Я ніколи не любив гурт 5 Vymir і, судячи з усього, ніколи не полюблю. Частково тому, що не можу їх відрізнити від кон’юнктурного радіоформатного інді-року, частково через лірику з серії «лягаєш, стріляєш, летиш, шукаєш, не зупиниш», яка вже набридла в інді-рок-середовищі. Частково тому, що ринок і так перенасичений подібною музикою зі схожими смислами, тембрами, настроями і манерами співу. Принаймні був таким: багато гуртів або розпалися, або пропали з радарів: на кшталт VIDVERTO, «Тримайся За», «Фіолет» і т. д.
Таке відчуття, що 5 Vymir дійсно живе в якомусь своєму особливому вимірі з власною течією часу, адже за 5 років у них ані музично, ані поетично нічого не змінюється. У їхніх піснях усе так само — про все хороше і ні про що погане. Їхня музика, в якій безумовно чутно композиторський талант, не змінюється теж. У цьому — одна з проблем гурту, хоча це проблема й більшості українських артистів. Вони вважають за краще залишатися музикантами, сидіти в зоні комфорту, в барокамері студії і думати про акорди, синкопи і рими, а не про висловлювання і сенси. Це при тому, що Україна зараз — неоране поле хворобливих, складних тем. А що вже говорити про світ?
Музика, як і будь-яке мистецтво, будується на конфлікті, іронії, фарсі — на тому, що має викликати реакцію. Але 5 Vymir наполегливо рефлексує на ніжні хіпстерські теми про дим сигарет, час, що невідворотно минає, романтичне кохання, дівочу цноту і весь інший суп-набір інді-рокових гуртів. І можна посперечатися, мовляв, це щиро, вони хочуть бути собою, зараз важкий час, а 5 Vymir співають про добро і красу. Але зараз практично всі співають про добро, красу, польоти, небо, сонце, кохання, невинність та інші прекрасні речи. Невже не виникає бажання виділятися?
Складається враження, що гурт 5 Vymir — сектанти з якогось духовного центру «Відродження» або церкви «Нове покоління». На службах у цих організаціях якраз співають такі добрі, рефлексивні та мотивуючі пісні. Я не здивуюся, якщо на одному з наступних релізів Костя Почтар закличе жертвувати 10 гривень якомусь богу від кожної покупки в «АТБ».
Ось і новий міні-альбом гурту KARMA повторює цю історію. Хороша, добра, світла музика, така сама гарна, як попередні роботи. Або точно така сама вторинна і нудна — це взагалі неважливо. Важливо інше — це музика, яка нічого не виражає. І головний когнітивний дисонанс викликає те, що гурт, що дійсно ВМІЄ грати, що чутно по аранжуваннях, продовжує бігати по колу.
Здається, що 5 Vymir хоче з усіма подружитися і об’єднати всіх українських музикантів в якусь Організацію Доброї Української Музики, допомагати один одному і підтримувати всіх навколо. Про це красномовно говорить обкладинка альбому «Нові Імена», на якій зображені зірки українського андер- і оверграунда. Але гурту 5 Vymir дійсно пора задуматися про себе і власне місце в світі української музики, тому що намагаючись дружити з усіма, не дружитимеш ні з ким.