.
Перечекати (2015)
Перебування всередині квіткової статуї, у своєму вимірі, нагадує сновидіння. Червона кімната — це серце Тіни. Тут співачка зачиняється від світу для того, щоб осмислити себе. Наодинці із моторошними, сюрреалістичними образами почуває себе досить комфортно, незважаючи на те, що все навколо нагадує про кров. Тривожні образи не заважають їй всміхатись і відчувати спокій — немов покинутий корабель у червоному океані сновидінь.
Я не перестану (2015)
І знову сновидіння, однак на цей раз воно стає випробуванням для неї. Співачка зустрічає саму себе, стикається із своїми сумнівами. Тіна налякана — її свідомість розбивається на шматки. Однак вона сильна жінка, і бере відображення свого розуму під контроль. Навколо неї полум’я — можливо, це гнів, який підштовхує Тіну до виходу в світ. Співачка вагається, однак згодом розуміє, що у клітці свого розуму їй вже тісно — і прокидається, не давши вогню спалити її зсередини.
Я не перестану (2015)
І знову сновидіння, однак на цей раз воно стає випробуванням для неї. Співачка зустрічає саму себе, стикається із своїми сумнівами. Тіна налякана — її свідомість розбивається на шматки. Однак вона сильна жінка, і бере відображення свого розуму під контроль. Навколо неї полум’я — можливо, це гнів, який підштовхує Тіну до виходу в світ. Співачка вагається, однак згодом розуміє, що у клітці свого розуму їй вже тісно — і прокидається, не давши вогню спалити її зсередини.
У 2018 році лише за 3 місяці Тіна випустила сім кліпів. Допускаємо, що її візуальна історія продовжується, це важлива частина мозаїки, яка тільки почала складатись у цілісну картину, в історію життя та переживань сильної і водночас тендітної особистості, яка не боїться демонструвати ні свою слабкість, ні свою силу.
У 2018 році лише за 3 місяці Тіна випустила сім кліпів. Допускаємо, що її візуальна історія продовжується, це важлива частина мозаїки, яка тільки почала складатись у цілісну картину, в історію життя та переживань сильної і водночас тендітної особистості, яка не боїться демонструвати ні свою слабкість, ні свою силу.
