Танці, хвастощі та концерти у лісі: 9 кліше українських кліпів

Тренд у кліпмейкінгу, який перетворився на кліше. Історія про різноманітність, коли якісь люди поодинці танцюють або просто демонструють свою реакцію. І хоч цей сюжет не новий, він так чи інакше милий і яскравий — тому що це історія про людей. Усе ж трошки класика.

Одна з найдивніших історій — це коли артист / ліричний герой кудись іде по місту, але з його вигляду здається, що він літає десь у хмарах. Виглядає це так, ніби цей хтось трошки перебрав із наркотиками чи алкоголем, а друзі на вписці навіть не помітили, що він, артист, втік у відкрите плавання. Приблизно так виглядає кожен третій кліп LAYAH.

Артист кличе своїх друзів потанцювати на вулицю, знімає це на камеру, а потім випускає як кліп. Якщо є знайомий брейкдансер — взагалі вогонь. Здається, нас переконують в тому, щоб ми не соромилися себе і танцювали завжди, по дорозі на роботу, на роботі, дорогою додому. Але насправді нам пропонують прокинутися в неділю о 6-7 ранку, знайти затишний куточок, де ніхто ніколи не ходить, і там танцювати так, наче ніхто не бачить.

Чомусь рок-музиканти часто вибирають для кліпів чисте поле, занедбаний склад або чарівний ліс, де грають свою потужну музику, підключивши інструменти до дупла або в нірку польової мишки. Як це працює — відомо тільки небу і землі.

Цей сюжет не лише намуляв, а й небезпечний. Поки в усьому світі борються з хвацькими необережними людьми за кермом, деякі артисти пропагують їзду нічним містом або складними серпантинами, висуваються з вікон і не тримають кермо. Спостерігай за дорогою або не відволікай водія! Артеме Пивоваров, це ми до тебе звертаємося.

Це кліпи з розряду «ми вам покажемо, що до чого» або «давайте надаємо усім по сідницях». Сюжет простий — група рокерів приходить виступати у місце, схоже на ГУЛАГ. Ще варіант: якесь місце, що застрягло в далекому минулому. І там роздає так, що світ змінюється назавжди. Треба сказати, що це кліше не встигло стати кліше, проте час від часу з’являється то тут, то там. Чекаємо, поки набридне.

Крутелики в оточенні розкішних жінок, чоловіків, дорогих машин, шампанського і пачок грошей, якими вони з легкістю розкидаються. Золоті ланцюги різної товщини, нескінченна кількість інших ювелірних прикрас. Найголовніше кліше хіп-хопу, яке тягнеться з 2000-х років.

Це теж хіп-хоп, тільки про суворий шлях по низах — дворах, районах, кварталах, гетто. А у випадку з українським хіп-хопом крутість і багатство замінюється манірним пофігізмом із серії «моя музика качає, значить я все правильно роблю» або потужною філософією вулиць — прямо у серці похмурої і важкої реальності.

Класичний приклад ніжної поп-пісні про любов. Вона і він у білосніжному ліжку ніжаться в променях сонця. До кімнати заходить олень, слідом за ним — їжак і семеро зайченят, у вікно влітають пташки і ніжно цвірінькають над закоханими. Невмируща діснеївська ідилія.