Сьогодні співачка SHLAKOBLOCHINA випустила дебютний міні-альбом Fatality. А нещодавно вона випустила кліп «Новая сила киски». Це нове ім’я на українській сцені, але за ним уже знайома нам MARUV. Поява настільки провокативного контенту в медіапросторі викликає низку питань.
Перше з них: чому так багато сексу? Але початкова реакція змінюється глибшими роздумами. Нащо MARUV декілька альтер-его, як сексизм впливає на прояв сексуальності та чому артисту варто мати чітку позицію?
MARUV — це не тільки сценічний псевдонім української поп-зірки Анни Корсун, але і «один з її станів». Існує три альтер-его, які артистка використовує у своїй діяльності: MARUV, SHLAKOBLOCHINA і Шарлотта У-ту-ту. Для сцени якості кожної з них гіперболізуються — так і з’являються контрастні образи.
Очевидно, творчі амбіції Анни Корсун заширокі для лиш одного сценічного персонажа. Сьогодні розбираємося, хто така SHLAKOBLOCHINA.
Зі слів самої MARUV, SHLAKOBLOCHINA — це її «павлоградське коріння, усе пацанське і трушне, що в неї є з провінційного містечка». Отже, це гіперболізований образ молодої «провінціалки», яка натягнула на себе все леопардове та блискуче і пішла в клуб тусити з подружками.
Зі словесного опису персонажка не викликає негативних емоцій, бо ми звикли бачити таке по телебаченню. Маскультура виховує толерантність до перебільшення якостей пострадянської людини, тому SHLAKOBLOCHINA не може отримати широкий резонанс, якщо її не наділити чимось провокативним. Тому в неї закинули, за словами MARUV, «всю нецензуру».
MARUV відома своєю підкресленою сексуальністю. Її пісні — про статевий потяг, а образ створений навколо відвертості та впевненості у собі. Сама співачка зізнається, що її діяльність — це «культурна провокація», а на сцені вона «дозволяє собі все і отримує від цього задоволення».
Такий дух свободи та щирої сексуальності наче відсилає нас до 2015 року, який у світовій поп-культурі відзначився хвилею гімнів про «любов до себе».
Тоді Ріанна розірвала всіх хітом Bitch Better Have My Money, де возвеличила силу жінки, Демі Ловато здивовано питала, що не так у впевненості в собі (пісня Confident), а Емма Вотсон у 2019 році проголосила, що її статус у стосунках — партнерство з собою (self-partnered), бо хто як не ми.
У музиці та культурі нерідко виникають випадкові тренди, але любов до себе — це навіть не мода, а природне почуття людини
Однак MARUV ніколи не заявляла про прихильність до феміністичного руху. В одному з інтерв’ю вона сказала: «Я не феміністка… Я за те, щоб себе цінувати та поважати, бо через неповагу жінок до самих себе чоловіки забагато собі дозволяють».
Тут йдеться про жінконенависництво, що проявляється з обох боків. Проте, конкретні терміни поп-зірка не використовує, бо в цілому зберігає нейтральність та щодо фемінізму.
Течії на кшталт Pussy Power (англ. — «сила кицьки») і вищезгаданого оспівування любові до себе оминають MARUV. Сексуальність є інструментом продажу, особливо в шоу-бізнесі. MARUV/SHLAKOBLOCHINA не підіймає феміністичні теми напряму, хоча хотілося би знати, чи має виконавиця визначену позицію.
Припустимо, що SHLAKOBLOCHINA створена заради стьобу над об’єктивацією у поп-індустрії. То, можливо, текст пісні «Новая сила киски» — це не набір рандомних фраз, які римуються, а історія ліричної героїні? Тоді що приховано за примітивним текстом?
SHLAKOBLOCHINA одразу розставляє ролі: «Почитай вслух мою киску». Якщо ти готовий шанувати і бути вдячним, то спільний час буде проведений успішно. Ця дівчина не має постійного партнера, що мовою патріархального світу виявляється через належність її «кицьки» комусь: «Моя киска без прописки».
Вона потрапляє на концерт відомого репера — у кліпі це FEARMUCH, що донедавна був KYIVSTONERом — і вирішує провести з ним ніч. Чувак думає, що це одна з фанаток, яким пощастило: «Ты прошла проверку и прошла в гримерку».
Але насправді ситуацією керує SHLAKOBLOCHINA. Вона не відчуває себе запрошеною гостею: «Налей мне виски», — розпоряджається налити їй напій, що в масовій культурі є символом сили та влади. «Нова сила киски, с*ка, ты в зоне риска».
Головна атрибутика Шлакоблочини створена за допомогою перебільшення популярного образу бажаної жінки: зашкварна кількість рожевого, відверті костюми та зухвала поведінка інфантильної, але нахабної «дурепки». Через це нейтральні складові кліпу набувають небажаної вульгарності.
Рожевий колір уже давно перетворився з гламурного «несерйозного» та виключно дівочого в аналог червоного, який символізує боротьбу та прогрес
Імітація мастурбації, сексуального акту, зображення вульви, жіночих сідниць та грудей можуть бути інтерпретовані по-різному. За правильної маніпуляції вони провокують глядача не до банальних тваринних бажань, а до поваги чи принаймні до думок про повагу.
Так, Майлі Сайрус у своєму кліпі Mother’s Daughter співає оду людському тілу та його сексуальності. Вона висвітлює проблему стигматизації «інакшості» та знищує стереотипи навколо стандартизованої краси.
Саме тут оголене тіло та мастурбація нормалізовані, не наділені примітивним смислом. Контекст вирішує. Майлі Сайрус — фем-активістка та підтримує ЛГБТК+-спільноту. Її позиція чітка, а меседжі — зрозумілі.
«Новая сила киски» опинилася б в іншому контексті, якби Аня Корсун мала чітку позицію щодо фемінізму та якось її означила.
Образ Шлакоблочини — це відвертий оксюморон. Вона співає про «новую силу киски», а виглядає як героїня дешевого порно і підіграє чоловікові, який бачить у ній тільки сексуальний об’єкт. Неважко здогадатися, що запам’ятовується більше.
Альтер-его в поп-культурі — це доволі часто гра, щоби зняти відповідальність із артиста за його скандальну діяльність. Якщо в аудиторії виникнуть питання до суті, посилу та якості контенту, умовна MARUV спокійно визирне з-за спини умовної SHLAKOBLOCHINA і скаже: «Так це ж усе прикол. Подивіться, яке все яскраве і комічне».
Але не вся музична індустрія — розважальний блокбастер. Ми вже звикли до зрозумілих і відносно щирих персонажів, тому посил артиста зчитується прямо. «Новая сила киски» одразу сприймається як низькосортна прелюдія до статевого акту, яка чомусь потрапила на YouTube.
Тут, підпорядковуючись глобальним елементам системи — політичним і масс-культурним, — музична індустрія роками культивує найбільш прийнятні моделі артистів як публічних персон.
Сучасні артист і артистка мають бути всілякими: унікальними, але не фріками, незалежниими, але не глибоко в андеграунді, сексуальними, але не «занадто», прогресивних поглядів, та не вкрай політизованими
Важко визначити власний культурний код без чітких орієнтирів. На прикладі MARUV ми бачимо, як виконавиці намагаються всістися одразу на два стільці: звично зіграти на примітивних сексуальних меседжах і не загубитися у прогресивних течіях.
Свобода самовираження в музичній індустрії стикається з комерційним аспектом артиста як бізнес-проєкта. Приходячи зі своєї комфортної кімнати на сцену, музикант вчиться не зраджувати своєму «я», яке може і не спрацювати. Секс на одну ніч зі швидким успіхом чи гармонійний розвиток різних альтер-его на музичній сцені?
MARUV і SHLAKOBLOCHINA — це творчий прояв Анни Корсун як артистки та бізнесвумен. Але ми в системі, а система лагає: меседжі зчитуються з помилками, бо у цих альтер-его відсутні позиції щодо актуальних проблем.
Читайте також, чому Біллі Айліш стала символом нового покоління.
