Щотижня ми збираємо для вас альбоми, які варто послухати.
Сьогодні це новий і як завжди похмурий мініальбом від DAKOOKA, перший за 7 років альбом культових сладж-металістів Eyehategod, неймовірний всепоглинальний ембіент від гітариста Swans Нормана Вестберга, енергійний поп від Тома Греннана і ще багато цікавих новинок.
Від альбому до альбому складається враження, що у DAKOOKA затягнувся складний період у житті. Її новий мініальбом це тільки підтверджує. Її лірика пронизує, її бачення світу тривожить, її пісні не хочеться переключати, а саму DAKOOKA хочеться врятувати від темряви і порожнечі, які, здається, все більше беруть над нею контроль. Радує, що співачка не боїться експериментувати, KTSH 3.10.06 — це вже не індітроніка, а напівакустичний інді-поп.
Неймовірна і сонячна суміш з дабу, афро-джазу, R&B, соулу і навіть хіп-хопу. Все це обережно перемішано так, щоб не пошкодити непідготовлені вуха. Бомбічний і майстерний альбом для поціновувачів складної еклектики.
Культовий режисер і музикант Роб Зомбі повернувся з першим за п’ять років альбомом. Здавалося б, нічого нового, це та сама суміш індастріал-металу з хард-роком, кантрі і ледь не ню-металом, все ті ж пісні про Бугіменів та кладовища. Однак 56-річний Роб звучить на диво свіжо, весело і качово. Є ще у діда порох.
Дніпровські чародії діп-хаусу випустили свій другий альбом на лейблі Dnipropop. У порівнянні з попереднім альбомом Obscure, FOMO звучить різноманітніше в плані аранжувань, саунду і за рахунок фітів, на яких засвітилися Tik Tu, Grisly Faye та Milliways. Поглинаючий, камерний і темний альбом. Якщо ви любите Kiasmos, то полюбите і Monotonne.
Том Греннан — блискучий співак, який віддається музиці на повну. І це чутно в чудовому мелодизмі, надривному вокалі і неймовірній енергетиці ледь не на кожній пісні. Новий альбом Греннана — не виняток, і вже перша пісня If Only змушує прокинутися і робити великі справи тиждень без сну. Красиво, бадьоро, і, найголовніше — щиро.
Першим же треком британські готичні фріки заряджають могутнім індустріальним електронно-гітарним шквалом, як Мерілін Менсон у свої найкращі роки, і вже за хвилину вибивають усе лайно з голови. The Horrors дивують тим, що все більше експериментують з темною електронікою та індастріалом, більше ніякого пост-панку.
Крутий альбом нестандартного пост-панку / математичного року від ноттінгемського гурту. Непередбачувані аранжування, неочікувані музичні рішення і багато дисонансів викликають відчуття хаосу, однак це все зроблено майстерно і в міру. Альбом від пісні до пісні розкривається повільно, як темна квітка, і залишає після себе вишуканий аромат.
Рік тому The Underground Youth випустили альбом, який звучав, як Нік Кейв періоду гурту The Birthday Party — шумний, сирий, дикий, агресивний. На новому альбомі манчестерці звучать, як Нік Кейв періоду ранніх The Bad Seeds — акустично і дарк-фольково.
Цікавий прогрес, і альбом непоганий, на любителів ранішніх The Bad Seeds, тільки з більш замогильним вокалом.
Темний, атмосферний міні-альбом від київського репера Wavy Dem. Репер експериментує зі звучанням і фактурами хіп-хопу, через що Le Silence звучить аморфно, монотонно, але інтригує. Репер обіцяє скоро випустити свій другий альбом, цікаво, що буде на ньому.
Дуже важкий, дуже складний альбом хаотичного хардкору, в якому ще можна знайти і грайндкор, і маткор, і купу інших корів. У барабанщика, здається, металеві протези замість рук або він просто кіборг, адже так херячити може тільки якась бездушна машина. Одним словом — лють.
Тікай з села, це перший за 7 років альбом культових сладж-металістів Eyehategod. Важко, брудно, блюзово, гнівно і для справжніх фанатів жанру.
Альбом немов створений для того, щоб під нього бухати місяць і не бачити сонця, при передозуванні можна зійти з розуму або зламати шию від качання у такт важким і непередбачуваним рифам.
