Хто і куди веде концертний ринок України?

Організація концертів — завжди ризикована гра, незалежно від Артиста. На жаль, будь-який концерт не застрахований від форс-мажору, тому не може бути однозначної відповіді. Як на мене, в Україні стабільний запит сформований в основному на поп-продукт. Але, в цілому ми нарешті спостерігаємо зростання попиту на заходи з альтернативними артистами. Особисто я цьому радий, у країни починає формуватися смак і вибір. Щодо вибору артистів: він у першу чергу заснований на моєму особистому смаку. Всі артисти, з якими ми працюємо, мені подобаються і я вірю в ці проекти. Учасники нашої команди так чи інакше захоплені кожним із них. По-іншому це не буде працювати. Звичайно, є кілька професійних інструментів, які я не можу розкривати, тому що вважаю це нашою конкурентною перевагою.

Від початку кожна група, з огляду на творчість і статус «збирання» (рос. собираемость) на даний момент уже зумовлює майданчик. Реп — це фанзони і дорогий VIP (Stereoplaza тощо). Джаз — це сидячий зал. Для року підійде клуб, Stereoplaza або Палац Спорту. Старий рок — це БК «Україна».

Зараз найцікавіші концерти — це привози західних гуртів і нової російської хвилі, які намацали нерв, що тривожить розуми молодого покоління. Локальні концерти найчастіше мають характер «междусобойчика». Звичайно, винятки серед українських колективів є — це гурти, які мають розвинену цільову аудиторію всередині різних субкультурних явищ, і «важковаговики», що вже утвердилися на сцені. Сцена безумовно розвивається, але випускає, на жаль, другосортні солоденькі релізи, скопійовані з західних аналогів, і в підсумку не здатні по-справжньому когось зацікавити. З огляду на положення, в якому перебуває наша країна, дуже дивно, що досить мало протестної музики виходить на світло, а великі медіа просувають образ «хутірської» культури.

Поєднання декількох факторів. По-перше, професійний досвід цих артистів, адже вони на сцені дуже давно і за цей час знайшли свій образ, репертуар, манеру, вміння працювати з залом, артистичну зрілість. По-друге, безумовний співочий талант, працездатність і харизма. По-третє, формування національного інформаційного простору і музичного ринку, які раніше були віддані на відкуп російським медіа і естраді. І, по-четверте, влучне попадання в цільову аудиторію. Це не експериментальні проекти, типові для українського шоу-бізнесу. Це результат не творчих, а маркетингових пошуків. Десь інтуїтивно, а десь усвідомлено, але абсолютно точно об’єктом творчості цих артистів є глядач, якого вони та їх менеджмент добре уявляють.

Концертний ринок за рівнем привозів, техніки, кейтерингу, сервісу з продажу квитків і деяких інших питань стоїть на одному рівні з європейським. Але залишається найголовніше питання — нестача майданчиків. В інших містах особливо. У нас в країні тільки два Палаци Спорту — Київ і Харків. Тому говорити про рівні умови поки рано. Треба будувати майданчики.

Одеського концертного ринку немає і ніколи не було. У 2016 році були передумови до його формування, але більшість виконавців, не отримавши необхідний фідбек, розпалися або впали у сплячку. Гурти в Одесі з’являються і зникають дуже швидко, не встигнувши закріпитися на українській сцені. Одна з причин — відсутність інфраструктури та інтересу промоутерів до молодих колективів. Звичайно, є гурти, які потрапили у списки великих фестивалів і змогли заявити про себе, їх перелік дуже короткий. Концертне життя Одеси крутиться навколо декількох клубів, провідне місце за кількістю заходів та привізних концертів займає More Music Club.

На жаль, в Одесі набагато менше людей, які відвідують клубні концерти, ніж у Києві. Планка відвідуваності часто не перевищує 150 осіб, а іноді й нижче. При розрахунку бюджету ми спираємося на ці цифри. Домовляючись з музикантами, доводиться пояснювати, що аншлагу не буде. Столиця задає певний рівень, якому провінційні міста поки не можуть відповідати через кількість залучених людей або тих, хто просто цікавиться музикою. Приймаючи до уваги ці фактори, деякі концерти просто неможливо провести.

Ринок концертів визначається, напевно, бізнесовими тезами і якимись одиничними темами культурного розвитку. З відкриттям більших концертних холів (FESTrepublic, «Малевич») бачимо, що ситуація покращується — бізнес почав співпрацювати з культурою в тому чи іншому сенсі. Проте постійно стикаюся з тим, що культура обслуговує певним чином бізнесову складову, але це вічна тема історії людства. Львів все-таки вигідний з точки зору логістики. Та Київ все одно попереду — тут справа і в інвестиціях, і в готовності публіки, і в адекватності залів. Я бачу, що місцеві гурти, яких штук 5, розвиваються у своїх напрямках, а молодняк не підтягується, всі хочуть грати кавери і техно. Робити концерту культуру з орієнтацією на привози досить складно. Наразі б’ємось головою об лід і спільними зусиллями розвиваємо львівську концертну сферу так як ви це бачите.

У мене, в сфері всякого панку, металу і інших, на жаль, маргінальних музичних течій, все більш-менш налагоджується. Є хороші клуби для великих концертів, у мене це FESTrepublic. З меншими все так собі — ті улюблені концерти «до 200» потребують дивних надзусиль через відсутність невеличкого клубу.

Глядач, як і раніше, незахищений від недобросовісних організаторів, а економічна і політична ситуації, як і курс гривні, дуже непередбачувані.

З позитивного — це зростання популярності вітчизняних артистів. Ще кілька років тому складно було уявити собі два аншлаги у «Палаці Спорту» на концертах українських артистів з різницею в один тиждень, п’ять шоу поспіль в Палаці «Україна» або два «Жовтневих». Тішить, що рівень шоу виріс ще більше. Це заслужений успіх і відмінна мотивація для нових гуртів і артистів. Також відзначу сміливість промоутерів: стадіонні шоу, потужні фестивальні лайнапи, дебютні для України виступи. Від свого імені та від імені глядачів дякуємо організаторам за таке розмаїття подій! Як бачимо, люди відчувають голод емоцій, які можливі тільки на лайв-івентах. Попит на концерти зростає, аудиторія ширшає.

Якщо не відбудеться політичного ускладнення, а економічне поле буде відносно стабільним, у такому випадку, я впевнений, ринок заходів буде продовжувати рости і українці зможуть розраховувати на більшу кількість зірок першого ешелону.