Тексти

Чарльз Менсон — вбивця, що став символом поп-культури

Данило Панімаш

В український прокат виходить новий фільм Квентіна Тарантіно «Одного разу в Голлівуді». Фільм розгортається на тлі жахливих вбивств, які скоїв найнебезпечніший злочинець у світі — Чарльз Менсон. Ми вирішили коротко — наскільки це взагалі можливо з такою особистістю — розказати його історію, адже однією з причин кривавого серпня 1969-го була музика.

Минуло рівно 50 років з моменту жахливого вбивства актриси Шерон Тейт, її друзів та сім’ї ЛаБіанка. Особистість вбивці все ще розбурхує світ. Ким був Чарльз Менсон — вбивцею чи творцем, борцем проти системи чи її жертвою, музикантом, пророком чи просто людиною, якій не вистачало любові?

Частина 1. Дитинство

Кетлін Меддокс зростала в суворій пуританської сім’ї. У 15 років вона втекла з дому, а 12 листопада 1934, коли їй було 16, народила майбутню ікону поп-культури — Чарльза Меддокса. Свого біологічного батька Чарльз не знав, а прізвище «Менсон» він отримав від іншого чоловіка, з яким Кетлін почала жити незабаром після народження сина.

«Мама з головою поринула в новий для неї стан свободи. Вона багато пила, спала, з ким хотіла, ні перед ким не звітувалася і насолоджувалася життям. Коли я з’явився на світ, у неї ще не було достатньо життєвого досвіду, щоб взяти на себе всю відповідальність материнства»
Чарльз Менсон

Кетлін майже одразу віддала сина нянькам. Коли Чарльзу було п’ять років, вона разом з братом спробувала пограбувати станцію техобслуговування і отримала за це п’ятирічний тюремний строк. Маленького Чарльза відправили до побожної бабусі, а незабаром після цього — до тітки. Так за іронією долі він потрапив у місце, звідки втекла його мама.

5-річний Чарльз із кузиною та бабусею

Після затишної, але суворої атмосфери бабусиної хати, Чарльз вперше потрапив у світ насильства. Розбещеність дитини не вписувалася в уявлення чоловіка тітки Білла про те, яким має бути чоловік. Він забороняв хлопчикові боятися інших хлопців і плакати, і погрожував, що буде поводитися з Чарльзом, як із дівчинкою. Так він зрештою і зробив — перший день у школі Чарльз провів у жіночому одязі. Діти почали його цькувати, і він поліз у бійку, один проти всіх.

«Мені набили шишок і пустили трохи крові, зате в тій школі я був найзадерикуватішим маленьким виродком, такого вони ще не бачили. Схоже, дядькові Біллу це припало до душі, тому що з тих пір я носив тільки одяг для хлопчиків»
Чарльз Менсон

Вінсент Буґліозі, прокурор, який у 1969 році буде виступати на стороні обвинувачення, напише, що маленький Менсон був канатом, який перетягували його сувора релігійна тітка і матір, яка дозволяла йому робити все, що завгодно, аби він їй не докучав.

У сім років Чарльз Менсон вперше зустрівся з представником закону. Це був шериф, якого викликали батьки сусідських дітей через те, що хлопчик зібрав їхні красиві іграшки, подаровані на Різдво, і спалив. Діти хвалилися ними перед Менсоном, якому бабуся на Різдво подарувала гребінець.

«Я згріб усі чужі іграшки, які знайшов, і відвіз на візку. Кинув “здобич” на дрова і підпалив купу. Діти мало не збожеволіли: хтось плакав, інші мені погрожували, а їхні батьки покликали шерифа»
Чарльз Менсон

Кетлін була звільнена достроково у 1942 році й забрала сина собі. На кілька років його життя перетворилися на подорож від мотеля до мотеля. Коли Чарльзу було 12, мама через суд домоглася соціальної опіки над сином, бо він не подобався її коханцю. Суд призначив Менсона у релігійну школу для хлопчиків.

«Мати влаштувала один із найкращих своїх спектаклів, — скаржилася на важке життя. Вона сказала судді, що їй доводиться боротися за існування і в неї не виходить забезпечити мені відповідні умови»
Чарльз Менсон

Вінсент Буґліозі

Прокурор Буґліозі згадує шкільну характеристику Менсона: «не зміг повністю адаптуватися до умов утримання»; «інтерес до навчання в найкращому випадку задовільний»; «тенденції до замкнутості й пригніченого стану, прояви манії переслідування».

Сам Менсон казав, що школа загартувала його і навчила приховувати свої почуття, оскільки ними можуть скористатися. Уже тоді, у 12 років, він бачив, як інших хлопчиків схиляли до гомосексуальних актів. Через 10 місяців Менсон втік з притулку до матері, але вона здала його назад на наступний день.

Частина 2. Підліткові роки

«Моєю сім’єю були бродяги, алкоголіки і злочинці. Моїм домом стали колонії та в’язниці»
Чарльз Менсон

У 12 років Чарльз Менсон остаточно тікає з інтернату. Спить під мостами, знайомиться з волоцюгами, живе на вулицях, краде. Одного разу у пошуках їжі він заліз до бакалійної лавки і знайшов коробку, в якій лежало близько 100 доларів. Але поліція схопила його, коли Чарльз вкрав велосипед.

Його відправили у виправний центр для підлітків, але він втік звідти на наступний день. Менсона знову призначили в релігійний заклад для хлопчиків, але він з ще одним волоцюгою Блекі Нільсеном викрав машину і поїхав в інший штат — до дядька Нільсена, ветерана війни та грабіжника. Худі хлопчики відмінно пролазили в кватирки і відкривали каси. Але їх вистачило на три пограбування. Так Менсон потрапив у виправну колонію в 13 років.

У колонії Менсон довго був жертвою гомосексуального й фізичного насильства, садизму з боку «викладачів» і таких самих малолітніх злочинців.

«Я кричав, але мені заткнули рот, тому це було марно. Двоє хлопців тримали мене, поки третій намагався вставити свій член мені в дупу»
Чарльз Менсон

Чарльз Менсон провів у цьому середовищі три роки і 18 разів намагався втекти. У 16 років він останній раз утік звідти. Жебракував, грабував заправні станції — як і його мати колись. Його зловили й відправили до Національної виправної школи, де він пробув до свого повноліття.

Частина 3. Юність

Менсон був неписьменним, але при цьому його IQ становив 109 пунктів — вище середнього рівня, пишуть федеральні звіти того часу. «Налаштований агресивно і антисоціально. Емоційно неврівноважений. Прагне завоювати високий статус серед інших учнів. Потребує психіатричної координації».

У федеральній виправній школі Менсон ще більше навчився мімікрувати. Він підслухував розмови старших хлопців про те, чого у нього ніколи не було — про секс з дівчатами. Статеве дозрівання дало свої плоди у вигляді буйних фантазій. Гомосексуальні зв’язки продовжилися, але вже так, як цього хотів сам Менсон. Зі зґвалтованого він перетворився на ґвалтівника — і цьому сприяло середовище.

«Тюремний психіатр сказав, що у мене схильність до гомосексуалізму. Але, послухайте, я займався сексом так, як мене навчили»
Чарльз Менсон

Він зумів пристосуватися до терапії й перехитрити першого психіатра, щоб вийти на свободу. Тітка Менсона хотіла забрати племінника, дати йому житло і роботу, але за місяць до слухань про звільнення Менсон приставив бритву до горла іншого учня і зґвалтував його. Пізніше він говорив, що це було за бажанням самого учня.

Знову переведення в інший виправний заклад. Знову бойкот. Але коли Менсону виповнилося 19, його бунт раптово припинився. Він пішов на співпрацю з викладачами, перестав порушувати дисципліну, почав вчитися і навіть отримав похвальну грамоту. Восьмого травня 1954 року він отримав довгоочікуване звільнення.

Сім років, з 12-ти до 19-ти, Чарльз Менсон провів у в’язницях

Чарльз Менсон зі своєю дружиною

Після виходу на свободу Менсон одружився, влаштувався на роботу. Іноді бив свою дружину, але вона занадто його любила, щоб говорити комусь про це. Однак незабаром він знову почав викрадати автомобілі. Знову в’язниця. Дружина його кидає. Знову свобода. Заняття сутенерством. Менсон примудряється зваблювати дівчат і вражаюче маніпулює людьми. Так, йому світив строк за підробку чека, але черговий суддя відпустив його на свободу з 10-річним умовним терміном на прохання закоханої в Менсона повії.

Менсон лишався вірним собі й продовжував робити що хотів. Він продовжував кочувати від в’язниці до в’язниці. Там Менсон захоплюється саєнтологією і гітарою. Незабаром він полюбив The Beatles.

«Весь свій вільний час він присвячує складанню пісень, яких за минулий рік вже набралося 80 або 90, і які він сподівається продати відразу після звільнення»
— з тюремного звіту

У 1966 році Менсона в черговий раз звільняють. У день, коли він мав вийти на свободу, Чарльз Менсон просить залишити його у в’язниці.

Йому відмовили.

«На його думку, місця позбавлення волі стали для нього звичним способом життя, і тут у нього з’являється відчуття безпеки, якого він не може досягти в зовнішньому світі»
— З тюремного звіту

Частина 4. Зрілість

Чарльз Менсон перебирається у Сан-Франциско, в район Хейт-Ешбері, який був центром руху «дітей квітів» — хіпі. Новий світ виявився для Менсона раєм, з яким він не знав, що робити. 1967 рік. Старий світ суворих правил і заборон зникав. У новому було забагато можливостей.

Сексуальна революція наближалася. Розквіт культури хіпі та протести проти вступу США у в’єтнамську війну. Буддизм входить в моду, як і безліч інших філософсько-релігійних течій і пророків типу Рона Хаббарда і саєнтології. Секс, наркотики, рок-н-рол.

«Щоб роздобути пакетик маріхуани у п’ятдесятих, треба було подзвонити потрібній людині, а то і двом, і бути з ними дуже обережним. Якщо хлопець хотів “зняти” дівчину, він водив її у ресторан кілька разів, і тільки тоді отримував право поцілувати її на прощання. Тепер люди стали все робити швидко: темп життя прискорився разом із музикою, і схоже, що всі охоче підлаштовуються під нього. Гарненькі дівчатка бродили всюди без трусиків або ліфчиків і просили сексу. Марихуану і галюциногени пропонували прямо на вулиці»
— Чарльз Менсон

І Менсон вхопився за все це, і особливо за музику, якою був одержимий. Він почав співати і грати на гітарі на вулицях, у барах, підробляв шевцем. Жив на вулиці або в притонах, у порожніх будинках.

Тоді ж Менсон почав усвідомлювати свій вплив. Сексуальна розкутість того часу, дух свободи і його талант до маніпуляцій дали свої плоди. Менсон швидко завойовував довіру — настільки швидко, що перші зустрічні дівчата пускали його, волоцюгу й колишнього в’язня, жити до себе і добровільно займалися з ним сексом. Молоді хлопці та дівчата рвали усталені порядки, перебували в постійному пошуку себе. І Менсон цим користувався.

«У мене були відповіді на всі складні питання, я міг дати пояснення всім розчаруванням, з якими стикалися підлітки, що втекли з дому. У більшості випадків можна було просто сказати: “Будь собою, люби себе, але звільнися від свого его. Не дозволяй собі залежати від матеріального світу речей. Добре те, що тобі приносить задоволення. Живи сьогоднішнім днем, забудь день вчорашній і не думай багато про майбутнє. Любов відкрита всім, розділити її може кожен”»
— Чарльз Менсон

Частина 5. Сім’я

Чарльз Менсон перетворився на «ловця душ». Він підбирав тих, кого суспільство викинуло на задвірки, і давав їм духовну поживу, щось нове, що відповідало часу. Він був переконливим. Навколо нього почали збиратися люди. Але крім віри в себе і метафізики, Менсон давав їм те, чого сам був позбавлений і чого позбулися юні бунтарі й бунтарки — сім’ю.

«Я хотів спілкуватися з людьми, які потребували любові та розуміння. Я пізнав чимало лайна в житті й відчував, що моя порада могла допомогти кому-небудь із цих дітей, які втратили життєві орієнтири, і зробити їх сильнішими»
— Чарльз Менсон

Все почалося з мікрофургона. Він став першим будинком для майбутньої «сім’ї Менсона». Чарльз їздив по країні разом з кількома дівчатами, постійно думав про музику і те, де знайти студію для запису своїх пісень.

Кількість послідовників Менсона зростала, великій родині потрібно було десь жити. Так, через одну з дівчат Менсон вийшов на ранчо Спан в околицях Голлівуду. Раніше на ньому знімалися вестерни. Менсон переконав власника в тому, щоб він впустив «сім’ю» жити на ранчо. Так 18 осіб (14 дівчат, 4 хлопця) знайшли свій дім і повністю віддалися задоволенням і свободі — наркотикам і сексу.

«Концертна зала для музикантів, порностудія для збочених продюсерів, наркоманський притон, “малина” для грабіжників, автомайстерня, де розбиралися на запчастини викрадені машини — наш будинок можна було назвати чим завгодно, але тільки не борделем. Тут ніколи не торгували тілом»
— Чарльз Менсон

Ранчо привертало увагу поліцейських. Неповнолітні з округи тікали на ранчо за духом свободи. Поліцейські перевірки ставали все частішими. Менсон з «сім’єю» почав періодично жити в інших місцях, щоб ситуація навколо ранчо заспокоїлася.

Він розповідав своїм послідовникам про війну між чорними і білими, про владу долара, про кінець світу. Він переконував їх триматися разом, ховатися в пустелі, щоб перечекати бійню і відбудувати світ заново. Що це було — істина, в яку вірив сам Менсон, або ж наркотичні видіння, так і не вийшло зрозуміти.

«Потім сказане мною настільки спотворили і роздули, що кожне слово виявилося перебреханим. Якщо у моїх думках щодо білих і чорних і бажанні бути подалі від їхніх чвар хтось побачив прагнення розв’язати війну і виправити світ після її закінчення, то, значить, не тільки в мене сильна уява»
— Чарльз Менсон

Частина 7. Музика

Денніс Вілсон і Чарльз Менсон

Менсон випадково познайомився з барабанщиком зіркового гурту The Beach Boys Деннісом Вілсоном. Вони подружилися. В будинку Вілсона зупинялися члени «сім’ї», він іноді давав їм гроші. Чарльз Менсон нарешті отримав шанс реалізувати себе як музикант завдяки зв’язкам Уїлсона.

Вілсон познайомив Менсона з Террі Мелчером — власником звукозаписної студії. Йому сподобалася музика Менсона, і Мелчер навіть влаштував для «сім’ї» кілька пробних сесій. Террі Мелчера цікавили комуни хіпі. Він хотів задокументувати життя «сім’ї». За словами Менсона, він відзняв кілька відеокасет, але матеріали його не вразили. Чарльз стверджував, що Мелчер «годував його обіцянками про записи».

В якийсь момент Менсон прийшов до Мелчера щоб поставити питання ребром — візьметься той за його розкрутку чи ні. Террі відмовив Менсону через його життєву та психічну нестабільність. І ця відмова пробудила в Менсоні старі травми. Він знову відчув себе покинутим. І розлюченим.

«Мрія, якою я жив останні десять років, померла, як будь-який сон після пробудження. Назад до суворої реальності. Я став тим самим брудним нікчемою, якого позбулася мати й здала його на піклування держави. Тільки на цей раз не було ніяких сліз»
— Чарльз Менсон

У 1970-му вийшов альбом Чарльза Менсона Lie: The Love and Terror Cult. Він складається із демозаписів, зроблених ще до подій, які незабаром перевернуть США і масову культуру.

Частина 6. Початок кінця

Абсолютна свобода на користь Менсону не пішла. Його проповіді про те, що потрібно жити сьогоднішнім днем ​​і для себе, були сприйняті дуже радикально. «Сім’я» почала виходити з-під контролю. Деякі її учасники кидали наркодилерів на гроші; в наркотичному угарі їздили по місту, врізаючись в чужі машини.

Незабаром на ранчо Спан прийшло насильство. Менсон застрелив темношкірого наркодилера Бернарда Кроува. Той взяв у заручниці одну з дівчат «сім’ї» через те, що йому не виплатили гроші за партію наркотиків. Після вбивства у Менсона почалася параноя, він чекав на помсту від «Чорних пантер» — радикальної партії, що була створена для захисту темношкірого населення США. Ранчо перетворилося в укріплений табір.

Поступово ідилія перетворилася на хаос

Чарльз Менсон більше не міг контролювати ні себе, ні інших. Те, що починалося як нешкідливий пошук свободи, втеча від суспільства, в один день перетворилося на бійню. Він перестав розрізняти накази від жартів, правду від вигадки. Він оголосив війну суспільству — і «сім’я» пішла вбивати.

«Атмосфера на ранчо змінилася: замість веселощів там запанувала напруга. Напевно, в цьому була моя вина, бо, замість того щоб слідувати своїм же порадам “будь сам по собі” і “живи сам і дай жити іншим” я напористо насаджував свій авторитет»
— Чарльз Менсон

8 серпня Менсон віддав жартівливий (за його словами) наказ на вбивство головного постачальника мескаліну для «сім’ї» — Гері Хінмена. Через зіпсовану партію наркотиків помер один із байкерів, які купували їх у Менсона. Байкери зажадали повернути гроші, «сім’я» поїхала розбиратися з Хінменом — той відмовився йти на компроміс.

«“Іди убий його для мене, Седі”. Ці слова були сказані мною жартома»
— Чарльз Менсон

Хінмена закололи, задушили подушкою. Кров’ю написали на стіні «Політична свиня» і намалювали сліди на підлозі у вигляді лап пантери. Вбивці хотіли підставити «чорних пантер», щоб розв’язати нарешті пророчу війну між білими і чорними.

Шерон Тейт і Роман Поланські на прем’єрі фільму «Дитина Розмарі»

9-го серпня поліцейські виявили трупи п’ятьох молодих людей, серед яких була вагітна Шерон Тейт — актриса і дружина режисера Романа Поланскі. Всі вони були заколоті, задушені і застрелені.

10 серпня були виявлені трупи подружжя Ла Бьянка. Їх зарізали, на стінах кров’ю були написані слова «Повстання», «Смерть свиням» і (з помилкою) «Healter Skelter» — назва пісні The Beatles.

«Я згадував той день, коли в 1967 році вийшов з в’язниці. Після свого звільнення я пізнав любов і почуття причетності, що стали для мене найбільшою в житті нагородою. Я згадував час, коли брав зброю і викидав її в затоку, бо вона символізувало насильство. А тепер я чекав, коли мені повідомлять про скоєне вбивство, і мене не турбувало, хто при цьому загине і скільки буде жертв»
— Чарльз Менсон

Частина 7. Кінець

Клубок вбивств розмотувався довго — до жовтня 1969 року. Про це можна детально прочитати в книзі прокурора Вінсента Буґліозі «Helter Skelter: правда про Чарлі Менсона». На ранчо Спан почастішали рейди і обшуки. Вперше членів «сім’ї» заарештували 16 серпня 1969, але відпустили. Зачіпок не було.

12 жовтня заарештували практично всю «сім’ю», яка перебувала на ранчо, і Менсона теж. Спочатку учасники кривавих подій не визнавали вину, але потім почали зізнаватися. Але не від каяття, а щоб заявити на весь світ про себе і свої погляди. І в першу чергу — про великого і жахливого Чарльза Менсона.

«На сторінках газет я перетворився в наділеного харизмою вождя культу, якогось генія, здатного примушувати людей робити все, що я кажу. У книзі, на якій розбагатів окружний прокурор Буґліозі, я був наділений такою силою, що міг поглядом зупинити його годинник. Але я можу зробити це лише якщо роздавлю його ногою.
Я був недоробленим нікчемою, ледь вмів читати і писати; я не знав нічого іншого, крім в’язниць; я не зміг утримати своїх дружин, був паршивим сутенером, невдалим злодієм, якого постійно ловили, не надто талановитим для підкорення ринку музикантом»
— Чарльз Менсон

Судовий процес розпочався 15 червня 1971 року. Члени «сім’ї», які залишилися на волі, всерйоз хотіли зі зброєю звільнити свого лідера і навіть планували терористичні атаки з захопленням заручників. За кілька днів до суду пропав безвісти державний адвокат Менсона. Тільки через 5 місяців було виявлено його розчленоване тіло.

Чарльз Менсон міг піти від відповідальності навіть при кількості свідчень проти нього. Однак головним свідком була Лінда Касабіан, одна з фавориток Менсона. Вона не вбивала, а чекала зовні. І була присутня при всіх проповідях свого гуру.

Менсон був засуджений на смертну кару 22 квітня 1971 року. У 1972 році її замінили на довічне ув’язнення.

«Коли я вперше опинився у камері смертників, мені хотілося стати в’язнем із звичайним тюремним номером, про якого ніхто не пам’ятає. Але цього так і не сталося. Вісімнадцять років я намагаюся розчинитися у дворі в’язниці серед інших в’язнів і перетворитися на звичайного засудженого, та начальство цього ніколи не допустить. І преса не залишить мене у спокої»
— Чарльз Менсон

Частина 8. Світ

Спадщина і фігура Чарльза Менсона набули неймовірних масштабів. Фільми, книги, пісні, дослідження, спогади. Американська культура просякнута Менсоном і моторошними подіями 1969 року, зробила з нього один зі своїх ледь не головних символів. Мерілін Менсон взяв собі псевдонім на честь великого вбивці, а Трент Резнор з Nine Inch Nails зробив студію у будинку, де була вбита Шерон Тейт зі своїми друзями. Guns’n’Roses записали скандальну кавер-версію його пісні. Kasabian назвалися на честь Лінди Касабіан, яка допомогла засадити його за ґрати.

Чарльз Менсон помер 19 листопада 2017 року в Фолсомській в’язниці. Йому було 83. Прокурор Вінсент Буґліозі, який помер двома роками раніше, у 2015-му, розумів, що в битві за вплив на людські душі програв саме він — уособлення американського правосуддя.

«“Тюрма — мій дім, єдиний дім, який у мене колись був”, — часто повторював Менсон. Довівши свою роль обвинувача до логічного кінця, за висловом самого Менсона, я просто відправив його додому»
— Вінсент Буґліозі

Ввімкнути одразу після читання.

Читайте також про трьох легенд панк-року, які знищили себе до останку.