Протягом останніх семи років маскулінна природа хіп-хопу змінюється. Камінг-аути відомих реперів змінили правила гри для цього конвенційно агресивного гетеросексуального жанру. Ми вирішили розібратися, що таке квір-реп і чи є його представники в Україні. І так, це історія про те, як наша країна підхоплює світові тренди.
Хіп-хоп — музика агресивної гетеросексуальності
Що таке сьогоднішній хіп-хоп? У більшості випадків це прославляння власних заслуг — у якого репера більше грошей, тачок, стволів і в кого з них було більше сексу за останню добу і з якою кількістю «сучок». Таке собі змагання в споживанні.
Сучасний середньостатистичний репер — це споживча яма, в якій, як у чорній дірі, зникає все найдорожче і яскраве, від одягу до диких машин, зроблених на замовлення. І чим більше і абсурдніше репер споживає, тим на більші респекти він заслуговує — принаймні, так він вважає.
Непорушним стовпом хіп-хопу є дівчата («сучки»), на яких споживацьке ставлення репера поширюється ще охочіше. «Сучки» — це такий самий реперський атрибут, як пачки грошей і дорогі машини, фасад, на тлі якого повинен блищати впевнений у собі гангстер. І так, хіп-хоп — це єдиний в світі жанр поп-музики, якому чомусь прощають жінконенависництво і пропаганду насильства.
Не дивно, що в цьому світі агресивної гетеросексуальної маскулінності місця для сексуальних меншин не знайшлося. Принаймні, так здавалося донедавна. І цікаво, що, як і темношкірі, ЛГБТ-спільнота була пригнобленою частиною американського суспільства, причому на законодавчому рівні.
Трохи історії
У 1940-1950-х роках сенатор-республіканець Джозеф Маккарті влаштував справжнє цькування геїв, яких поставив в один ряд зі комуністами — тобто «антиамериканськи налаштованими громадянами». У революційні 1960-і Америка почала поступово змінюватися на тлі війни у В’єтнамі. З’явилися феміністичні, антивоєнні та антирасистські організації. Світ почув ім’я Аллена Ґінзберґа, одного з головних світил гомосексуальної поезії.
У 1969 році пройшли «Стоунволльскі бунти». Під час поліцейського рейду в гей-клубі «Стоунволл-інн» ЛГБТ-представники чинили опір арештам, це переросло в бійку. Ця подія стала відправною точкою для згуртування представників ЛГБТ і, як наслідок, поступової зміни світу.
Звичайно, не дуже правильно дивитися на історію боротьби за права чорношкірих та ЛГБТ-спільноти з такого ракурсу — тобто, порівнюючи їх. На відміну від чорношкірого населення США, геїв не тримали у рабстві, у них не було расової сегрегації. Якщо сексуальність можна приховати від людей навколо, то колір шкіри — ні. Однак при цьому цькування геїв у консервативному суспільстві було не менш деструктивним і жорстоким. Достатньо згадати вбивство сенатора Гарві Мілка, побиття ледь не до смерті драматурга Теннессі Вільямса та різні випадки поліцейського свавілля і вбивств гомосексуальних людей.
Що таке квір-реп?
Для початку потрібно розібратися з поняттям «квір». Це термін, яким позначають людей, що не є гетеросексуальними або цисгендерними (коли гендерна ідентичність збігається з біологічною статтю — прим. ред.) і які не дотримуються нормативних поглядів на сексуальність і стать.
Квір-реп — це жанр хіп-хоп-музики, який виконують квір-люди і який розхитує підвалини і нерви гомофобного реп-ком’юніті, в якому слово «faggot» («педик») є досить частою образою.
Однією з найбільш знакових подій останнього часу став камінг-аут ковбоя-репера Lil Nas X, автора хіта Old Town Road. Він примудрився потрапити взагалі по всіх мішенях — мало того, що репер гей, так ще і ковбой. Ще й чорний. Повне знущання над культурними символами США. Начебто мало було фільму «Холодна гора». Однак квір-реп як явище спалахнув у 2012 році, коли видатний R&B і хіп-хоп-музикант Frank Ocean зробив камінг-аут.
Реакції на цю подію були змішаними, але від хіп-хоп-ком’юніті їх практично не було. Проте, Оушен отримав підтримку найбагатшого репера Jay-Z, а його визнання, як з’ясувалося в результаті, стало відправною точкою для подальших камінг-аутів від зовсім уже несподіваних персонажів.
Так, на сьогоднішній день про свою гомо- та бісексуальність, а також гомосексуальний досвід розповіли рідний брат Chance, The Rapper — Тейлор Беннетт, Lil Peep, Кевін Абстракт (Brockhampton), iLoveMakonnen. Tyler, The Creator в альбомі IGOR розставляє натяки про свою орієнтацію, так що цілком можливо, що і його камінг-аут не за горами.
У той же час є музиканти, які завжди позиціонувалися як квіри, не приховуючи свою сексуальність і використовуючи гомосексуальну лірику та образність: Zebra Katz, Mykki Blanco, Le1f, Cakes Da Killa, дует House of Ladosha, Anye Elite.
Такі радикальні зміни у світі змушують агресивних гетеро-реперів тримати язика за зубами, адже саме від нього залежить їхні продажі альбомів
Хтось на старості років перестав взагалі хвилюватися про чужі сексуальні орієнтації, як Snoop Dogg і Jay-Z, які у 1990-х полюбляли стібанути ЛГБТ-спільноту в текстах. Світ стає чутливішим до будь-яких меншин, а поле образ і цькування розширюється вже і на гетеросексуальних людей.
Квір-реп — музика про «нетрадиційні» сексуальні та людські відносини. Як і квір-муві — фільми про те саме (як, наприклад, «Мій особистий штат Айдахо» з молодими Кіану Рівзом і Рівером Феніксом). Саме визначення «квір» по відношенню до музики і мистецтва є сегрегацією, тільки за сексуальною ознакою. Мистецтво загальне для всіх, як і навколишній світ, і в даному випадку поняття «квір» по відношенню до мистецтва виглядає як табличка з написом «Лепрозорій». «Це не ми, це інші».
А що відбувається з квір-репом в Україні?
У країнах пострадянського простору не було расової сегрегації і яскраво вираженого расизму по відношенню до темношкірих, як у США. Але в Радянському Союзі сексу не було, і після розпаду СРСР його теж чомусь не було, тому тема чужої сексуальності досі викликає неприйняття у консервативно налаштованих громадян.
Так, у Росії різні чиновники в різний час пропонували провести гей-парад на день ПДВ, вважаючи це смішним жартом. А прихильники «традиційних цінностей» в Україні збиралися закидати КиївПрайд презервативами з фекаліями в цьому році.
Якщо і є квір-реп в Україні, то він перебуває в глибокому андеграунді, куди дотягнутися практично неможливо. І це не дивно з огляду на те, як ставляться держава й суспільство до негетеросексуальних людей.
Проте є один артист, який цілком може стати першим українським квір-музикантом. Його звуть Celoe, і його творчість виглядає як трешова провокація. Про нього нічого не відомо — самопальні бюджетні кліпи на YouTube збирають по 100 переглядів. І до хіп-хопу його складно віднести — більшість невигадливих пісень Celoe звучить як наївний гомоеротичний синт-поп.
Однак остання композиція «Парень-проститутка» якраз заходить на територію квір-репу — це агресивний прояв сексуальності, протилежний традиційному хіп-хопу. І поки, на жаль, неможливо зрозуміти — це такий тролінг з боку Celoe або щирий (і поки що досить обережний) прояв себе у світі.
Цікаво спостерігати за тим, як в Україні підхоплюються світові тренди. Ми вже писали про те, що українська музика належить жінкам. А зараз ми бачимо, як артисти не ховають свою орієнтацію, а виставляють її напоказ. І хоча наша країна все ще існує у ментальній позиції «свій — чужий», причому як в політиці, культурі, так і в ідентифікації сексуальності, все голосніше по швах тріщать шаблони, а прихильники соціальних норм бідкаються і розводять руками. Світ рухається і змінюється, і добре, що Україна принаймні намагається не стояти на місці.
Читайте також про 8 реперів, які зараз перебувають за гратами.