Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Експериментальні електронні музиканти ummsbiaus та Difference Machine обʼєдналися заради осучаснення українського фольку. Історія створення альбому почалася із запису спільно з українським музикантом і військовим медиком Едуардом Драчем семплів різноманітних українських інструментів, серед яких бугай, кобза, колісна ліра.
Пізніше ці семпли ummsbiaus та Difference Machine перетворили на повноцінні пісні, додавши вокальні партії. Тексти народних пісень перекликаються й сплітаються з оригінальною поезією ummsbiaus. Вийшла медитативна мандрівка потаємними стежками нашої народної творчості, яка здатна тримати в закляклому стані напівгіпнозу. Справжня магія.
Назва мініальбому говорить сама за себе: це експериментальна танцювальна музика. Юрій Попов (58918012) та Антон Малиновський хотіли розширити межі сучасної української електронної музики та надати їй трохи хаотичного ґлітчу і непередбачуваної різкості, не знижуючи при цьому градус танцювальності й мелодійності.
Барабанщик-мультиінструменталіст із Миколаївщини Андрій Богданов випустив альбом теплого гітарного попу, який місцями перетворюється на бруднуватий зухвалий альтрок. Музикант ідеально балансує між шумним гітарно-барабанним звучанням і ніжною акустикою.
Оце так новини: два головних сучасних постпанк-колективи обʼєднались і створили трек-уособлення жанру. «Черга» натхненна роздумами про плин часу та відчуттями людини, на якій генеалогічне дерево обривається, адже після неї не залишилось нікого. Чудовий день, щоб любити український постпанк.
Меланхолійний лагідний дрім-поп про кохання хлопця та дівчини, що зустрілися уві сні. Невагома тендітна колискова, в ніжному й обережному звуку якої хочеться розчинитися.
Дмитро Алєксєєнко третій тиждень поспіль випускає пісні, готуючи нас до свого дебютного альбому. На черзі трек-медитація Potim, у якій Діма виходить на звʼязок із власною свідомістю й намагається зрозуміти себе.
Пікнік на природі? Затишні посиденьки в кавʼярні? А як щодо романтичного побачення на секонді, де будете «шукати речі з мертвих людей» і блукати рядами конверсів і сорочок цілий день? Веселий, світлий поптрек, що гріє не гірше за літнє спекотне сонечко. Суцільна милота.
Продюсер Вадим Козирь презентував дебютний трек. Це енергійний дженґлпоп із дзвінкими гітарами й туманним вокалом, який мотивує не вагатись і робити нарешті той самий перший крок.
Тимчасунки (з англ. situationship) — це щось більше, ніж дружба, яке не дотягує до категорії повноцінних стосунків. IRYN намагається зрозуміти людину, з якою потрапила в замкнене коло невизначеності й недоромантичного статусу, розбавляючи тривожні роздуми грайливим поп-звучанням.
Надія українського постіндастріалу Антон Шиферсон повернувся із подвійним синглом після дворічної паузи. Німецькомовні композиції відійшли в небуття, а на зміну їм прийшли українські тексти й назви. «У вічність» — спільна робота музиканта й Антона Слєпакова («ВГНВЖ», warнякання), який натхненно декламує свою заплутану метафорами поезію, що потім обривається клекотом синтетичних звуків.
«Вдих» — логічне продовження цієї напруженої енергетичної історії. Антон ніби намагається зняти напругу, проте з кожною секундою рівень енергії наростає, аж поки не починається пронизливий крик Степана Бурбана (Паліндром).
Усе це злісно-агресивне електронне дійство доповнене сюрреалістичним відеорядом, над яким Антон Шиферсон працював спільно зі Степаном Бурбаном та Ярославом Ільчишиним.
Із нагоди свого дня народження Володимир Дантес поділився добіркою своїх пісень, записаних у лайв-режимі («Чуєш», «Ти мій звір», «Я залишусь молодим», «Дура», «Кити» й «Колискова»). Музикант перетворився із поп- на рок-зірку і через екран і навушники передав максимум драйву та запалу, які зазвичай можна відчути на його концертах.
Любий щоденнику, поки всі закохуються у вокаліста, амбасадорка кітті-року дивиться за його спину на чарівно милого барабанщика гурту. Підліткова історія кохання, загорнута у драйвовий поп-рок, такий рідний і любий співачці. Викликає флешбеки до шкільних часів, коли імена крашів обводили у серденько на полях зошитів.
Христина Соловій розповідає історію стосунків, яким прийшов кінець, проте які «лишили глибокий слід на серці». Це гімн любові до себе та відмови грати відведену «роль» для створення картинки ідеального кохання. Мінімалістичне звучання і шовковий голос співачки навіюють атмосферу ніжності й затишку, що б пані Христина не казала про образ блудниці в X/Twitter.
Читайте та слухайте також підбірку української музики минулого тижня, яку могли пропустити.
Читайте та слухайте також підбірку української музики минулого тижня, яку могли пропустити.