«Культура Звука», «Живот» і оперний театр. Як влаштована електронна сцена Харкова

Центром електронної музики і клубної культури України закономірно вважається Київ. Однак останнім часом рух активізувалася і в регіонах: рейви все більше децентралізуються, а ком’юніті в кожному окремо взятому місті зростає як кількісно, ​​так і якісно.

Дмитро Кузубов розібрався, хто задає ритм електронній сцені Харкова, які проблеми є у клубної культури міста і хто зазвичай ходить на тематичні тусовки.

Рейв, що тримає 21 рік

Головним полюсом тяжіння харківських рейверів ще з минулого століття вважається клуб «Живот», розташований в історичному центрі міста. «Живот» — один із найстаріших клубів не тільки Харкова, але й України — в цьому році відзначив свій 21-й день народження. Андеграундний заклад позиціонує себе як клуб «іншої музики», в який ходить «інша публіка». За свою довгу історію «Живот» переживав злети, падіння, однак досі примудряється існувати й бути вірним своїм ідеалам.

У кінці 90-х — на початку нульових на вечірках в клубі найчастіше можна було почути диско і транс. У другій половині нульових на передову вийшли drum&bass і дабстеп. Зараз у тренді техно (популярністю, наприклад, користуються тематичні вечірки «ЛОЖЬ»), проте house, drum&bass та інші стилі також не забуті. Найбільше людей традиційно приходить на відкриття і закриття сезону, а також на День народження «Живота» — в цьому році, наприклад, привітати клуб з 21-річчям прийшло 600 відвідувачів при комфортній місткості в 300. Номерки в гардеробі закінчилися ще до півночі, в обох залах була тиснява, але публіці сподобалося.

Як і в багатьох інших андеграундних клубів, ключова проблема «Живота» — в нестачі фінансування. Усі зароблені кошти клуб витрачає на оренду приміщення та зарплати персоналу і виходить у мінімальний плюс. З огляду на обмеженість бюджету, сьогодні «Живот» може самостійно привезти, наприклад, резидентів «Схеми» або російську електронщицю Kedr Livanskiy, але європейські музиканти клубу не по кишені. Хоча, зусиллями різних промогруп, цікаві закордонні привози все ж іноді трапляються: наприклад, Woo! Promo привозили в «Живот» відомого бристольського дабстеп-діджея Phaeleh, а команда промоутерів Immortal State — німецьких drum&bass-музикантів Current Value і The Panacea.

Багато років «Живот» примудряється демпінгувати (штучно занижувати — прим. ред.) ціни на барі. Наприклад, за 40 гривень в закладі можна випити зразу два напої — викрутку та фірмову «Зелену ху*ню» — шот із горілки та лікеру. У клубі низькі ціни пояснюють тим, що ніколи не прагнули нажитися на своїх гостях, а живе «Живот» за рахунок згуртування однодумців.

Культурний андеграунд

Довгий час «Живот» був єдиним майданчиком для любителів некомерційної електроніки в Харкові. Альтернативні локації, які з’явилися в 2017 році — клуби DVOR і Rave Point — швидко здулися. DVOR, що відкрився на місці колишнього рок-кафе «Акуна Матата», де починала «Пошлая Молли», обіцяв «радувати якісними привозами та яскравими вечірками», але сьогодні пропонує відвідувачам лише «нове меню і димні кальяни». Rave Point припинив роботу після рейду правоохоронців: за даними прокуратури Харківської області, власник закладу в парі з поліцейським продавав у клубі наркотики — зокрема амфетамін, метамфетамін та екстазі.

Навесні 2017-го з’явився ще один тематичний проект «Культура Звука», який не тільки лишився на плаву, а й розширюється з кожним роком. Формація стартувала як магазин вінілу й музичного устаткування, і спочатку мала тільки комерційні цілі, та з часом стала платформою, навколо якої об’єднувалися люди зі схожими інтересами.

Першу велику вечірку «Культура Звука» провела восени 2017-го в ще живому на той момент клубі DVOR, а протягом наступного року організувала ряд тусовок зі своїм лайнапом у декількох локаціях міста, в тому числі в «Животе». Згодом виникло питання про те, щоб організувати власний простір для вечірок. Так, в грудні 2018 року в «Культури» з’явився свій клуб-студія на Харківській набережній на березі річки Лопань.

У червні 2018-го у відповідь на запит своєї аудиторії «Культура» відкрила в сусідній будівлі, де також розташована художня галерея Vovatanya, музичну школу та почала навчати діджеїнгу, продакшену, клавішним і вокалу. Будинки об’єднує загальний двір, під час вечірок у ньому розпалюють багаття, біля якого можна почілити, відпочити від гучної музики і завести нові знайомства. Цільова аудиторія «Культури» багато в чому перетинається з ЦА «Живота».

Наразі «Культура Звука» — збитковий проект. Дохідна частина складається з вартості входу в клуб і покупок на барі, продажів магазину, оплати навчання в школі, а також коштів, отриманих від здачі в оренду акустичного, діджейського та світлового обладнання. Здавати свій простір під проведення вечірок іншим промо-група «Культура Звука» поки що не збирається, зате 20 квітня цього року відкрила однойменний вініловий лейбл, підписавши українських і європейських музикантів. Музичний вектор лейбла — minimal house з трансовими нотками, а фізичні носії будуть видаватися на Oval distribution у Франкфурті. Перший реліз Kultura Zvuka #001 побачив світ 30 червня.

Крім іншого, «Культура» взяла під своє крило безкоштовний open-air YAMA біля СXID OPERA (раніше — ХНАТОБ, оперний театр в Харкові — прим. авт.). Біля витоків вечірок стояв власник кав’ярні в будівлі театру, бариста і діджей Саша Кручин. Попередньо домовившись з адміністрацією Опери, він виніс на вулицю апаратуру і зайняв місце за пультом. Незабаром літні тусовки поблизу театру стали проходити щопонеділка — в єдиний день тижня, коли НЕ репетирував оркестр, збираючи все більше народу — 300 людей і більше. Діджеї при цьому грали і грають за ідею. Цього літа YAMA проходить раз на місяць — відповідно, для місцевих рейверов вечірки стали ще більш довгоочікуваними.

В останні роки до розвитку електронної сцени Харкова підключився фестиваль соціальних інновацій і нової музики PLAN B. Минулого року, наприклад, у рамках нічної програми фестивалю, яка проходить у кулуарах СXID OPERA, виступив британський дабстеп-діджей і продюсер The Bug — постійний резидент культового лейблу Ninja Tune, на рахунку якого зокрема два спільних EP з легендарним Burial. А ще — австрійське тріо Elektro Guzzi, що грає мінімал-техно на гітарах.

PLAN B також співпрацює з «Животом» і «Культурою Звука». Щорічно фестиваль привозить у «Живот» андеграундних європейських діджеїв — у цьому році серед інших сет відіграв лондонський поет і перфомер James Massiah, який три роки тому записав трек із Massive Attack. З «Культурою» PLAN B влаштував інтерактивну виставку «Синторум» за участі десяти електронщиків з Києва, Харкова та Дніпра, на якій всі охочі могли протестувати апаратуру музикантів і долучитися до процесу створення треків, а в перервах — послухати лекції від учасників. Крім того, організував у клубі «Культури» одну зі своїх локацій.

Публіка, що швидко старіє,
і пострадянські стереотипи

Харків — друге за величиною місто України з найбільшою кількістю вузів у країні. З урахуванням того, що основний контингент рейвів — студенти, місто теоретично могло би скласти конкуренцію Києву в розвитку та різноманітності клубної культури. Разом із тим, крім «Живота» і вечірок від «Культури звуку», піти харківським рейверам нікуди, а життєвий цикл місцевого клабера досить нетривалий. «Застій» змушує електронних музикантів і діджеїв їхати в пошуках кращого життя до Києва.

Нерідко діджеї крутять вініли в барах, але це легша і комерційна музика, яка не є наріжним каменем і більше служить фоном для розпивання коктейлів. Заходи такого формату часто проходять, наприклад, у Benedict Daily Bar у центрі міста.

Щоб розвивати місцеву електронну сцену і розширювати рейв-ком’юніті, харківські діджеї проводять просвітницьку роботу в рамках Комісії з питань нічного життя при Молодіжній міськраді, яка була створена минулого року. Зокрема намагаються донести до мас інформацію, що демонізація нічного життя — стереотип, що не відповідає дійсності; а також пояснити молоді, що кайфувати на вечірках можна і без наркотиків. Однак найскладніше достукатися до чиновників.

Фото з вечірок «Культури звуку» та YAMA: Діма Кот
Фото з вечірок «Живот» надані клубом

Дивіться також фото героїв покоління Z із вечірок та бекстейджів.