Тексти

Треш, драма, секс: як змінювались образи
Олі Полякової

Данило Панімаш
17652

Оля Полякова довго й наполегливо йшла до своєї популярності. Її шлях тривав майже 18 років, і співачка нарешті замахнулася на Палац Спорту, де в жовтні презентуватиме нову шоу-програму. Ми подивилися усі кліпи Олі Полякової без звуку і розповідаємо, як співачка перетворилась на одну з найпопулярніших артисток української естради і в чому полягає її феномен.

ЕТАП 1
Намацування наосліп

(2000 — 2001)

Сором’язлива Недоторканість

Перша поява Олі Полякової на екрані відбулася у 2000-му році у культовій «Території А» за півроку до закриття програми. Романтична пісня «Так не бывает» про любовні переживання, від яких нудило ще у 90-х, і кумедне відео вимальовують образ сором’язливої дівчини з провінції, яка робить перші обережні кроки у шоу-бізнесі. Цікаво, що за майже 20 років співачка не змінилася зовнішньо, про що свідчить історичний коментар на YouTube.

Раба Кохання

У кліпі «Цілуй мене» з Олею Поляковою відбуваються кардинальні зміни. Співачка зрозуміла, що образ романтичної скромниці потрібен лише муміям із радянського минулого, адже аудиторії на той момент були потрібні сексуальність і розкутість. Співачка знімає з себе бабусині сукні та светри і з’являється перед глядачами ледь не оголеною, чим привертає до себе увагу поліції моралі та самотніх чоловіків.

Однак у цій відвертості співачка почуває себе незручно і скуто. Оля Полякова залишається сумною, сором’язливою дівчиною з ніжним поглядом, а її нагота тільки це підкреслює.

Кліп цікавий ще й мотивом сексуального насильства і рабства. На жаль, не відомо, чи вкладали сценаристи кліпу такий підтекст у відео. Але напівоголена перелякана жінка у підвалі на соломі та чоловік, схожий на сектанта, який зловісно наближається до неї, викликають саме такі асоціації.

ЕТАП 2
Тотальна гламуризація

(2002 — 2009)

Фітнес-тренерка

З кліпа на пісню «Даром дам» починається нова історія Олі Полякової. Замість засмученої дівчинки перед глядачем постає життєрадісна жінка, якій вдалося втекти з сексуального полону. І до того ж Оля вперше пробує себе у ролі танцівниці, хоча кліп і нагадує приватний відеозапис тренування з фітнесу з архівів співачки.

Гламурне Кісо

Минає чотири роки, і Оля Полякова з’являється у новому образі — зухвалої серцеїдки, від якої краще триматись подалі для збереження гаманця та психічного здоров’я. І це не дивно — на той час у світі панує гламур, основними рисами якого є сексуальний одяг, шикарний спосіб життя, лоск і відсутність сорому. Від переляканої скромниці й сліду не лишилось. Співачка намацала риси свого майбутнього образу — запальна гламурна блондинка личить їй більше, ніж стражденна млосна красуня.

Та все ж, у колаборації з двома перекачаними біороботами з гурту «Чай Вдвоем» томність повертається, але вже в обгортці нової Полякової — ніби її кинув черговий олігарх, а нового знайти не вдається.

Суперблондинка

У наступних кліпах експлуатація «блондинковості» тільки підсилюється. Кліп на пісню «Суперблондинка» — квінтесенція гламуру в найгірших його проявах. Причому не стільки через те, що у кліпі використані кадри з фільму жахів «Блондинка і блондинка» з Памелою Андерсон і Деніз Річардс (оцінка на IMDB — 2,4/10). Образ Олі у цьому кліпі виглядає трешово і блякло навіть у порівнянні з пекельним сюром «Блондинки і блондинки». Так, це комплімент.

Образ Суперблондинки, але більш гармонійний, без вульгарності, розвивається у наступному кліпі на пісню «Мой милый мальчик», в якому деякі слухачі знайшли символи ілюмінатів та натяк на лесбійський секс.

Екстравагантна
солістка мюзиклу

Оля Полякова обирає нову роль — ніжної та одночасно рокової жінки. Мерилін Монро в черговий раз перевертається у труні та виробляє стільки електроенергії, що нею можна рік освітлювати Вінницю. Тим не менше, нова стихія їй личить, та ненадовго.

ЕТАП 3
Сексуальна  ̶р̶е̶в̶о̶л̶ю̶ц̶і̶я̶ провокація

(2010−2012)

Жителька
гламурної каналізації

Образ гламурної blonde, судячи за все, надто сподобався співачці — настільки, що здається, їй складно від нього відмовлятися. Вона вхопилась за нього як за останню можливість. Оля вже нічого не соромиться, адже з досвідом приходять впевненість, сміливість і несмак, невдало прикритий лавровим листочком стьобу та іронії — настільки невдало, що цього листочка майже не видно.

У кліпі «90-60-90» вона вилазить з рожево-золотого унітаза. Та що там говорити, вся дія кліпу в цьому унітазі і відбувається. Хтось дорікав співачці за максималізовану вульгарність, хтось захоплювався її іронією (унітаз як український шоу-бізнес), однак істина так і лишилася десь посередині.

А найспекотніша дискусія розгорнулася навколо того, хто так майстерно розсуває ноги та крутиться на жердині — Полякова чи її дублерка. Провокація вдалася — Олю Полякову починають обговорювати. Виринання з унітазу стало жертвою для росту популярності.

І саме з цього кліпу Полякову починають порівнювати з іншою всесвітньо відомою провокаторкою від світу поп-музики — Lady Gaga. Шедевральний діалог:

Сексуальна провокаторка
на максималках

З кліпом «Мальчикам это нравится» Оля Полякова досягла апогею своєї підривної діяльності з розрідження мізків віруючих домогосподарок і сексуально незадоволених підлітків. Уже з перших кадрів співачка остаточно позбулася усіх своїх минулих комплексів. Імітація статевого акту, скажені, розбещені образи, які спонукають лише тваринне бажання або тотальне естетичне відторгнення, — навіть у рухах камери вгадується втрата самоконтролю у погоні за славою.

ЕТАП 4
Нова ера і промені слави

(2012−2015)

За свою співочу кар’єру Оля Полякова приміряла на себе купу різноманітних образів, однак жоден з них не зробив із неї зірку першої величини. Десь вона перегинала палицю, а десь навпаки — недогинала. У радикальних пошуках себе в постійних крайнощах співачка ледь не почала асоціюватись з вульгарністю і несмаком. Зчитати її самоіронію та гумор у відвертих образах стало майже неможливо.

Співачці не вистачало деталі, яка б стійко асоціювалася із брендом «Оля Полякова». Однак на шляху співачки з’явився Михайло Ясинський — український продюсер, власник відомої агенції Secret Service, автор незабутньої пісні Світлани Лободи про «Мишку, гадкого мальчишку» та любитель різноманітного поп-трешу (а також любитель з цим поп-трешом судитися, як було з Лободою через те, що вона виконувала пісню про «Мишку» без його дозволу).

З нього і почався новий етап у житті Олі Полякової, а також з’явилася нова деталь її гардеробу — величезний монструозний кокошник. Здавалося б, це така незначна та дрібна штука, але саме він і став важливим елементом для кар’єри співачки. Вперше цей убір з’явився в кліпі на пісню Russian Style, з чим його і вітаємо.

Russian Style

Історія, як саме Михайло Ясинський відчув необхідність у кокошнику та орієнтуванні на музичний продукт широкого споживання, на жаль, невідома. Схоже, він з висоти свого продюсерського досвіду відчув культурні запити споживачів поп-маркету і побачив відсутність маркера її образу.

Він вирахував, що співачці потрібен атрибут впізнаваності, який міг би легко змінювати свою форму, колір, образ носія і, найголовніше, дивувати. Оскільки співачці після унітазу втрачати було нічого, не дивно, що вона погодилась носити ці гіпнотичні пристрої з інших світів. Але це спрацювало.

#Шлепки

Так вийшло, що Оля Полякова намагалась власноруч перетворити себе на секс-символ. Однак замість цього вона поступово перетворювалась на народну улюбленицю. І точкою відліку можна вважати пісню «#шлепки».

Кліп на цю пісню з тим же Михайлом Ясинським на других ролях уже можна вважати класикою яскравого естрадного трешу. У кліпі обстьобують стереотипи заможних арабів та слов’янських жінок, ведмедів із балалайками, ракет з написом «СРСР». До цього свята життя ще приєднуються волохаті чеченські борці, самовар з бубликами і весь російський колорит.

Після кардинальної зміни образу Полякової на кумедну і грайливу дівчину змінилися і реакції слухачів. У кліпів добряче зросла популярність: легендарні «#шлепки» за п’ять років зібрали 28,5 мільйонів переглядів — особистий рекорд співачки.

Люли

У кліпі на пісню «Люли» Оля Полякова продовжує глумитися над російським фольклором. Русалки, матрьошки, снігурки з коромислом та гламурні кокошники — звісно, все це було націлено на те, щоб викликати реакцію на російському поп-ринку. Та після агресії Російської Федерації співачка одразу відмовилась від гастролей у цій країні.

Нарешті глядачі (чи слухачі?) розгледіли й розчули у творчості Олі гумор і стьоб. Кількість позитивних і навіть захоплених відгуків на YouTube значно зросла. Оля Полякова змогла знайти та дістати те, що ховалося навіть від неї, той образ, який нарешті влучив у яблучко і дозволив одночасно демонструвати сексуальність та іронізувати над собою. А секрет, як завжди, криється в балансі та почутті міри. Цікаво, де вони були раніше?

ЕТАП 4
Безкокошникові драми

(2015− до цього часу)

Кокошникова істерія тривала близько п’яти років і принесла співачці успіх на всю країну. Образ влучив у ментальний код пострадянського простору і викликав бурхливу реакцію у вигляді незліченних пародій. Навіть Валерій Харчишин не обійшов увагою співачку та її кокошники.

Ці багатокілограмові пристрої, над дизайном яких співачка працювала особисто, виконали роль прискорювача і надали їй потужний старт у нове життя з концертами та фанатами. Але рано чи пізно Олі Поляковій потрібно було щось змінювати. Кокошники приїдаються, а художні ідеї поступово зникають.

Рішення лежало на поверхні — співачка просто зняла свій легендарний головний убір і почала обережно, крок за кроком, вдаватися до поп-трагізму та співати про кризу середнього віку і жіночі драми. Що ще треба відданим фанатам?

О Боже, как больно

Потужний символ розставання з минулим бачимо в кліпі на пісню «О боже, как больно». В ньому Оля Полякова залазить у сміттєвий бак, а вилазить з нього у кокошнику, зробленому зі сміття. Ось так вона подякувала цьому магічному головному убору, який зробив з неї велику зірку — або, висловлюючись мовою співачки, «поразнóсила и бросила».

Звичайно, драму можна розгледіти і в «кокошниковому» періоді, однак ці трагедії про втрачене кохання стояли на межі гумору й самоіронії. Гумор залишився, однак він став настільки тонким, що його майже і не видно — він став схожим на правду. Мабуть, Оля Полякова, як справжня людина мистецтва, зрозуміла, що великі твори завжди базуються на конфліктах і трагедіях. Для того, щоб залишитись в історії, потрібно збільшити (або навіть гіперболізувати) драму. При цьому її музика не втратила своєї гоцальної легкості — якраз для дівич-вечорах.

Бывший

Однак кокошник зник не назавжди. Він лише зменшився і перетворився на невеличку корону. Чи це шия Олі Полякової перестала витримувати тягар багатокілограмових кокошників, чи то Оля сама вирішила себе скромно коронувати, наразі невідомо.

Королева ночи

В останній на сьогоднішній день роботі Оля Полякова приміряє на себе новий образ — Королеви Ночі, самотньої, стражденної, водночас самоіронічної та сильної жінки з торгових рядів Житнього ринку.

Крім цього, у кліпі прослизають кроскультурні штуки. Так, «Королева ночи» — це алюзія на пісню іншого метра української естради Макса Барських«Тумани». Невідомо, це комплімент чи стьоб, однак виникає відчуття, що Барських присвятив свою пісню Олі, а вона йому відповіла. Цікаво, що і Барських, і Полякова є діловими партнерами Ясинського. Тож про те, чи все так і було, чи це лише випадковий збіг, можна тільки здогадуватися.

Зараз здається, що Оля Полякова вийшла на самостійну орбіту існування. У неї сформувалися впізнаваний стиль і власна тема про прості та зрозумілі речі на межі стьобу і драми, як би це кумедно не звучало або не виглядало у кліпах. Дійсно, кокошник надав сили, в тому числі й сили переглядів на YouTube — з тисяч вони змінилися на десятки мільйонів.

Поп-музика — мінлива субстанція, і потрібно мати сильний характер і талант, а також постійно працювати над собою і не боятись експериментів, щоб утриматися на хвилі. Поляковій, щоб підкорити цю субстанцію, знадобилося майже 20 років та одна підказка. Залишилось тільки з’ясувати, що вона буде робити після Палацу Спорту — замахнеться на «Олімпійський» чи залишить свої амбіції на рівні культової народної співачки? Час покаже, продюсер підкаже.

Читайте також: що, чому і навіщо показує Тіна Кароль у своїх кліпах