Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Неймовірний тріп-хоп на перетині з електронікою і шуґейзом від нового дніпровського гурту, в складі якого грає Юрій Буличев (Monotonne). 150 відтінків суму, гніву та депресії, до створення яких долучилися запрошені гості: Tik Tu, Аппекс, Grisly Faye, Іра Лобанок (Krapka з гурту Krapka;koma), Secret Avenue та багато інших. Чудовий виразний продакшн і ще одна потужна робота для каталогу лейблу Dnipropop, який такими темпами та якістю матеріалу забере собі лаври найкращого електронного лейблу України.
Гурт закрив чотири збори для ЗСУ на суму 1 млн гривень, що лягло в назву нового мініальбому. П’ять класних, різноманітних хукових пісень із різним настроєм і бадьорим, дзвінким, трішки сумним вокалом Олександри Копачевської. Слухається на одному диханні.
На last.fm кажуть, що полтавські металкорщики Burned Time Machine музично схожі на «Антитіла» та Арсена Мірзояна. Не вірте last.fm, адже вони значно ближче до пізніх Architects та Bring Me The Horizon завдяки використанню електроніки і чергуванню криків з чистим вокалом (в якому проскакують інтонації Оллі Сайкса з BMTH). Міцний дебют, матеріал із якого краще звучатиме на стадіонах, ніж в українських клубах, хоча за матеріалом і залишається післясмак деякої вторинності.
Легкий, насичений електронікою альбом від ветеранів інді-попу, вихід якого стримувався через повномасштабне вторгнення і раптову смерть басиста Артема Веремієнка. Учасники гурту говорять, що цей альбом — борг перед Артемом, і його випуск є для них своєрідною терапією.
Класний, мелодійний, драйвовий, обережний (на відміну від «Дефенестрації», і це не докір) панк-рок на стику з гаражним роком від київського гурту.
Дебютний мініальбом від нової співачки. Три пісні — три історії з життя виконавиці під легкий акустичний інді-поп. Особливо сумно звучить пісня «Аркадія», присвячена району Одеси.
Сповнена надій і беззаперечної віри у майбутнє пісня гурту «Відчай» та авторки хіта «Не вистачає кисню» на фіті. Рядки «Завтра не існує / Люди згасають / А я лиш наступний» налаштовують на позитивне мислення, а точніше — на дійсно реалістичні, болісні очікування українського майбутнього та прийняття фатуму. Живемо, поки можемо.
Фольклорний гурт ЩукаРиба зібрав зіркову колаборацію, до якої увійшли Ярослав Татарченко (Bunht, «ТОНКА»), гітарист Євген Пугачов та Михайло Бірченко з Hyphen Dash. На виході з’явилися дві експериментальні, тендітні веснянки неймовірної краси. Хочеться, щоб це продовжилося ще більше і довше.
Обережно, далі буде купа журналістських кліше, тому просто ввімкніть цю пісню, якщо любите металкор. Жирні рифи (1) (вступ сильно нагадує хіт гурту Ill Nino — How Can I Live), неймовірно потужний вокал (2), качові брейкдауни (3). Єдиний мінус — пісня надто різко обривається, однак схоже на те, що вона потенційно перейде в іншу на альбомі.
Качовий у своїх непередбачуваних перепадах трек від авторів одного з найкращих електронних альбомів цього року з сексуальним голосом вокаліста гурту Deftones sexnesc і надривною, експресивною читкою. Важко, насичено, крикливо, потужно.
Як не любити Кажанну, що може перетворити прості речі на кшталт шиншили та дупи огірка на технічні агресивні хіп-хоп-хіти? Її харизмі та легкості, з якою вона створює і подає свої метаіронічні тексти, можна тільки позаздрити. На новому треці артистка розкривається як серйозна лірична авторка, адже від рядків «Якщо ми люди-кораблі / То ми давно вже потонули» дійсно хочеться втопитися. А її дзвінкий голос надовго відпечатується у вухах кришталевими дзвониками.
Потужний репкоровий трек, від якого може трішечки знести дах, навіть не зважаючи на те, що цей жанр вже помер на початку 2000-х. Особливо виділяється технічний парт Гоні, який хочеться переслуховувати по колу.
Ніжна, красива, прониклива попбалада, зроблена за каноном жанру попбалад, з чудовим продакшном, розвитком і голосом Даяни Кульбіди. Якщо цієї пісні не буде на українських радіостанціях, то їх треба закривати, інакше навіщо це все?
Новий трек від волинського репера за участі Роми Майка та Вохи, авторів одного з найкращих українських хіп-хоп-альбомів всіх часів «Колишні люди». За основу треку взятий семпл пісні Ірини Білик «Одинокая» з легендарного альбому «Фарби». На дебютний альбом beshket «Думки без терміну вживання» чекаємо влітку.
Спостерігати за тим, як змінюється Oi FUSK — велике задоволення. Його нова пісня — це пишний, розслаблений інді-фанк із харизматичним вокалом. Схоже, артист хоче опанувати абсолютно всі жанри в світі, тому з нетерпінням чекаємо, коли ж він добереться до нойз-року.
Івано-франківський репер впевнено залітає на біт і демонструє високі скіли як у технічній читці, так і у створенні хуків. Трек має потенціал надовго засісти у голові після першого ж прослуховування, а Скало міцно приковує увагу завдяки своїм манері та тембру.
«Ой-ой-ой-ой-ой-ой-ой-йо-ой-ой-ой-ой-ой-ой-ой / Кузьма живой», — співає скромний галицький панк-гурт, продовжуючи вистьобувати реальність піснями для робочого класу та культурної інтелігенції. А на будь-які потенційні закиди, що головний риф заїжджений всіма панками світу, вокаліст Дем’ян Врангель відповідає у першому ж реченні, як тільки розкриває рота: «Ми панки!». Ось така цікава рекурсія, яка не скасовує факту, що «Дефенестрація» — класний гурт, який ми ніжно полюбили залишками наших панківських душ.
Абсолютно кайфовий і вальяжний джаз-реп-R&B від київського репера, під який хочеться сидіти на ґанку десь на Видубичах (чи де там у Києві гетто?), тихенько качатись і нескінченно палити один джойнт за іншим.
Яскравий футуристичний кліп від головних адептів легкої радіоформатної електроніки.
Володимиру Дантесу дуже личить амплуа лідера рок-гурту. І за тим, як він жонглює жанрами, дуже цікаво спостерігати.
Є відчуття, що OMANA можуть зайняти нішу «Димної суміші». Нова пісня тому підтвердження — це міцний, драйвовий рок із класним аранжуванням та лірикою.
Щемлива, меланхолійна, красива пісня від молодих інді-рокерів, яка викликає відчуття самотності й туги за чимось втраченим.
Як же добре, коли назва пісні повністю відповідає її настрою. Повільна, атмосферна, кінематографічна композиція, на яку потрібен трішечки інший кліп, в якому вокалістка має повільно напиватися віскі у прокурених барах, блукати нічним містом у балахоні та зустрічати світанок у поліцейському відділку через порушення комендантської години.
Легенди української музики повертаються з новою піснею на вірші поета Олекси Стефановича та архівними кадрами довоєнної Праги 1930-х років.
Читайте та слухайте також минулу підбірку нової української музики, яку могли пропустити.
Читайте та слухайте також минулу підбірку нової української музики, яку могли пропустити.