Тексти

Зірка берлінського техно:
6 яскравих цитат про світ Пауля Калькбреннера

Павло Модулярський

З моменту виходу фільму Berlin Calling минуло вже 11 років. Ця арт-хаусна трагікомедія з бюджетом менше мільйона доларів встигла набути культового статусу в усьому світі. Режисер фільму Ханнес Штьор не перестає дивуватися реакції глядачів на його картину. Він хотів розповісти історію хлопця, який збився зі шляху.

Фабула проста: відомий діджей, який не знає міри у вживанні наркотиків, потрапляє в психіатричну клініку, де до останнього відмовляється прийняти всю серйозність свого становища. Здавалося б, повчальна історія про «темну сторону» музичної індустрії.

Але ефект вийшов зворотним. Образ діджея на прізвисько Ickarus вийшов настільки живим, реалістичним і привабливим, що надихнув тисячі людей, що мріяли про славу і визнання на клубній сцені. І неважливо, що більшу частину фільму головний герой проводить під наглядом лікарів в білому халаті пацієнта.

Всі запам’ятали насамперед потужну сцену до титрів. Під гуркіт техно-гімну Altes Kamuffel діджей Ickarus разом зі своєю дівчиною бігає по аеропортах усього світу в футбольній майці. Кожен день нове місто, нова країна, нова вечірка. Ickarus виходить на сцену, заводить біт і багатотисячний натовп приходить в екстаз. Так виглядає утопічна мрія кожного, хто вирішив пов’язати своє життя з техно-музикою.

Головну роль у фільмі виконав німецький діджей і продюсер Пауль Калькбреннер. Він же написав всю музику до фільму. Відомо, що Пауль у Berlin Calling фактично зіграв самого себе. На момент виходу картини він був одним із найвідоміших техно-діджеїв Німеччини. Відразу після виходу фільму Пауль став одним із найвідоміших техно-діджеїв планети. Останні 10 років він провів у статусі суперзірки свого жанру і продовжує впевнено тримати високу планку якості. У послужному списку Пауля сім номерних альбомів, півсотні синглів і безліч премій.

Його живі виступи — це еталон для всієї електронної сцени. Ніякого тобі плейбека або бутафорії. Величезний пульт, купа «заліза» і повне занурення в процес створення музики тут і зараз. 2-го серпня Пауль Калькбреннер виступить з гучним лайвом у КВЦ «Парковий» в Києві. Ми зібрали найкращі цитати з його останніх інтерв’ю, щоб познайомити з ним ближче.

Про альбом «7»1

Звичайно, це був тривалий і складний процес, оскільки більшість власників оригінальних записів ніколи не чули про німецького техно-хлопця з ім’ям, яке важко назвати. Але мені було приємно це зробити, і мені випала честь працювати з деякими з цих приголомшливих вокалів.

Часи великих продажів альбомів пройшли. Але розвиток Spotify вселяє оптимізм. Сьогодні я продаю все менше своїх платівок, але іноді дивуюся тому, як моя музика проявляє себе через всі ці нові стрімінг-сервіси. Ти можеш виявити себе в топ-чарті країни, в якій ніколи не бував і майже нічого про неї не чув. При всій моїй любові до платівок — вінілова дистрибуція так круто не працювала!

Про оцінку своєї творчості

Я не приділяю особливої уваги тому, яку оцінку дають моєму альбому в мережі. На Amazon моєму альбому виставляють бали 40 або 50 осіб. Важливіше отримувати реакцію, коли граєш перед натовпом в кілька тисяч чоловік. Вони якраз і скажуть тобі, чи це «tор», чи це «flop».

Раніше я випускав реліз і біг до кіоску за новим випуском журналу Raveline або Partysan. Гортав його, щоб дізнатися, яку оцінку поставили моєму релізу. Але після виходу Berlin Calling відгуків стало настільки багато, що я перестав стежити за цим. Коли кругом сотні думок про тебе і твою музику, то краще триматися від цього подалі. Це корисно для душевної рівноваги.

Я не поп-гурт, який випускає альбом, два тижні крутиться в гарячій ротації і тут же мчить у тур. Моя аудиторія повинна послухати мій альбом, вникнути в нього як слід і зрозуміти його. Тому я свідомо тримаю паузу між виходом альбому і стартом туру. Ви маєте послухати мої пісні більше одного разу. Тоді ви зможете отримати повноцінне задоволення і від шоу. Адже ви будете розуміти, куди й навіщо йдете. І зможете відчути різницю між записом і лайв-виконанням. Це дуже важливо. Адже я не просто діджей, який ставить свої треки. Я лайв-артист.

Про знаковий виступ біля Бранденбурзьких воріт до 25-річчя падіння Берлінської стіни

Грати біля Бранденбурзьких воріт у минулому році на запрошення уряду було просто неймовірно. Навіть не мріяв досягти такої точки в кар’єрі. Мені навіть надіслали офіційну подяку, яку я повісив вдома в себе на стіні. Це для мене експонат № 1. Він нагадує мені, що, якби історія пішла по-іншому, в мене ніколи не було би життя, яке я маю зараз.

Про своє творче кредо

Я свідомо не стежу за іншими музикантами. Так я виключаю можливість копіювання чужих ідей. Хоча мене часто запитують, чи подобається мені якийсь артист. Чомусь частіше за інших згадують імена Жана-Мішеля Жарра, Джорджо Мородера і Schiller. З першими двома нас, мабуть, ріднять лайви на чверть тонни заліза. А ось Schiller… думаю, нас об’єднує любов до ембієнту. Незважаючи на те, що я пишу танцювальне техно для великих майданчиків, я завжди перебуваю під сильним впливом від ембієнт-музики.

Я намагаюся більше виступати в нових країнах. Мені подобаються виклики і поїздки в ті місця, де я, можливо, не сильно відомий або не володію статусом хедлайнера. Це дає прекрасне враження про світ. Варто лише покинути зону комфорту.

Про сучасні лайв-шоу

Сьогодні кожен артист намагається вичавити максимум з нових технологій. У шоу кожного топ-діджея тепер є візуальні ефекти, вогні, світлодіодні стіни і так далі. Але за самим артистом у центрі цього не так цікаво спостерігати. Я нічого не маю проти діджеїв, але під час виступу вони роблять не так вже й багато. Моє шоу відрізняється від цього.

Мені дійсно є що показати глядачеві під час виступу, тому ми встановили шість камер, які знімають в реальному часі мою роботу за пультом. Знімають мої руки і навіть ноги. Є спеціальна людина, яка перемикає різні камери, веде трансляцію. Усе в чорно-білих кольорах. Немає ніяких лазерів, гармат з CO2 або струменів полум’я. Давайте подивимося правді в очі, — більшість людей усе ще приходять на артиста через музику. До того ж, це було би просто не практично: підривати в повітрі конфеті над моїм 24-канальним пультом мікшера.

Про власну живу програму

Кожне моє шоу відрізняється від попереднього. Я завжди починаю з мого реміксу на трек The Flute від Kid Simius і закінчую треком Aaron. Але в мене ніколи немає готового плейлиста, тому я маю бути дуже уважним. Щоб не забути зіграти Sky & Sand (прим. — головний хіт Пауля, записаний спільно з його братом Фрітцем Калькбреннером).

Аранжую всі свої пісні прямо на сцені, збираючи їх з готових елементів. Тому мої сети не можуть бути однаковими, навіть якби у мене був той самий трекліст. Одна з речей, які мені подобаються в грі наживо — це несподівані елементи, вони роблять процес забавним.

Яким буде виступ Пауля Калькбреннера у Києві дізнаємося вже 2-го серпня.