Плейліст: що слухає Богдан Логвиненко (Ukraїner)

Ім’я Богдана Логвиненка здебільшого звучить поруч із мультимедійним проєктом Ukraїner, що розповідає українцям про самих себе. Проте за його плечима роки музичного менеджменту, організовані тури для західних музикантів та концерти українських артистів у Європі.

Така людина зобов’язана мати цікавий музичний смак. Ми вирішили поцікавитися, на якій музиці зростав Богдан, а також отримали від нього плейліст улюблених українських та світових пісень, де переважає ностальгійна музика 2000-х. Вмикайте та читайте, на чому формувався його смак.

Яку музику ти слухав у дитинстві?

Моєю першою придбаною касетою був Юрко Юрченко. Другою — Backstreet Boys. Ще раніше батьки купили три касети Назарія Яремчука, і я вивчив усі пісні з них. Коли ми їздили на машині в село під Києвом на дачу, всі мали мовчати й годину слухати, як я співаю ці пісні. Це була стара «Копійка», магнітоли у ній не було, тож пісні виконувались акапельно.

Як із дорослішанням змінювалися твої музичні смаки?

Початок нульових — це було повне зросійщення. Я слухав дуже багато російської попси, яку крутили по всіх каналах. Навіть був із мамою в Алушті на концерті «Иванушки International», там просто тільки росіяни і гастролювали. Якщо ти хотів тоді потрапити на якусь культурну подію, то іншого вибору не було.

Перший артист, альбом чи трек, що перевернув життя.

Певним чином можна сказати, що «Мертвий півень» перевернув моє життя, бо я дуже швидко у 18 років перетворився із слухача та фаната на їхнього менеджера.

Перший концерт, на якому ти побував?

У відносно свідомому віці, здається, це вже були «Океан Ельзи» у напівпорожньому Палаці спорту після їхнього повернення з Британії.

Чий концерт ще мрієш відвідати?

Ніка Кейва і Тома Вейтса.

У тебе є найулюбленіші артисти, які ніколи не покинуть твій плейліст?

Я б ніколи не казав «ніколи», хоча виходить, що вже сказав. Переслуховую майже все, що слухав із дитинства — наприклад, пісні Назарія Яремчука. Іноді це навіть найтрешовіші виконавці 1990-х на кшталт «Аква Віти» під час, приміром, новорічної ночі, де ми традиційно збираємось спільнотою Ukraїner і де всі вимушені терпіти мій плейліст. 

Єдине, що не переслуховую — це русню, яку, на жаль, також слухав, співав і навіть грав на гітарі музику з «Бандитського Петербурга».

Назви три останніх музичних відкриття і розкажи, чому звернув на цих артистів увагу.

Nazva. Відкрив їх для себе десь рік тому, майже випадково потрапив на концерт — дуже вони мені сподобалися.

«Діти інженерів». Теж випадково почув, переважно не слухаю такої музики, але є треки, які дуже добре розбавили теперішній плейліст.

Otoy. Це було абсолютне відкриття, коли ми почали із Ukraїner робити серію «Хоробрі міста». Вячеслав Дрофа тоді записав трек про Донецьк, потім у нього вийшов новий альбом. Я не можу сказати, що часто його слухаю, але іноді він дуже потрапляє у настрій сьогодення.

Три найважливіші для тебе пісні? Прокоментуй, чому.

Led Zeppelin — Stairway to Heaven або Baby I’m Gonna Leave You
Із цих треків почалося захоплення старою епохою, бо до того я слухав переважно щось нове і актуальне. Згодом я почув і оригінал Babe I’m Gonna Leave You у виконанні Джоан Баез (Led Zeppelin зробили кавер), зацікавився нею і почав слухати старий фольк, джаз, блюз і кантрі.

DVA — Nunovo Tango
У 2010 році з цього треку почалося все у музичної агенції, що називалась NaturalEast. Ми почали возити різні маловідомі гурти в Україну, намагалися розвивати музичний ринок і різноманітність музики. На концертах у цих двох чеських музикантів усе ще час від часу просили виконати «штото із цоя».

Gogol Bordello — Through The Roof And Underground
Колись ми організовували тур на чотири країни для італійського гурту port-royal. Коли він уже завершувався, я сидів втомлений за кермом і не міг згадати, в якому готелі нас поселили у Вроцлаві. Це була десь друга ночі, ми їздили по колу навколо центру міста, опустили вікна в авто і на все горло кричали (не можу сказати, що співали) цей трек. Таке просто не забувається.