Тремтливі American Football, натхненний трек UNKLE, старі добрі Tame Impala, яскрава коллаба YUKO та KHAYAT, актуальний постмодерн від BRAT, тривожні АИГЕЛ та багато іншого — СЛУХ знайомить вас із найяскравішими піснями минулого місяця.
Обов’язково слухайте у плейлістах, які ми зібрали для вас:
Красивий підсумок яскравого альбому. Це міг би бути саундтрек до нуарного детективу без хепі-енду та з відкритим фіналом. Драма, герой якої залишаються ні з чим. Депресивно/кінематографічно.
Один із головних релізів цього року (вже) від по-дорослому сентиментальних класиків емо. Doom In Full Bloom — надзвичайно ніжна пісня про самотність, смерть та її прийняття. Тремтливо/сльозогінно.
Саша Буль продовжує переосмислювати американський фольк в українському антуражі. Під цю пісню хочеться зібрати речі в мішок, повісити його на палицю, палицю покласти на плече та вирушити пішки з Харкова в Ужгород. Для ідеалістів/романтиків з великої дороги.
Brutus випустили прекрасний і тривожний альбом, на якому пісня Carry стала головною прикрасою. Місцями навіть здається, що бельгійці дуже уважно слухали альбом житомирців oh, deer! «Як перестати хвилюватися і полюбити війну». Тривожно/потужно.
UNKLE нарешті випустили дводисковий альбом The Road: Part II / Lost Highway, на якому дуже складно вибрати якийсь один трек. Crucifixion A Prophet починається як п’янка гра в кохання, а закінчується наркотичною стоунерівською психоделією. Вальяжно/наркотично.
Антон Ньюкомб, незмінний та єдиний лідер The Brian Jonestown Massacre, тримає гарну форму. A Word — той самий теплий, качовий психоделічний рок на трьох акордах, від якого у мозку виростають крила. Розмірено/накурено.
Качаюча пісня з надзвичайно виразною басовою лінією. Монотонно починаючись, вона переростає у емоційний бойовик. Уже чекаємо на концерт в Україні. Складно/драйвово.
Андрій Хайат зі своєю унікальною манерою співу вривається у простір новітнього українського рейву в яскравій компанії на чолі з YUKO. Цікаво буде почути наживо на сольному концерті YUKO. Качово/весняно.
Несподівана колаборація легендарної вокалістки Yeah Yeah Yeahs із не менш легендарним мультиінструменталістом і продюсером сьогодення. П’янко/самотньо.
Електронний відросток прекрасних Atomic Simao з тягою до драм’н’бейсу і брейкбіту. Яскраві ритми, гіпнотичні мелодії. Орнаментом цієї краси служать флейта і саксофон. Атмосферно/танцювально.
Резиденти лейблу Ninja Tunes об’єдналися з культовим британським репером Roots Manuva. Результат — тремтливий і задумливий трек, під який хочеться самотньо блукати містом. Сентиментально/мрійливо.
Як під цей трек стрибається через вогнища на Івана Купала, на жаль, не відомо. Електронна музикантка Яна Кедріна випустила нову пісню з дивною атмосферою. Утім, як завжди. Мінімалістично/рухливо.
Григорій Семенчук продовжує змінювати сприйняття жанрів. BRAT — ще один експеримент із електронною музикою та іронічною і галюциногенною поезією. Актуально/постмодерново.
Схоже, що Крейг Дайер переслухав усю дискографію Ніка Кейва і ледь не всі альбоми класиків психоделічного року. Брудно/надривно.
Скажена дитина SCARLXRD, яка народилася від тваринного сексу нью-металу і трепу, продовжує потужно качати, дерти горлянку і ненавидіти літеру «О». Агресивно/а**єнно.
Повітряний трек із нового альбому української співачки Hindu з янгольським голосом. Дивно/монотонно.
Лондонський оркестр з дев’яти музикантів грає яскраву суміш з фанку, афробіту та електроніки. Трек I Know That You’re Thinking About Me стоїть окремо на останньому релізі лондонців. Насторожено/обережно.
Надя Дорофєєва та Позитив випустили першу україномовну пісню без звичного трешу та угару. Несподівано зазвучали по-новому. Незвично/радіохітово.
Українських реперів завжди тягнуло в золоту еру хіп-хопу 1990-х. Здавалося, що скільки можна, однак час від часу з’являються такі круті перлини, як цей трек. Впевнено/ностальгічно.
Надривний, тривожний і надзвичайно емоційний пост-хардкор від мічіганців La Dispute, який малює межу між відчаєм та зривом. Вдихнути/видихнути.
Останнім часом про Nilufer Yanya пишуть всі, кому не лінь. Не дивно, адже в неї вийшов дійсно яскравий альбом, на якому співачка переосмислює R&B, на дуже тонких рівнях додаючи несподівані гітарні та електронні фактури. Танцювально/яскраво.
Несподівано крутий трек від Потапа та його команди. Закос під The Prodigy з гуморцем і тролінгом Віталія Кличка. Качово/весело.
Вони повернулися. Та сама добра танцювальщина під легкими психоделіками. Tame Impala тримають марку, як би це двозначно не звучало. Мило/легко.
Біллі Айліш навела шороху ще до виходу свого дебютного альбому, а коли він все ж таки вийшов, він перетворився на шум з елементами істерики. Трек Bad Guy — це приглушені танці під дивний голос дивного покоління. Хітово/інтимно.
