Хто такий Slowthai — репер-дивак із надзвичайною харизмою

Сьогодні Slowthai — одна з головних зірок британського хіп-хопу, синонім скандалу і провокації. Його ненавидять політики й феміністки, але світ чомусь любить. Проте що таке його популярність — наслідки дитячих травм чи бажання хайпу?

Дитинство у Британії та діагноз

Тайрон Каймоне Фрамптон народився у Нортгемптоні, Великобританія. Його шістнадцятирічна мама мала барбадостсько-ірландське коріння, а молодий тато пішов із родини, коли хлопцю було три роки. Тайрон виріс у муніципальному будинку для малозабезпечених сімей.

Згодом мама Тайрона народила ще одного сина, Майкла, що страждав на м’язову дистрофію, і помер у віці одного року. Ірландський вітчим після трагедії привів восьмирічного Тайрона до церкви адвентистів сьомого дня, бо вважав, що смерть немовляти — божественне покарання за його (батька) гріхи.

Slowthai розповідав, що смерть молодшого брата дуже на нього вплинула і спричинила багато проблем. Він ходив на заняття з управління гнівом, а пізніше відкрив для себе хіп-хоп.

У школі йому поставили діагноз СПАУ — синдром порушення активності та уваги, що є неврологічно-поведінковим розладом. Серед симптомів: труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.

Фрамптон навчався в Нортгемптонській академії, а в 2011 році перейшов до Нортгемптонського коледжу, де здобував середню освіту з музичних технологій.

Майбутній Slowthai часто пропускав школу, проводив час у «студії звукозапису» в будинку свого друга, створюючи музику. Переставав прогулювати уроки лише коли його мати була змушена відвідувати обов’язкові слухання в суді. Він присвятив жінці татуювання на тулубі із написом «Вибач, мамо», тому що вважав, що це фраза, яку він промовляв найчастіше у своєму житті.

Становлення музиканта 

Після коледжу хлопець мав безліч труднощів у роботі. Працював різноробочим і в магазині одягу, де його звільнили за порушення договору, бо він давав друзям власні службові знижки.

Після звільнення він повністю зосередився на музиці, завантаживши піратську FL Studio і випускав численні сингли у 2016 році. Почав працювати з інді-лейблом Bone Soda у 2017-му, тоді ж випустив розривні роботи I WISH I KNEW EP, Murder та T N Biscuits, які набрали тисячі прослуховувань на Soundcloud та отримали потужний фідбек слухачів.

Пізніше підписав контракт зі студією Method Records, де випустив RUNT EP та дебютний альбом Nothing Great About Britain, який за тиждень здобув дев’яте місце в британському чарті.

Альбом був у впливовому опитуванні BBC’s Sound за 2019 рік та списку NME 100. Його форсили музичний онлайн-журнал DIY, музична корпорація Vevo та найпопулярніша друкована газета Великобританії Metro. Про те, що принесло таку медійність, поговоримо нижче.

У дитинстві його називали slow ty («повільний хлопчик»), тому що він був задумливим і протяжно розмовляв. Фрамптон узяв цей псевдонім, аби заявити, що втомився від того, що його не бачили і не чули. Кар’єра почалася із опонування самому собі, своїй внутрішній дитині.

Slowthai не боїться показати себе дивакуватим і неповоротким, робити щось смішне, що зазвичай не вкладається у парадигму поведінки реп-виконавця. У нього дика харизма, що чіпляє і змушує вслухатися у слова: «Що, в біса, меле цей юнак?»

Лірика виконавця завжди соціально ангажована: тут і фемінізм, і класова нерівність, і соціальні безлади. На репера працюють самоіронія, відвертість та чесність.

У музиці Slowthai є всі атрибути грайму: дикі ударні, божевільні гітарні партії, струнні, хор, проте своїм флоу він вибудовує власне звучання (згадаймо Скриптоніта, що постійно нудить про це). Повільний Ті створює мелодику голосом. Це ще один інструмент, що, ніби жувальна гумка, намотується на важкі агресивні біти.

Кліпи репера мають багато пасхалок, загравань із історією та масовою культурою. Зокрема мечем короля Артура він висвячує молодих хлопців до вуличної банди в роботі, де напівголий символізує монарха і вилазить із картини у Nothing Great About Britain. Рясний на алюзії кліп на трек зі Skepta, Inglorious — тут і  «Механічний апельсин» Кубрика, і «Безславні виродки» Тарантіно.  А найпопулярніший нині кліп Ladies показує і чуттєву натуру Slowthai, зокрема кадром, що відтворює те саме фото Йоко Оно і Джона Леннона.

Візуальна складова творчості Slowthai має особливе значення, репер розповідає, що йому важливі речі, які його оточують:

Скандаліст і провокатор

На талії репер має татуювання — «Nothing Great About Britain» («Нема нічого великого в Британії»). Так називався його альбом 2019 року. Тексти  переповнені антимонархічними настроями, репер висвітлює незручні суспільні теми: наркоторгівлю, вуличний бандитизм, суспільну нерівність.

Політичні теми стали його козирем, з ними він залітає у медійні скандали.

У лютому цього року на церемонії від британського музичного журналу New Musical Express виконавець отримав премію у категорії «Герой року» і… почав клеїтися до ведучої Кетрін Райан.

Ведуча та комікеса Кетрін не розгубилася, філігранно відбивши атаку репера. Жінка підтримала суперечку, коли хтось із залу назвав Slowthai «мізогіном». Музикант кинув мікрофон і келих шампанського у натовп, а потім стрибнув зі сцени, щоби почати бійку. Його стримали охоронці. Репер вибачився перед Кетрін.

Були й інші витівки.

Минулої осені на Mercury Prize Awards репер махав кривавою муляжною головою прем’єр-міністра Бориса Джонсона. Музикант із оголеним торсом скандував: «У дупу Бориса Джонсона, у дупу все!». Це викликало резонанс, багато політиків засудили його: лідер партії «Брексіт» Найджел Фарадж, члени Консервативної партії Тобіас Еллвуд і Марк Франсуа.

Але сам Джонсон розсміявся, сказавши, що репер насправді сказав не «fuck Boris» («у дупу Бориса»), а «back Boris» («підтримай Бориса»), але його підвела акустика.

Фрамптон зізнається, що, ймовірно, був би у в’язниці, якби не статус музиканта.

У головному треці його студійного альбому Nothing Great About Britain він дошкульно висміює стереотипи про британців (чай, тістечка, зверхність монархії), заграє до Кейт Міддлтон, герцогині Кембриджської, та обзиває королеву Єлизавету II пиздою («cunt»).

На треці репер також розказує, що пив алкоголь і курив траву в Букінгемському палаці.

Колись він заявляв, що може спалити прапор Британії, тому що «це нічого не означає».

Музикант охрестив себе «Бандитом Брексіту». Так називався його європейський тур у 2019 році.

У квітні того ж року він анонсував другий тур Британією «99p Tour». Квитки коштували 99 пені (1,3 долара). Репер щиро писав у Твіттері, що прагне зібрати якомога більше слухачів.

Визнання в індустрії

Репер встиг попрацювати з Tyler, The Creator на треці What’s Good із альбому Igor. Також його частина є в концертному турі Heaven Belongs To You гурту Brockhampton, на альбомі Ginger. Із ними репер турив Північною Америкою як запрошений гість.

А в 2020 році Slowthai засвітився на треці Gorillaz — Momentary Bliss.

Попри власну популярність, музикант не вважає себе голосом покоління. Він хоче бути голосом лише для тих, хто його чує, і говорить, що він просто юнак з сім’ї емігрантів, що розповідає історії про світ, який бачить навколо.

Репер Slowthai — дивак, що перетворив свої розлади і травми у неповторну харизму. Вона вирізняє його серед однотипних штампів. Репер говорить відкрито про політику, зачаровуючи своєю буквальністю і чесністю. Чекаємо і на українській сцені такого відчайдуха чи сміливицю.

У травні репер релізнув три нових пісні разом із відео і не дуже загадковий твіт «Хто хоче другий альбом?». Тому зовсім скоро сподіваємося почути свіжу дозу дошкульних панчів.

Читайте також, як A$AP Rocky вийшов з гетто та побудував власну імперію.