Інтерв'ю

Що насправді відбулося в машині: розбираємо новий кліп Zbaraski

СЛУХ
1445

Днями львівський продюсер і виконавець Zbaraski презентував кліп на свій найінтимніший та найбільш популярний трек із альбому Bo Ya Tak Khochu. Окремо існують текст пісні, відеоряд і відсилки до фільму «Таксист» Мартіна Скорсезе, де головну роль зіграв Роберт Де Ніро.

Розібралися з тим, як це все переплелося і що артист разом із режисером Юрієм Футалом заховали в кліпі за неочевидними óбразами.

За сюжетом Zbaraski (справжнє ім’я Іван — прим. ред.) сам їздить у машині з диявольськими номерами, втомлено тиняється дивними коридорами. Раптом в авто починається дивна сексуальна двіжуха, у якій він, правда, участі не бере, а просто виходить.

Що відбувається з персонажем?

Юра: Всі події розгортаються між фантазією та реальністю. Іван уособлює втомлену та самотню людину, якій, можливо, доводиться працювати вночі. У стані моральної виснаженості та фізичної втоми, коли ти змушуєш себе не заплющувати очі, межа між справжнім та уявним розмивається, як ліхтарі машин в краплях дощу. Думки втрачають конкретну форму, а справжні відчуття чи образи стають туманними. Ти починаєш вірити галюцинаціям. Так й Іван вештається тісними та нескінченними коридорами свого розуму, нічого не шукаючи.

Усе абсолютно меланхолійно та спокійно до моменту, коли ми потрапляємо у авто з дівчатами. Це сон, реальні пасажирки чи приховані бажання? Так чи інакше, Іван не бере у цьому участі. Можливо, й не може взяти, просто спостерігає та веде авто далі, прямо та безцільно. Врешті, виходить з цієї реальності геть.

Загалом, психологічний стан персонажа не довелось прописувати — ми з Іваном його просто відчували.

У кліпі домінують три кольори: зелений, жовтий, червоний. Колористика теж із фільму?

Юра: Зелений та жовтий підкреслюють тривогу й меланхолійність персонажа, ненадійність ситуації, примушують глядача моторошно чекати. Червоний з’являється аж у сцені з пасажирками авто, він підкреслює думки в голові персонажа — злість, дикість, небезпеку, водночас передає пристрасть дівчат.

Іван: Жовтий і зелений мені більше нагадують якраз 70-ті, не тільки через «Таксиста», а й загалом. У тогочасних фільмах «про Нью-Йорк» багато цього кольору — він мені віддає цілою епохою.

Я не те щоб прагнув якоїсь провокації, але в мене є цей елемент у музиці, житті. Час від часу шкала переходить за червоне і викликає у слухача шоковане: «Вотафак? Що це було?». На альбомі це трек Zebra, у кліпі — кульмінація з дівчатами.

Чому «Таксист»? Ти відчуваєш якийсь зв’язок із Тревісом Біклом?

Іван: Я хочу тримати свою творчість у колі моїх зацікавлень. От мені подобається «Твін Пікс» — я хочу зобразити це у своїй музиці (прим. СЛУХ — у треках Zebra та Cofein засемпловані уривки та OST серіалу), подобається «Таксист» — хочу це зобразити в своїй музиці. І це дуже просто, бо ти лише вибираєш те, що тобі подобається, та інтерпретуєш під себе.

Що стосується Тревіса, то думаю, що він зі мною десь перегукується. Декілька років тому я однозначно мав із ним багато спільного. Наприклад, у фільмі є момент, коли він веде на перше побачення дівчину в порнокінотеатр і вважає це абсолютно нормальним, а вона вилітає з залу вже на початку сеансу. Він доганяє її і пропонує відвести на будь-яке інше кіно, адже й гадки не мав, що для неї це неприйнятно.

Це дуже віддалений приклад, але мені здається, в мене в житті були такі моменти — коли те, що мені здавалося нормальним, водночас оточення чи конкретні представниці протилежної статі вважали це чимось диким. Дівчата більше тусувалися з хлопцями, які ходили в стрейчах, сорочках і мештах, а не зі мною. Я був дивним для них — ходив у широких штанах, величезних худі, з заплетеними корнроуз (косички вздовж голови, що прилягають до шкіри — прим. ред.)

Цим кліпом ти розповідаєш дві історії: текстом і через відео. В попередніх інтерв’ю і на лайвах ти говорив, що це опис реальної історії, яка відбулася між тобою і дівчиною. А скільки реального в метафорах кліпу — це таки про тебе чи про вигаданого персонажа?

Іван: Це історія про вигаданого персонажа.

Поділіться хайлайтами зі зйомок, які вам особливо запам’яталися.

Юра:  Для цього кліпу мені довелось навчити Івана водити авто, — виявляється, він раніше не сидів за кермом.  Дозвіл на одну з локацій вдалось отримати за півтори години до початку зйомок.

Нам нереально пощастило з погодою — спершу я хотів імітувати дощ, а під час зйомки полив справжній. Наступного дня і цілий місяць уже лежав сніг. 

По сценарію плювати мали у лице, а не в вікно. Я знімав кліп виснаженим, тому заново прожив усю цю історію. Та й монтував теж ночами. Під час зйомок на мені була футболка з постером до «Таксиста».

Іван: Чоловік, у якого ми орендували авто, був неймовірно терплячим, і попри те, що зйомки тривали на 4 години довше і йому довелося цілий цей час гуляти парковкою під дощем, він захоплено спостерігав за процесом. Згодом він розповів, що авто це купив лише тому, що бачив такі машини в хіп-хоп кліпах 🙂

Саме відео натхненне нуарними фільмами та, безліч разів згаданим вище, улюбленим кіно артиста. Кому сподобався цей дивний нічний муд — хороша нагода передивитись класику.

Music Video Production: Pillz
Фото:
 Ксеня Курилишин, Валентин Либик

Читайте також про 18 нових українських виконавців, за якими варто стежити в 2020.