Український гурт створив перший в світі кліп, що активується бігом. Як це відбувається?

Індастріал-гурт The Maunt у співпраці з режисеркою Наталією Тачинською зняв унікальний кліп, що активується в стані руху. Читайте про те, як його створили та в чому його цінність.

У травні минулого року ми писали про новий міні-альбом гурту — тягучий мікс альтернативи та індастріалу, натхненний стрічками «Космічна Одіссея» та «Інтерстеллар». Після нашої публікації організатори концерту She Wants Revenge у Києві покликали The Maunt на розігрів. 

Днями колектив повернувся з кліпом на пісню Blackout, робота над яким тривала 4 місяці. Аналогів йому в світі немає — це перше відео, яке можна подивитися лише в стані руху. Для цього треба перейти на спеціальний сайт, запустити інтерактивну версію (є і звичайна) та почати швидко йти чи бігти. Так, відео залучає глядача у трек буквально на фізичному рівні.

Ти вийшла на гурт або гурт на тебе? Як взагалі з’явився проєкт?

Усе склалося дуже гармонійно. Алекс Форст, лідер The Maunt, вийшов на мене після статті-ретроспективи про музичні технологічні проєкти. У ній я щиро поділилася тим, що люблю, і це знайшло прямий відгук. Ми швидко зрозуміли, що наші амбіції та цінності збігаються. Алекс вибрав трек, обговорили стилістичні напрямки, і я пішла придумувати.

У чому був твій виклик і виклик гурту?

Для групи виклики в тому, щоби йти в невідоме, довіряти, приймати, бути гнучкими в процесі. У технологічних проєктах багато гіпотез можуть не спрацювати, потрібно перевигадувати і пробувати знову. 

Зрежисерувати кліп і спроєктувати сайт — теми для мене знайомі. Основним моїм викликом було створити досвід, легко доступний для кожного в будь-якій точці країни, що працюватиме на різних пристроях і браузерах, з дуже легким порогом входу — просто перейти за посиланням або відсканувати QR-код. Не йти надто в складні технологічні нетрі (хоча й хотілося), а приймати рішення в умовах сильних обмежень.

Хочеться підкреслити: просто наявності в музиканта бюджету та наявності вмінь у креатора — недостатньо. Щоби довго вести команду в нетипових проєктах, потрібна творча хімія. Тут вийшла синергія до кінчиків пальців, усі сторони прагнули того самого. Безмежно вдячна учасникам проєкту: і відеозйомок, і веб-напрямку, і групі.

Ідея з бігом була першою і єдиною чи були варіанти? Як ви до неї прийшли і чому саме біг?

Слухала трек і слухала себе: які відчуття він викликає, що візуалізую під нього. На рівні відчуттів я бігла: напруга, метання, рівний біт, зацикленість, почуття болісної одержимості. Тема бігу з’явилася практично одразу і більше не змінювалася, втілилась в ідею відео на одному диханні. 

Для передачі стану ми пішли в агресивну, нестабільну, місцями епілептичну графіку, манеру зйомки і монтажу. Але який інтерактив дійсно підтримає і розширить сприйняття пісні та кліпу? Що інтерактивного реально зробити в більш-менш доступні терміни і бюджети? 

Народилася ідея зв’язати кліп з реальним фізичним рухом, щоби слухач буквально включався у пісню тілом. Ми узгодили все зразу після обговорення і погнали реалізовувати. Весь проєкт узагалі — про порозуміння з півслова. Треба віддати належне Алексу, — в нього приголомшливі довіра й терпіння.

Чому людям варто «добігти» кліп?

Цей досвід насамперед збагачує сприйняття музики і кліпу. Просто спробуйте, it’s fun! Як мінімум, вас чекає невеликий бонус — бекстейдж-відео в кінці, адже поки що воно є тільки на мобільній версії.

Як думаєш, чому на нашій сцені незвичайні кліпи роблять в основному нішеві артисти, а зірки намагаються брати розмахом, хоча у них більше можливостей?

Класне запитання. Коли ти нішевий — у тебе більше спраги й мотивації бути поміченим. Щоб виділитися, доводиться шукати екстремуми. І серед безлічі схожих релізів у нас дійсно виділяються ті, що хоч трохи відходять від «норми».

Відносно мастодонтів сцени, за моїми спостереженнями, справа не лише в різниці фінансових можливостей, причин може бути кілька:

1. Рівень розвитку смаку на музичному ринку загалом.
2. Розуміння цінності інтерактивних цифрових проєктів з цікавою ідеєю і конвертації цього креативу в відчутний результат. Музичні технологічні проєкти — це завжди про ризик і виклики. Потрібно бути готовими йти на цей ризик, бути, можливо, дивними, показувати щось складніше. Набагато безпечніше зняти черговий дорогий кліп з епічним видом на тлі, пульнути бюджет в медіапросування в усі преролли країни і отримати гарантоване охоплення. І не важливо, що вас скіпнуть у кращому випадку після 30 секунд і забудуть через 10.
3. Ще не сформувалася система координат: немає критичної маси незвичайних проєктів, це поки що не стало частиною дискурсу.

Ти напевно аналізувала західний ринок у цьому питанні. Яка ситуація там?

Там теж переважним є більш класичний підхід, але не в такому дисбалансі. При цьому ряд виконавців почали випускати глибокі діджитал-проєкти зі змістом майже 20 років тому, і я не маю на увазі концепти на зразок «поставити VR-точку з кліпом артиста на фестивалі».

Arcade Fire, Sigur Rós, Radiohead, Björk, LCD Soundsystem, Twenty One Pilots, а також колаборації різних музикантів з такими технологічними гігантами, як Google. Зараз вони роблять це суперякісно, ​​естетично, дорого, а починали теж із нішевих історій.

Чи є в світі кліпи, схожі на ваш?

Є відео, які можна активувати своїм рухом, наприклад, через веб-камеру на ноуті. Є кейси, які використовують крокомір або акселерометр (прилад для вимірювання швидкості прискорення — прим. ред.). Але я не зустрічала кліпи з нашою концепцією і такою зв’язкою музики/ідеї.

Плануєте подавати кліп на конкурси?

Є така задумка, поки спостерігаємо за релізами в Україні.

Яка цінність для інді-гуртів вписуватися в такі проєкти?

Це ваша можливість виділитися з потоку однотипних релізів, отримати вихлоп у вигляді піару. І, безумовно, глибше залучити слухачів у вашу музику.

У чому ти бачиш свою місію, створюючи такі проєкти?

По-перше, створення тієї самої системи координат для музичного ринку: дивіться, це можливо, це може бути ось так смачно, і це привертає до вас увагу. 

По-друге, пошук і об’єднання однодумців. У нас стільки талановитих музикантів, художників, письменників, креаторів у цілому — можна робити нетривіальні штуки, де все це органічно перетинається. 

Чи відкрита ти до нових пропозицій?

Так, якщо наші цінності й смаки співпадуть — буду рада створювати разом, ласкаво прошу.

Дивіться також новий вражаючий кліп Івана Дорна, який нагадує відеогру. Його створив VFX-дизайнер, що працював над серіалом «Гра Престолів».