Майже живі: як працюють голограми артистів та яке в них майбутнє

У кожного меломана хоча б раз з’являлося бажання побачити концерт артиста, якого вже немає в живих. Не запис на YouTube, а реальний виступ, щоб відчути той самий легендарний момент.

Схоже, що зовсім скоро це стане реальністю. Ні, ніяких машин часу, тільки сучасні технології та хайп за легендами. Звісно, людям, які робитимуть голограми артистів, доведеться добряче заморочитися. Так-так, ми говоримо про ідею відправляти на гастролі голограми померлих легендарних музикантів. Усе тільки починається.

Тупак воскрес? Воістину воскрес!

У 2012 році Тупак Шакур виступив разом із Snoop Dogg на фестивалі Coachella. Безумовно, всіх вразив факт появи легендарного репера на сцені — він же помер у 1996-му!

Жанель Крошо із компанії Digital Domain, яка працювала над голографічним зображенням Тупака, розповіла, що це завдання було справжнім пеклом: стислі терміни — 6 тижнів, підходящого матеріалу не вистачало. Зазвичай основу роблять зі спеціальних записів живих людей. У Digital Domain були лише фотографії та стандартний набір запрограмованих рухів. Проте вони змогли створити сенсацію та започаткували новий сектор в індустрії розваг. Коштувало це від 100 тисяч до 400 тисяч доларів.

Після голограмного Тупака багато митців з’явилися у вигляді бінарного коду. Наприклад, Вітні Г’юстон, яку зробили у Харкові. Про якість голограми судіть самі.

А ось Г’юстон разом із Крістіною Агілерою на шоу The Voice три роки тому.

Був ще Майкл Джексон на Billboard Music Awards.

І Горшок з «Короля и Шута».

І Віктор Цой.

Що відбувається з голограмами зараз

У них все тільки починається. У 2020-му в тур вирушить голограма Вітні Г’юстон і навіть заїде до Києва 2-го квітня у Палаці Спорту. Минулого тижня розпочався тур легенд рок-н-ролу Бадді Холлі та Роя Орбісона. До речі, Орбісон-голограма уже був у турі в 2018 році.

Голограми Бадді та Роя виглядають так. Якщо до виконання Орбісона немає претензій, то до Бадді Холлі їх було чимало — від зовнішнього вигляду до голосу.

Зараз голограмами займається компанія Base Hologram, створена у 2017 році Браяном Беккером, ветераном розважальної індустрії США.

Спочатку Base Hologram займалася розробкою мультимедіа для музеїв та турів мальовничими місцями, а минулого року взялися і за музикантів. Зараз у їхньому доробку Рой Орбісон і Марія Каллас.

Окрім Вітні Г’юстон, у тур мала поїхати голограма Емі Вайнхаус, однак цей проект застиг на місці. Родичі Емі та Base Hologram заявили, що хочуть надати фанатам «найкращий досвід», але поки нічого не рухається.

Але ж голограми вже виступають…

Те, що ви бачили на сцені Coachella чи під час Billboard Music Awards — це не зовсім голограма. Це старий трюк під назвою «Привид Пеппера», але з новими технологіями.

«Привид Пеппера» — стара штука, що набула популярності в XIX столітті завдяки Джону Пепперу та Генрі Діксу. Дікс винайшов спосіб, як зробити ілюзію будь-чого та хотів на цьому заробити, а Пеппер розкрутив ідею. Прем’єра відбулася під час спектаклю за оповіданням Чарльза Діккенса «Людина-привид». Завдяки трюку з ілюзією на сцені спектакль мав шалений успіх.

Як це працює? Є сцена з яскравим світлом. Позаду сцени чи під нею — темна кімната. В ній ставлять «привида» та дзеркало під кутом 45 градусів, щоб відображати те, що відбувається в кімнаті. Потім додавали трохи світла в темну кімнату, і «привид» немов зникав. А його ілюзія завдяки дзеркалу з’являлася на сцені.

Це працює отак:

Приблизно так само показують проекцію зараз. Із джерела світла, наприклад, проектора, йде промінь. Його направляють на майлар — матеріал, що відштовхує світло. Від майлара воно відштовхується у дзеркало, що в свою чергу створює проекцію, якою всі милуються.

То голограми — це світлий чи темний бік сили?

Ну, як подивитися. На сайті Base Hologram одним із партнерів вказане концертне агентство Live Nation, яке займається організацією виступів топових зірок. Звісно, одразу проскакують думки про меркантильність. Це одна з причин, так. Наприклад, цього року Live Nation викупила у Польщі інше агентство, Go Ahead, щоб мати змогу більше заробляти на зірках, які їм не дісталися одразу.

Але музиканти, що живуть зараз, мають своє коливання в ціні. Їхня творчість може стати нецікавою з часом. А ось голограми померлих легендарних артистів з незаперечним авторитетом, яких називають у списках на кшталт «Я надихаюся…», з моди не вийдуть. Просто золота жила.

З одного боку, в цьому є негативний момент. Якщо артист помер, то помер. Компіляції найкращих треків чи невидані демки раз на десять років — це одне. Інша справа — відправляти в тур навіть не двійника, а проекцію. Так і хочеться сказати: «Залиште людину в спокої». Але позитивний момент у цьому все ж є. Останні два покоління не застали культових артистів живими, але вони в захваті від їхньої музики. Концерт голограми — це не лише концерт живої людини, але й такий собі урок історії та культури в розважальному форматі.

Також тут спрацьовує момент ностальгії. У світі є багато людей, які бачили й чули наживо Орбісона, Г’юстон, Вайнхаус. Цілком можливо, що вони захочуть подивитися ще раз на виступ улюбленої зірки, нехай і голограмний. Повторити радісні емоції — це непогано.

А авторські права?
У кого питати дозволу на голограму померлої зірки?

Над туром голограми Емі Вайнхауз працює її батько. Голограму Г’юстон допомагала робити її сестра, пояснивши: «Вітні не з нами, але її музика буде жити вічно. Ми зрозуміли, що вчинили правильно, коли прийшли до Base Hologram, тому що вони, як ніхто інший, розуміють, наскільки важливо зробити все бездоганно. Фани моєї сестри заслуговують тільки на найкращий досвід».

А це не дуже зашкварно — робити голограми мертвих людей?

З етичної сторони тут усе складніше. Одна справа, якщо це інтерактивний музей, де треба наочно показати, яким був на сцені артист, наприклад. Але коли це тур великими майданчиками по всьому світу, то це виглядає не як вшановування пам’яті, а як велика помпа для грошей. Бо якщо все пройде добре, то з ймовірністю у 99% цей тур повторять. Ще раз. Потім ще. І так далі. Це буде продовжуватися до моменту, поки в залі буде збиратися менше третини глядачів. Голограма артиста в музеї виглядала би доречніше.

Виникає питання: чим музей артиста в такому випадку кращий за тур? І там, і там треба платити гроші. Візьмемо для порівняння ціну квитка на концерт голограм Бадді Холлі та Роя Орбісона — 72 долари, та ціну квитка у Зал слави рок-н-ролу — 26 доларів. За $72 ви отримуєте півтори години мутної ностальгії, а за $26 ви маєте нагоду сім з половиною годин вивчати історію цілого жанру, який виховав кілька поколінь музикантів. Музей нікуди не дінеться, і за ці гроші зробить експозицію кращою, змістовнішою. А тур як почнеться, так і закінчиться.

Читайте також, на які концерти (без голограм) піти у жовтні.