Підготували для вас огляд нових альбомів, які варто послухати. Дебютний реліз молодої рок-виконавиці, найбільш особиста робота Lily Allen, фанк від російської групи, якій респектують в Америці, потенційний альбом року — ми наслухали і радимо вам.
Lily Allen — No Shame
Перший за 4 роки альбом колись головної поп-співачки Англїї створювався у важкий час. Лілі пережила розлучення та боролася з психологічною проблемою, відомою як «криза ідентичності». Після випуску альбом Sheezus вона зрозуміла, що була сама не своя: писала музику, яку не любила, носила неприємні їй речі. Власне, чомусь робила те, що їй не подобалося робити.
No Shame, за словам співачки, найкраще, що вона могла зробити зараз. Але не можна не помітити протиріччя: описи особистих переживань, думки про соціальні та політичні проблеми ховаються за танцювальними мотивами. І все ж, схоже на те, що цим альбомом Лілі реабілітувалися як перед собою, так і перед слухачами.
Lykke Li — so sad so sexy
Утрата матері, зміна лейблу, переїзд до Америки — за 4 роки з моменту виходу попередньої платівки в житті шведки Люкке Лі сталося чимало. Новий альбом представляє нам reborn-версію артистки. В звучанні більше електронних інструментів та асоціації з музикою Lorde. В чомусь so sad so sexy схожий з альбомом Lily Allen — тут теж за веселими мотивами ховаються болючі історії.
Shawn Lee and The Soul Surfers — Shawn Lee and The Soul Surfers
Історія гурту The Soul Surfers вражає. Хлопці зібралися в Нижньому Новгороді. Декілька років грали просто так, а потім вирішили записатися. Треки відправили зарубіжним лейблам, і ось уже біля 10 років їх записи випускають 2 американські компанії. Платівки (так, саме вініл) розлітаються тисячними тиражами.
The Soul Surfers — це кристально чистий фанк та соул. У чомусь їх можна порівняти з британцями The Heavy. Новий альбом — спільна робота з музикантом та продюсером Shawn Lee. Разом вони записали соковитий саундтрек для ідеальної літньої вечірки: мінімум вокалу, максимум живої гри. Ігнорувати ці психоделічно-танцювальні ритми ну дуууже важко.
Jorja Smith — Lost & Found
Два роки тому її трек помітив Drake, і понеслося: дебютний EP, розігрів у турі канадця, поява на двох треках з його альбому More Life. В рідній Британії Джорджу теж помітили, поставивши на 4-е місце в списку BBC’s 15 Sound of 2017.
На першому альбомі молода британка тримається безпечної дороги. Не відходячи від виграшної комбінації «трохи джазу, туц-туц, соул та r’n’b», вона записала 12 красивих, проте передбачуваних пісень. Як для першого разу — добре. В майбутньому сподіваємося почути від неї щось особливе.
Virginia Wing — Ecstatic Arrow
Новий альбом не дуже відомого, проте цікавого синт-поп гурту з Манчестера. Всеосяжний жіночий вокал, неочікувані загравання з ритм-секцією, класичні синтезатори. Ecstatic Arrow уже зараз називають одним із найоригінальніших записів року і великим кроком для групи.
Ali Shaheed Muhammed and Adrian Younge — The Midnight Hour
Альбом учасника культових A Tribe Called Quest і композитора, відомого за саундтреками та співпрацею з Ghostface Killah, DJ Premier, Jay-Z, ScHoolboy Q.
Робота над проектом тривала 5 років, а в перерві між записом музиканти встигли створити схвалений критиками саундтрек до серіалу «Люк Кейдж». The Midnight Hour — це плід вільної творчості двох талантів, яким нічого не втрачати. 20 треків, записаних за участі джазового бенду, струнного оркестру та запрошених музикантів. Як результат — більш ніж годинний альбом, у якому відчувається бажання створити щось неосяжне, музику без рамок. І це вдалося на 100%.
Dave Matthews Band — Come Tomorrow
Новий альбом групи звучить так, як і має звучати музика бенду, що продав більше 50 мільйонів альбомів. Ви нас пробачте, але ми just speechless. Життєрадісна палітра звуків із калейдоскопом інструментів і вокалом чоловіка, впевненого у своїй музиці. Ця платівка заслуговує бути вгорі всіх списків найкращих альбомів року.
serpentwithfeet — Soil
Його вокал нагадує голос Ентоні Хегарті (Antony and the Johnsons, ANOHNI) та Джеймса Блейка, а в піснях сховані одні з найвідвертіших текстів сучасної поп-музики. Це альбом з шедевральним продакшеном, інтимність якого нагадує минулорічний яскравий дебют Sevdaliza.
Hilary Woods — Colt
Дебютний альбом колишньої басистки JJ72 виходить на лейблі Sacred Bones Records, що зокрема випускає музику композитора Джона Карпентера, David Lynch, Blanck Mass, Zola Jesus.
Colt звучить під стан лейблу — темна, холодна, меланхолійна, максимально атмосферна платівка. Фортепіано як основа, вкраплення струнних, потойбічний вокал — кожен трек привалює більше за попередній. Важкий для сприйняття, але неймовірно красивий альбом.
DAAMAGE — Зло Употребляй
Український гурт перейшов на читку і знову записав пачку дотепних пісень. Daamage, можливо, не виглядають серйозно, але за образом веселунів ховаються круті музиканти та професійна робота над звучанням. Можна тільки позаздрити вмінню записувати настільки цікаві та стьобні пісні так якісно.
Snail Mail — Lush
Нова дівчина з гітарою, якій є що сказати.
Кожен новий сингл молодої американки підвищував рівень очікувань від альбому. Не хвилюйтесь — Lush виправдовує всі надії. Від близьких духом артисток типу Courtney Barnett чи Jay Som, Snail Mail відрізняють емоції. Вона бере не енергією чи натиском, а відкритістю. Претендент на найкращий дебют року.
