Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
У час, коли в українській музиці висить відчуття розгубленості від нерозуміння того, як правильно говорити про війну, ONUKA впевнено повернулася з альбомом ROOM. Він пропонує її власну рефлексію на те, що відбувалося і відбувається у нашій країні ось уже майже півтора роки, і відстороненість й мінімалістичність висловлювань Нати Жижченко на диво добре лягають на наш суспільний досвід — це той випадок, коли не потрібно багато слів, щоб відчути щирість і безпосередність цієї тендітної і ледь тривожної музики.
Не варто хвилюватися, що ONUKA «скотилася у байрактарщину», помістивши у альбом один-єдиний прямолінійний і рішучий трек PEREMOHA. Просто послухайте, яка велика робота була натомість зроблена над пишними аранжуваннями і кришталево чистим звуком цього альбому, зверніть увагу на проникливі спокенворд-рефлексії у RANOK i NICH, послухайте казкову OZERNA, потанцюйте під електрофолькову SAMA чи несподівано синт-попову пісню ZNAIU й відчуйте мурахи по тілу під час кульмінаційної хорально-симфонічної DUSHA NARODU. Однозначно, один із найкращих альбомів нашого другого буремного року.
Масштабна, кропітка та наповнена нестримною енергією Юлі Юріної робота, записана наживо під час концерту артистки в київській Малій Опері. Кожна нотка тут заспівана з великим бажанням змінити застаріле радянське сприйняття українського фольклору (колядки, веснянки, побутові пісні, романси) у рамках жорсткого електронного звучання, приправленого ударними, струнним тріо й хоровими партіями бек-вокалісток.
«Вічно яскравий» репер XXV Кадр випустив похмурий меланхолійний мініальбом під впливом постпанку, де відмовляється від читки і співає сумним, проникливим голосом. Запис все ж не позбавлений легкості у звучанні й текстах, які й раніше були притаманні музиці артиста.
Якщо це експеримент, то точно вдалий. Якщо ж це послідовна еволюція репера, який вирішив піти у «паліндромівське» — ще гарячіше підтримуємо таку ініціативу.
Альбом непоганих бітів від Libenson і жахливої на всіх рівнях лірики від нестора — замість того, щоб написати щось відверте, шокуюче й по-справжньому страшне у стилі Ghostemane, аби відповідати своєму приреченому образу, він насуплює брови й з треку в трек пафосно й трохи кумедно розповідає, як ненавидить людей.
нестору не віриш ні секунди, адже молодий український репер займається незграбною стилізацією під депресивний хіп-хоп замість того, щоб бути щирим і розповідати про причини його такої великої «ненависті до людей». Ну, й рядками «Я ненавиджу людей / Антисоціальний погляд / Підвисає самоконтроль / Тіло випльовує мозок» він однозначно перевершив «Серотонін працює тільки в сторону блювоти / Моя худорба для того, щоб швидше уносити ноги / Від очей, серед вас прикинувся рогатим скотом / Полішинель — верхівка, а це Бікіні Боттом».
Бадьорий, агресивний трек від металкорників Telema, написаний за всіма канонами жанру, добре зіграний і якісно зведений.
левко сумнівається у собі та жартує про самогубство протягом чотирьох хвилин лінивого й по-хорошому недбалого інді-року, що нагадує творчість Мака Демарко. Левку, ми за тебе хвилюємося!
Автори суперхіта «Зраджуй» намагаються втриматися на плаву української музики, однак їхні періодичні сингли губляться у нестримному потоці нових, актуальніших артистів. Нова пісня «Газлайт» — не виняток.
0% Mercury з Харкова грають власний жанр «котик-хардкор», тож не дивно, що музика у них зла-зла, а лірика — добра-добра. От і трек We Should Definitely Do This! у колаборації з українським метал-гуртом Sick Solution наповнений хаотичними і дисонансними гітарними рифами, а текст розповідає про те, як швидко ми досягаємо мрії, йдучи до неї спільно.
Заздримо продуктивності To Eternity i The Curly — ми ще слухаємо їхній попередній спільний трек «Дивак», а вони вже випустили новий у співпраці з молодою співачкою Liia. «Імпровізація» створена за тим же шаблоном: легкий літній вайб, прифанкований інструментал, текст про життєві ситуації людей, яким нещодавно виповнилося за 20.
«Мама дала гроші, щоб пішов у кіно, а я потратив їх на вино», — монотонно шепоче Артур Ситніков у новій композиції, що складається з його химерного басового рифу та наполегливих ударних Маргарити Гонтаренко.
Перша по-справжньому «нова» пісня Quest Pistols після возз’єднання, написана незмінним сонграйтером гурту Сашею Чемеровим. У ностальгійному кліпі Антон Савлєпов, Костя Боровський, Микита Горюк та інші герої відео перебувають на старому пароплаві, що ходить по Дніпру — артисти кажуть, що це метафора України нульових років.
Так звучить і сама пісня «Хто Ми Є» — як привіт із минулого від української попси 2000-х.
Nia Barbia витиснула з цього низькобюджетного кліпу все, що могла, й підкріпила ним зухвалий і качовий трек V.I.P. Хороший такий, пристойний (хе-хе) пусі-реп.
Alice Change прогулюється парком із кульками в лаконічному кліпі на сумний трек про творчі пошуки, «фіксацію на підлітковому» та надмірно високі вимоги до себе. Співачка тут, скоріше, констатує факт своєї екзистенційної розгубленості, ніж радить щось слухачам — не так, як інші втомлені міленіали Blooms Corda у їхній найпопулярнішій пісні Mozhe.