Тексти

Випередити свій час: 12 українських експериментальних гуртів 1980–1990-х

Данило Панімаш

Українська андеграундна музика 1980-х і першої половини 1990-х — це яскраві музичні експерименти, красу яких чутно навіть у непрофесійному записі. Ми згадуємо найяскравіші гурти, які творили історію української музики.

Сверчковое Число (1986)

Один із найбільш мелодійних, м’яких і при цьому складних гуртів, «Сверчковое число» грали джаз у дусі шведського тріо Есб’єрна Свенссона, тільки за кілька років до нього. Музика гурту мала складну драматургію, але здається, що вона створювалася з надзвичайною легкістю. А це — ознака геніальності.

999 (1986)

Гурт «Три Девятки» виник у Львові і має повне право називатися «психоделічним оркестром». Їхня музика — бед-тріп як він є. Скажена еклектика — елементи прогресивного і готичного року і навіть опери змішуються у незвичайний коктейль, від якого дуже швидко хмелієш.

Коллежский Асессор (1987)

Учасники колективу познайомилися у 1981-му. І називалися вони тоді «КГБ» — за першими літерами своїх прізвищ (Києвцев, Гойденко, Бутузов). Наприкінці 1980-х до «КГБ» приєднався Олексій Ринденко і вони перейменувалися на «Коллежский Асессор». Пізніше разом із «Воплями Відоплясова» і «Рабботою Хо» сформували об’єднання «Рок-Артєль».

«Коллежский Асессор» грав непередбачувану психоделічну музику, в якій змішувалися атональні блюз і джаз із рок-н-ролом.

«Коллежский Асессор» пустив метастази глибоко в пострадянський андеграунд. Від гурту відокремилися проекти «Пластиліновий негр назавжди», «Годзадва» і «Уксусник», у якому грав Євген Гудзь, тепер лідер Gogol Bordello.

У 1990-х склад гурту змінився, єдиним незмінним учасником лишився Василь Гойденко. Гурт експериментував ще більше. Здається, що їхній слід губиться в середині 2000-х. Однак на bandcamp є сторінка під назвою «mad asessor» із підписом Goydenko & Co. За 2019 рік там було опубліковано чотири альбоми музичних начерків, уривків і чернеток — таких самих галюциногенних і привабливих, як музика «Коллежского Асессора».

Раббота Хо (1987)

Один із трьох головних гуртів київського андеграунду кінця 1980-х років, учасники об’єднання «Рок-Артєль». «Раббота Хо», як і багато банд того часу, грали гітарну музику, яку складно ідентифікувати. Це урбаністичні, депресивні, дуже привабливі музичні полотна. Сергій Попович і його команда мали здатність зачаровувати і гіпнотизувати.

Цукор — Біла Смерть (1988)

Гурт «Цукор — Біла Смерть» став першим взірцем української готики. Це похмура, ефірна музика з нестерпно прекрасним голосом Світлани Охріменко. І як зазвичай це буває, гурт знали в Польщі більше, ніж на батьківщині, завдяки українському лейблу Koka Records, на якому також випускалися Ivanov Down і «Коллежский Асессор». Гурт проіснував усього п’ять років і розпався у 1993-му.

Баніта Байда (1989)

«Баніту Байду» зараховують до українського готичного року. Іноді вони звучать, як похмільний кабарешний фолк, іноді впадають у гітарну істерику, а іноді — в похмурий пост-панк. Гурт випустив один альбом «… і парочка птахів» у 1990-му, а в 1993-му розпався. Шкода.

Er. J. Orchestra (1989)

Український музичний андеграунд 1990-х складно ідентифікувати за жанрами. Це великий пласт світового стилістичного надбання, яке було глибинно переосмислено. Er. J. Orchestra — не виняток. Це складна суміш джазу і прогресивного року, гарна і натхненна.

Жаба в дирижаблі (1989)

Гурт «Жаба в дирижаблі» — унікальне явище. Це суміш веселого бурлескного року з відтінками кабарешної підпитості та справжньої клоунади у прямому сенсі. «Жаба» була створена професійним клоуном і шоуменом Богданом Харченком. За легендою, назва гурту виникла, коли учасники шукали репетиційну точку, залізли до бомбосховища і побачили на підлозі жабу.

Ivanov Down (1990)

Один із найпомітніших гуртів першої половини 1990-х. Його можна одночасно віднести до таких жанрів, як no wave і нойз-рок. Гурт грав повністю непередбачувану, важку, атональну і шумну музику. Інколи здавалося, що Олексій «Макет» Дегтярьов не грає на гітарі, а ґвалтує її, змушуючи видавати потойбічні звуки.

Казма-Казма (1991)

«Психоделічний оркестр» — так назвали себе харків’яни «Казма-Казма». Звучить пафосно, але правдиво. Колектив дійсно представляв із себе оркестр — рояль, труба, валторна, флейта, фагот, ударні, гітара. Якби в добу Відродження були відкриті галюциногени, то цілком можливо, що середньовічна музика звучала б саме так — тривожно, похмуро, масштабно. На рахунку гурту всього два альбоми — «Танці трубадура» і «Катакомби любові». У 1994 році «Казма-Казма» розпалися.

Фоа-Хока (1991)

«Фоа-Хока» випустили свій перший альбом у 1994 році. На той момент гурт складався з трьох учасників — флейтиста Дмитра Куровського, гітариста Євгена Ходоша і саксофоніста Сергія Проценка. Грали дивну і дуже різноманітну музику, іноді агресивну, іноді — вкрай психоделічну. Гурт існує досі, але в якому складі — невідомо. Останній запис датується 27 травня 2019.

Джинн (1992)

Гіпнотичний іспано-український гурт «Джинн» утворився 14 листопада 1992 року. Її лідер — поет, публіцист і доктор філософії Вахтанґ Кебуладзе. «Джинни» грали мелодійний прогресивний рок і співали на чотирьох мовах — українською, російською, англійською та іспанською. Виступали в Іспанії, але в 1999 році учасники розбіглися по різних країнах. У 2010-му гурт випустив альбом «Сни мертвого мрійника» і зник.

Читайте також про найкращі українські релізи серпня 2019.