Щотижня ми збираємо для вас альбоми, які варто послухати.
Сьогодні це шедевр Wolf Alice, ніжний дебют Kiana Nastya, альбом-привид від Hildegard, солоденький Rostam, саундтрек для вестерну від Night Beats, повернення Лізи Фейр і багато іншого.
Нова музика
Найкращі нові альбоми: Wolf Alice, Poté, Rise Against та інші
Wolf Alice — Blue Weekend
Чотири роки тому Wolf Alice потрапили в усі списки найкращих альбомів року з Visions of a Life, отримали Mercury Prize, а критики називали їх найкращим британським гуртом. Перебуваючи на піку популярності, колектив взяв перерву на три роки, щоб повернутися з новим шедевром.
Надихаючись шугейзом, панк-роком, синт-попом і гранжем, Wolf Alice записали видатний у своєму різноманітті альбом. Він звабливий і трагічний, драйвовий і меланхолійний, епічний і камерний. Тут є пісня, під яку хочеться трощити все навколо (Play The Greatest Hits), ніжна романтична балада (No Hard Feelings), гітарний бенгер (Smile) і Lipstick On The Glass — просто найкраща композиція третього альбому гурту в розквіті творчих сил.
Nastya Kiana — Spices EP
Під кінець минулого року Настя Кіана випустила пісню-діамант Higher, яку ми внесли до списку найкращих за підсумками 2020-го і написали, що будемо стежити за співачкою.
Настя нас не підвела: її дебютний мініальбом — це найніжніший інді-поп і соул з витонченим продакшном, грайливим вокалом і приємною англійською вимовою. Під цю музику хочеться напитися вина, радіти життю й гуляти вулицями улюбленого міста.
Rostam — Changephobia
Екс-учасник і продюсер Vampire Weekend написав добірку приджазованих мрійливих пісень, під які хочеться втекти в далекі гори з коханою людиною.
Мелодійні рифи та розмашисте звучання треку 4Runner дають зрозуміти, як би звучали The National, якби не мали кризи середнього віку та вміли радіти життю. У цілому музика Changephobia нагадує солодкий сироп, від якого вся музика наче злипається та стає зовсім однорідною.
Rise Against — Nowhere Generation
На своєму дев’ятому альбомі панк-гурт нищить ідеал американської мрії та роздумує про суворі виклики реальності у всьому світі. Тім Макілрот волає так само харизматично, як і 10 років тому, а його банда незмінно демонструє запальну енергію.
Poté — A Tenuous Tale of Her
Написаний як «театральна п’єса в апокаліптичному сеттингу», альбом продюсера Сильверна Матюрина поєднує рідні для виконавця карибські ритми та еклектичну електроніку.
Електронщик Bonobo обрав цей альбом як дебютний для свого лейблу OUTLIER, а Деймон Албарн заспівав гостьовий куплет на одній з пісень — це танцювальний, іноді медитативний альбом, що поглинає і стає цікавішим з кожним прослуховуванням.
Hildegard — Hildegard
Якби покинуті будівлі мали душі та могли спілкуватися, вони б звучали, як цей альбом. Загрубілі електронні біти перетинаються з ефемерним голосом співачки Гелени Діланд і звуками сирен, розстроєним піано та безліччю інших елементів, які лунають звідусіль.
Japanese Breakfast — Jubilee
Цього року Мішель Заунер написала книгу-бестселер New York Times про переживання смерті її матері, а тепер випускає ненав’язливий та чіпкий альбом інді-поп-балад з присмаком кантрі, поп-музики 80-х і меланхолією. Здається, виконавиця потроху оговтується від травми , а ми маємо затишний матеріал, який підбадьорить у поганий день.
Liz Phair — Soberish
Soberish — перший за 11 років альбом співачки, на якому вона повертається до акустичного звучання і знов знаходить натхнення у музиці The Velvet Underground, Talking Heads та R.E.M. Тепер Фейр не намагається когось здивувати чи перевершити себе. Скоріше впоратися з кризою середнього віку та повернути собі смак до життя. Виходить дуже щиро і попсово.
Макс Пташник — Інколи люди собаки, але не завжди EP
По-перше, це одна з найкрутіших назв альбому 2021 року. По-друге, це єдине, чим чіпляє новий реліз львівського музиканта.
Так, це приємний мініальбом лагідних акустичних пісень під гітару, у деяких із них Макс Пташник зривається ледь не на речитатив, але від цих пісень натурально хилить у сон.
Night Beats — Outlaw R&B
Цілісний та дивовижно атмосферний альбом на межі психоделіки та блюз-року, що створений для ковбойських гонитв та епічних перестрілок у салуні з місцевими бандюками. Творець проєкту Денні Лі Блеквелл записував роботу під враженням від каліфорнійських лісових пожеж та хвиль протестів у 2020-му — і цей альбом ідеально підійде для того, щоб остаточно розтрощити світ.
James — All The Colors Of You
«Ми всі помремо» — з такої фрази починається альбом манчестерського гурту. Він описує головні події 2020 року, але робить це напрочуд позитивно. Це стадіонні гімни про те, як давно ми не обіймали близьких, як навчилися мити руки 100 разів на день та зберігати психічне здоров’я у складний час.
Тимпаче — Зі швидкістю світла
Два роки тому столичний гурт випустив непоганий рок-н-рольний дебютний альбом «23». Тепер він повернувся з новою роботою, на якій половина пісень російською, забагато страждань і зовсім мало драйву (окрім пісні «Бешенные псы»). Чомусь здається, що наживо ця музика звучатиме набагато краще.
Red Fang — Arrows
Жирний, брудний, майже готичний — це багатогранний стоунер зі своєрідним вокалом, який не збавляє енергії до самого кінця та демонструє неабияке композиційне розмаїття.
Читайте також про концерти, на які ми радимо сходити в червні в Україні.
