Одеський гурт Septa випустив концептуальний і філософський альбом. Це той випадок, коли ідея насичує музику і змінює її. Розбираємося з таємним кодом альбому Bitten By The Serpent Of The Kingdom Of The Spirit.
30 листопада 2016 року вийшов альбом одеського гурту Septa — Sounds Like Murder. Це була потужна, агресивна, різножанрова і при цьому романтична робота. Багато від прогресивного металу, багато агресії і красивого мелодизму, і все це загорнуто в шугейз і пост-рок, кудись у сторону пізніх Deftones і Mastodon.
Навіть через три роки Sounds Like Murder залишається переконливою, емоційно різноманітною роботою про маніяків, безумство, порятунок і щурів. І одним з найяскравіших і продуманих альбомів в історії української важкої музики. Було цікаво, чи вийде у команди Євгена Тимчика переплюнути свій magnum opus.
Той, що біжить по поверхні
При першому прослуховуванні здається, що на альбомі Bitten By The Serpent Of The Kingdom Of The Spirit одесити застрягли у комфортному для себе жанрі. Музика стала мелодійнішою, агресії і крику поменшало, але каркас залишився той самий.
Деякі музичні рішення вже трохи набридли: нагромадження рифів і брейкдаунів у піснях Pogroms, New Motive Power і The Tin Man, наприклад. Пісня Met, dead прекрасна у своїй простоті настільки, що підійшла би в якості саундтреку до якоїсь слізливої мелодрами.
Увесь альбом спочатку звучить як «ось, ми в основному граємо для мошпіту і слему, але вміємо і красиві балади співати, і музикою нагнати такого, що серце зупиниться». Такий собі вічний компроміс, щоб на всі стільці сісти. І це не погано, та виникає питання: що змінилося за три роки в музиці Septa, крім того, що Женя Тимчик став менше кричати?
Концепція
Альбом Bitten By The Serpent Of The Kingdom Of The Spirit присвячений взаєминам творця і штучно створеної ним істоти — Голема. Здавалося б, уже був і доктор Франкенштейн зі своїм чудовиськом, і реплікант Рой Батті з фільму «Той, що біжить по лезу».
Однак зміна фокусу завжди оновлює. Тому Женя Тимчик на альбомі проникає у голову Голема і його творця і транслює їхні думки й почуття.
В основі концепції альбому лежить роман австрійського письменника Густава Майрінка «Голем». Відповідно до єврейської легенди, Голем — це глиняна людина, що була створена празьким рабином для виконання чорнової роботи і захисту єврейської громади від небезпеки.
І саме тут, на концептуальному рівні, весь альбом перетворюється на складний лабіринт — чим далі заходиш, тим більше трансформацій відбувається з музикою.
Голем оживає
Перша пісня Emet, “truth” малює картину появи Голема. І починається вона з ніжного і сумного звернення творця до Голема. Він просить вибачення у творіння, заздалегідь знаючи, на що він його прирікає, відправляючи в світ. І раптово трек починає звучати не бундючно і пафосно, а урочисто і натхненно.
Some will tell you
«You have no heart,
You have no soul»
Хтось скаже тобі:
«У тебе немає серця
І душі»
За тією ж легендою, Голем повинен був захищати єврейську громаду Праги від погромів, попереджати про них. Нагромадження рифів і брейкдаунів у пісні Pogroms теж набуває нового звучання і сенсу, адже погром — це завжди агресія і шум.
They came for blood
To take our names
Erase our roots
Don’t look back
Вони прийшли за кров’ю
Забрати наші імена
Стерти наше коріння
Не озирайся назад
У баладі Tannhauser Gate концептуально перетинаються шляхи Голема і антагоніста фільму «Той, що біжить по лезу» Роя Батті. Пісня практично переказує монолог репліканта Роя — людини-робота з імплантованими спогадами і вбудованою датою смерті. І Батті, і Голем були створені штучно, обидва знають про це, обидва марно йдуть проти незворотності своєї долі, бунтують проти єдиного результату їхнього існування — смерті.
I don’t want to live in vain
Like a thing
Created with
An expiration date
Я не хочу жити дарма
Як річ
Створена
З терміном придатності
Голем помирає
Пісня Met, dead — кульмінаційна частина альбому. Заручник свого творця, нездатний йому противитися, нещасний і змучений Голем упокорюється і чекає своєї смерті. І останнє, що він згадує — слова свого творця.
Fire’s gone but the flame remains
Life is bad in so many ways
But we must preserve
For greater good
What is worth to live
And to die for
Вогонь пішов, але полум’я залишилось
Життя багато в чому жахливе
Але ми повинні берегти
Для більшого блага
Те, що гідно життя
І за що варто померти
Заключна пісня You Were Created by the Sages; Return to Your Dust логічно завершує цю моторошну проникливу подорож. Творець Голема робить промову, в якій розмірковує про людську природу, що спрямована на творення і руйнування одночасно.
FINALS
Так закінчується альбом Bitten By The Serpent Of The Kingdom Of The Spirit. За фантастичним сюжетом і метафорами ховається внутрішній діалог будь-якої людини. Як і Голем, ми не з власної волі з’явилися у світі. На нас чекає вічна боротьба з собою та іншими людьми. Як у Роя Батті, у нас є термін придатності — ми старіємо, хворіємо і невідворотно помираємо. Як творці, ми несемо відповідальність за те, що створюємо і несемо в світ.
Новий альбом Septa — це багатошарове мультикультурне полотно австрійської літератури, єврейських легенд, американського кінематографа. І це той рідкісний випадок, коли музика радикально кращає під впливом закладеної в неї ідеї.
Читайте також про трьох великих музикантів з трагічною долею.