Відомий український маркетолог і підприємець Андрій Федорів взяв об’ємне інтерв’ю у Дмитра Сидоренка — засновника найбільшого музичного фестивалю України та київського клубу Atlas.
Ми все уважно прочитали та вибрали основні, на наш погляд, моменти з його розповіді. Читайте про те, як організовувалися перші концерти, працевлаштування Дмитра в СБУ, як народжувався Atlas Weekend і де знайти 150 тисяч євро за пару годин, щоб заплатити хедлайнеру.
Про початок
— Це розвинулося з моєї любові до музики. Ще з дитинства ми з людьми по всій країні та за її межами обмінювалися записами. Тоді ще не було швидкісного інтернету, і в мене вдома стояли декілька величезних шаф із дисками. На піку колекції там нараховувалося сотні тисяч MP3-альбомів, стільки же відеозаписів на більш ніж двох з половиною тисячах музичних DVD.
Це був мій маленький домашній сервер, на якому я виготовляв тисячі й тисячі дисків у місяць. Спочатку я віддавав їх задарма людям, яким нічого було запропонувати у відповідь, але потім таких людей стало забагато, і заняття «по фану» переросло у справжній бізнес, який приніс десятки тисяч доларів. Я займався справжнім крафтовим піратством у величезних масштабах. Пізніше з зароблених на цьому грошей я влаштовував свої перші концерти.
Про роботу в СБУ
— У той період, коли я починав організовувати свої перші виступи, я паралельно влаштовувався до СБУ, і мене навіть взяли на посаду, бо за вищою освітою я криптограф. За рік-півтора, поки тривала перевірка, я зробив уже багато концертів і розумів, що це мені приносить як кайф, так і гроші. Тоді між посадою в СБУ за 1200 гривень у місяць та концертною діяльністю я обрав останню.
Про перші, найбільш успішні та провальні концерти
— Першим концертом, що я організовував, був виступ групи «Станция Мир» приблизно в 2008 році, після цього Дельфін, «7раса», потім вже «Сплін», «Мумий Тролль» і далі вгору. Власне з цього почався мій шлях. На вибір гуртів впливали як мої особисті вподобання, так і мій досвід із колекціонування музики.
Із найбільш успішних перформансів мені запам’ятався прощальний концерт «Ляписа Трубецкого» в 2014 році. Тоді ми зібрали приблизно 30 тисяч людей на стадіоні «Динамо» в Києві. На той період для мене це була нова ланка розвитку, після якої захотілося взяти ще вищу, і через рік ми зробили фестиваль.
А найбільш провальним концертом, який я досі згадую, був виступ Рей Манзарека та Роббі Крігера, засновників The Doors. Ми вирішили їх привезти за день до фіналу «Євро-2012», очікували натовпи туристів. Попри те, що шоу було суперкрутим, ми тоді «влетіли» десь на 100 тисяч доларів.
Про перший Atlas Weekend
— Це було поступове зростання від маленького клубу до величезного проекту. Мені потрібно було накопичити досвід та багатомільйонну подушку, адже будь-які амбіції повинні бути підкріплені якоюсь фінансовою заставою.
Перший Atlas Weekend коштував, грубо кажучи, один мільйон доларів. На момент, коли я почав організовувати його, в мене було лише 100–200 тисяч. Решту грошей я поступово брав із передзамовлення, спонсорських внесків. Мої плани постійно руйнувалися, утворювалися фінансові дірки через те, що мене хтось підводив або крав. Всюди, де я послаблював контроль, у мене хтось крав. Ось така в людей ментальність. Раніше це мене дуже бентежило, я міг впасти у депресію, проте зараз я ставлюся до цього простіше: я винен, що не догледів.
Про прибутковість Atlas Weekend
— Усі фестивалі, окрім нульового та останнього в 2019-му, були збитковими. Найбільшу суму я втратив на фестивалі 2017 року: певно, десь мільйон доларів за п’ять днів.
Фінансові дірки утворювалися часто, доводилося шукати, чим їх заповнити. Гроші збиралися різними шляхами: колись у друзів позичав, колись — у незнайомих людей, під величезні проценти або взагалі без них.
У нас був випадок, коли треба було знайти 150 тисяч євро за пару годин, щоб заплатити хедлайнеру. Якщо цього не зробити — усі інші артисти відмовляться теж. Тоді нам допомогла людина, з якою ми ніколи не знайомилися, не спілкувалися, але у неї були гроші. Ми зв’язалися по скайпу, 5–7 хвилин поговорили і нам віддали гроші під чесне слово.
Ще був випадок, коли мені довелося продати свою квартиру на Печерську і двоє моїх друзів продали свої, щоб позичити мені гроші, причому без процентів. Вони також брали участь у бізнесі, були кістяком команди. З одним ми дружили два-три роки, з іншим — біля десяти. Я на своєму досвіді зрозумів, що в стані безвиході я здатен багато на що… З того, що дозволяють моральні принципи.
Про складові успіху Atlas Weekend
— По-перше, я був готовий до цього, в мене була компанія ідейних людей поряд і деякі фінансові можливості. Я бачив, як це робиться в Європі, спостерігав за фестивалями в Україні, і ми з компанією просто захотіли зробити круту подію, яка б стала візитівкою країни. За кілька років до цього я й подумати не міг про подібний проект.
По-друге, час, коли ми розпочали, — період після революції. Україна була дещо токсичною для того, щоб сюди прийшли іноземні гравці, деякі проекти не реалізувалися, наприклад, український філіал Sziget. Тож це дало мені вільний простір для розвитку. Звісно, мені дуже шкода, що так сталося, краще б усе було гаразд на ринку, але в той момент та ситуація мені допомогла.
Про плани на майбутнє
— Ми якісно зростаємо не тільки по лайнапу, продакшену, а й по маркетингу. Наразі знімаємо художній фільм і активно готуємося до наступних фестивалів, особливо до 2021 року. Наша задача залучити не тільки Україну й СНГ, а всю Європу. Я впевнений, що ми скоро поб’ємо планку і в мільйон, і в більше відвідувачів.
В нас дуже класне місто Київ, класна Україна, в якої є божевільний потенціал. Нам тільки потрібно вирішити декілька закоренілих проблем нашого суспільства, і в нас усе буде. Я постійно бачу навколо себе амбіційних, ідейних людей, які приходять у різні сфери і, як і я, намагаються змінити все на краще. Не заради грошей, а щоб дійсно стало краще. Завдяки цьому в нас, може, щось і зміниться.
Atlas Weekend 2020 традиційно відбудеться на території ВДНГ у Києві з 7-го по 12-е липня. Наразі у лайнапі Twenty One Pilots, A$AP Rocky, alt-J, Metronomy, Two Door Cinema Club, Of Monsters and Men, Within Temptation і не тільки. Квитки та абонементи на фестиваль можна придбати на concert.ua.
Читайте також основне з насиченого інтерв’ю Потапа виданню The Flow.
