Тексти

Ніжність та жорстокість: чому світ божеволіє від The Weeknd

Данило Панімаш
4823

The Weeknd — один із найголовніших співаків 2010-х, який за дуже короткий час став культовим. Його персона привертає увагу не тільки з музичної перспективи, а й із особистісної.

20 березня The Weeknd випустив новий альбом — After Hours. СЛУХ розповідає про життя The Weeknd і те, як він закохав у себе весь світ.

Дорослішання

Ейбел Макконен Тесфає народився в Канаді, в родині ефіопських іммігрантів у 1990 році. Батько покинув сім’ю, його опікали бабуся і мама, що працювала на кількох роботах.

Він ріс у мультикультурному районі міста Торонто — Скарборо, і вже з раннього дитинства відчував тотальну самотність. Ейбел хотів молодшого брата, щоб із ним гратися. Самотність переповнювала його настільки, що Ейбел часто брехав, що має кількох братів.

Єдиним його другом був однокласник Ла Мар Тейлор, з яким вони курили марихуану, обговорювали кіно і музику. І разом з ним же Ейбел вирішив кинути школу та рідний дім.

Друзі приїхали на фургоні, Ейбел зайшов до себе в кімнату, взяв матрац і закинув у машину. І назавжди запам’ятав похмурий погляд своєї мами.

Найгірший погляд, який тільки може бути. Вона подивилася на мене так, ніби зазнала невдачі

The Weeknd

Їхній план на життя полягав у відсутності плану. Ейбел, Ла Мар і третій друг Гайлі стали на соцзабезпечення і зняли однокімнатну квартиру в передмісті Торонто, населеному, за словами Абеля, «студентами і торчками». І скоро троє підлітків і самі стали на шлях саморуйнування.

Удень хлопці крали їжу з супермаркетів, вночі випивали у місцевому барі Social і частенько вплутувалися у бійки. Незабаром підключилися наркотики. Ксанакс, марихуана, екстазі, кокаїн, кетамін, гриби — приймали все, що могли собі дозволити.

Усе це призвело до того, що трійцю виселили з квартири. Ейбел знайшов роботу — розкладав сорочки й футболки в магазині одягу і продавав марихуану. Коли йому потрібно було десь переночувати, він знайомився з дівчатами й освідчувався їм у коханні.

У мене було три дівчини, які вважали мене своїм законним хлопцем

The Weeknd

В інтерв’ю журналу Rolling Stone Ейбел розповів ще одну похмуру історію. Знайомий запросив його на вечірку. Там хлопець познайомився з дівчиною, з якою в нього стався перший секс, причому дівчина була старшою за нього, і Ейбел приховав свій вік і представився студентом Йоркського інституту, яким, звісно, не був.

Я міг би бути студентом у довбаному «Макдональдсі», вона була така п’яна! І я був п’яний. Це був найгірший досвід у моєму житті. Втрата невинності зі старшою і досвідченою людиною звучить непогано, але це було типу «от лайно, це все?»

The Weeknd

Наркотики стали невід’ємною частиною його світовідчуття. Під кайфом Ейбел був щасливим. Коли ефект пропадав, він занурювався у темряву. А в 18 років у нього почалися проблеми з законом. В інтерв’ю журналісту The Guardian Ейбел не розкрив усі сторони порушень, сказав лише, що потрапляв до в’язниці.

Перші кроки в музиці

Саме тоді, працюючи в магазині одягу, Ейбел надумав почати писати музику. Він уже мав невеликий досвід музикування — мама віддала його в школу фортепіано, але навчання тривало недовго.

Він встиг почитати реп у хіп-хоп-дуеті Bulleez’n’Nerdz під псевдонімом Kin Kane. Пізніше приєднався до місцевої продакшн-групи під назвою Noise і мріяв писати пісні, які б співали Джастін Тімберлейк, Дрейк і Кріс Браун.

Незабаром він зустрів саундпродюсера Джеремі Роуза. Той показав йому деякі фішки у програмі Ableton і трек What You Need, під який Ейбел почав фрістайлом зачитувати реп. У Роуза якраз була ідея створити похмурий R&B-проект, і Ейбел якраз підходив на роль вокаліста. Так з’явився поки що нікому не відомий гурт The Weekend, назву якого придумав Роуз — принаймні він так говорить у інтерв’ю.

Ейбел накинувся на музику немов голодний. Наркотики допомагали йому в перфекціонізмі: бували випадки, коли Ейбел не спав по 5 днів, доводячи пісню до максимально можливого ідеалу в наркотріпі. Однак незабаром їхні шляхи розійшлися.

Він хотів, щоб я продюсував його. Я запитав: «Тоді який сенс бути гуртом?». Він відповів: «Можеш просто бути моїм продюсером». Я сказав: «Ти збираєшся мені платити?». І зрозумів, що він не збирається. Я сказав: «Я віддам тобі мультитреки, та більше не хочу працювати з тобою».

Джеремі Роуз

Спочатку Абель був дуже не впевнений щодо якості свого вокалу. Однак за підтримки Ла Мара Тейлора почав співати. У грудні 2010 року Тейлор (який потім стане креативним директором The Weeknd) анонімно завантажує на Youtube три перші пісні майбутньої зірки The Morning, What You Need і Loft Music — ті самі пісні, музику для яких зробив Джеремі Роуз.

А з The Weekend пропала буква «е» — за офіційною версією, щоб уникнути проблем із гуртом з такою самою назвою, що вже існував.

Так Ейбел почав своє сходження на вершину — практично з самих низів.

Миттєва слава

Три пісні таємничого The Weeknd на YouTube помітив менеджер ДрейкаОлівер Ель-Хатіб. Вражений, він запостив їх на сайті Дрейка, а медіа підхопили новину про нове ім’я.

У березні 2011 року виходить мікстейп House Of Balloons — перша частина майбутньої трилогії The Weeknd. Критики вибухнули від захвату, назвавши дебют новою віхою у розвитку R&B, який на той момент вже вичерпав себе як жанр. А сам мікстейп увійшов до лонглісту престижної канадської премії Polaris.

Воно й не дивно. Це був кришталево чистий, мрійливий і при цьому похмурий емоційний запис. Хвороблива, ніжна меланхолія навпіл з м’якою танцювальною електронікою, яка, здається, ось-ось зірветься в агресію.

Ейбел зміг завоювати любов як в інді-тусовці, так і у масового слухача. При цьому він зберігав анонімність і загадковість, відмовлявся від інтерв’ю і не розкривав свою особистість.

Ми живемо в епоху, коли навколо багато зайвого. І я думаю, що для всіх було освіжаючим питання «Хто, чорт забирай, цей хлопець?». Думаю, що саме тому моя кар’єра буде такою довгою: тому що я не дав людям усе одразу.

The Weeknd

Величезному стрибку популярності Абеля посприяла інша канадська зірка — Дрейк, з яким потім у Ейбела оформиться міцна дружба і співробітництво. Він запросив хлопця допомогти в роботі над своїм альбомом Take Care, в результаті чого кілька пісень Ейбела для House Of Balloons опинилися на альбомі Дрейка.

Далі були ще два мікстейпи, Thursday і Echoes Of Silence, які логічно продовжували дебютник The Weeknd, склавши його у вже культову трилогію і закріпивши за ним статус зірки світового рівня. В чому Ейбел і сам зізнається.

Я, ймовірно, міг би турити з Trilogy до кінця мого життя. Це, безперечно, змінило культуру. Ніхто не може знову зробити трилогію, не подякувавши The Weeknd. Після цього багато артистів почали прискорюватися у виробництві музики: Джастін Тімберлейк випустив два альбоми за рік, Бейонсе теж випустила несподіваний альбом.

The Weeknd

Далі — більше. Ейбел став частиною світового мейнстриму. На своєму дебютному студійному альбомі Kiss Land він продовжує співпрацювати з Дрейком і починає працювати з Вільямом Фарреллом. У 2015-му виходить тричі платиновий альбом Beauty Behind The Madness — на ньому заспівали Ед Ширан і Лана Дель Рей і він приніс співаку першу премію «Греммі».

У 2016 Ейбел  випустив свою головну пташку — альбом Starboy, який приніс йому другу «Греммі» і на якому засвітилися Daft Punk і Кендрік Ламар. А після нього, в 2018-му — і похмурий міні-альбом My Dear Melancholy. І кожен його альбом, попри деяку стилістичну і музичну одноманітність, влітав у топи світових чартів.

Самотність, кров і смерть

Хто б міг припустити, що ніжна музика від хлопця з дивною зачіскою і сумними очима обросте моторошними депресивно-кривавими образами?

Кліпографія The Weeknd почалася з класичних кліпів з серії «сумний хлопець співає сумні пісні». Однак уже з кліпу на пісню Twenty Eight Ейбел пішов у кінематографічний нуар.

Його лейтмотиви — це тотальни самотність і постійна темрява. У кліпі на Twenty Eight він спостерігає за голограмою дівчини серед оголених жінок. Ось в кліпі на Belong To The World він розгублено блукає дивним антиутопічним світом.

А у кліпі на пісню Pretty відкривається нова риса Ейбела — жорстокість і потяг до насильства, до якого він вдається так само відсторонено й самотньо.

The Weeknd не соромиться знімати відверті відео з сексом, оголенням, кров’ю, вбивствами. Цей контраст музики і відео викликає неабиякий дисонанс. Виявляється, насильство і жорстокість можуть здійснюватися з ніжністю і сумом.

Але безумовною вершиною його любові до кіно став кліп на пісню False Alarm — брутальний, ефектний жорстокий бойовик від першої особи, знятий російським режисером Іллєю Найшуллером, автором фільму «Хардкор».

Ну а останні три кліпи на пісні з альбому After Hours, який вийшов 20 березня, складаються у кінотрилогію, об’єднану одним персонажем в криваво-червоному костюмі з розбитим в кров обличчям. Кров взагалі стала частим супутником Ейбела в кліпах. Як і вічні темрява та морок, у які він закутується, наче в плащ.

Однак Ейбел не зупинився на випуску альбомів, колабораціях зі світовими зірками і брендами на кшталт H&M і яскравих кліпах. У 2017 році він разом із компанією Marvel почав створювати комікс, присвячений його альтер-еґо — супергероєві Starboy.

Starboy — це історія про протистояння амбітного маніяка-канібала і самого Абеля в антуражі футуристичного і антиутопического міста під назвою Альфатрон. Повністю в дусі нуарного одинака Ейбела Тесфає.

Weekend не закінчиться ніколи

The Weeknd — один із найцікавіших і найбільш значущих сучасних артистів. Причому не тільки через його вклад у музику, зміни фокусу на поп і цілісний, впізнаваний незмінний образ. Іноді здається, що за романтичною крихкістю і вразливістю насправді ховається цинічний мізантроп, який не зупиниться ні перед чим заради досягнення своєї мети.

І при всіх його атрибутах у вигляді самотності, тяги до темряви, експериментів з наркотиками і цинічного ставлення до близьких — матері, продюсера Джеремі Роуза — Абелю є що приховувати. Навіть коли він вільно та відверто розповідає про своє життя.

Вселенська меланхолія Ейбела окупувала світ і змусила його танцювати сумні танці. Однак така продуктивність не далася співаку легко. Більшість його музики написана під кайфом. І сам Ейбел цього не приховує, кажучи, що для нього наркотики були милицею, паливом, яке підігрівало його любов до себе і до життя.

Здається, що Ейбел біжить у світ музики тому, що боїться залишатися наодинці з собою. А це не в’яжеться з його кінематографічним образом трохи відмороженого одинака, і красивими, хоч і жорстокими кліпами.

The Weeknd — амбітна, нарцисична і суперечлива поп-зірка. І в цій павутині суперечливості криється велика цінність артиста — за ним хочеться спостерігати. Спостерігати і розгадувати.

Читайте також про те, хто такий Tyler, The Creator і чому його всі люблять.