Якби крутість альбомів вимірювали кількістю пісень у трек-листі, безкінечними перенесеннями релізу та скандалами навколо учасників, то четверта платівка The 1975 під назвою Notes On a Conditional Form без сумніву зайняла б одну з найвищих позицій.
Сьогодні четверо британців презентували свою найоб’ємнішу роботу — 80 хвилин музики в 22-ох кардинально різних піснях. Тут і анархо-панк, і солодкий інді-поп, і Ґрета Тунберґ (куди ж без неї?), і навіть пісня, написана батьком фронтмена гурту, коли хлопець був ще малим. The 1975 захотіли сісти на всі стільці одразу і їм це вдалося.
Перед прослуховуванням альбому потрібно зрозуміти, чому від однієї назви гурту в когось очі наливаються кров’ю, а хтось готовий добу стояти в черзі на їхній концерт. Чи справді The 1975 — один із найвпливовіших колективів останнього десятиліття? І чим новий альбом відрізняється від трьох попередніх?