Mac DeMarco

Тексти

Мак Демарко випустив альбом про втому. Послухайте його на самоті

Юрій Береза
456

Рига, зал Palladium, осінь 2018 року. Половина європейського туру Мака Демарко позаду. Кінець шоу. Мак сує два пальці в рот. Блювотиння ллється прямо на сцену. Глядачі зрозуміли, що сталося, приблизно за хвилину. Так він буде закінчувати майже кожен свій концерт в Європі. І, схоже, Мак блював на сцені не просто так, якщо судити з інтерв’ю на підтримку альбому Here Comes The Cowboy.

Here Comes The Cowboy — четвертий альбом Мака. Це первісток його лейблу Mac’s Record Label. Зараз Демарко переживає щось на кшталт «зеніту слави». Тепер він не просто інді-музикант, а важливий гравець індустрії. Інтерв’ю до виходу Here Come The Cowboy з’явилися майже в усіх великих виданнях, його кличуть музичним гостем на шоу Джиммі Феллона.

Дивлячись на Мака, складно уявити, що перед нами — успішний музикант, який своєю творчістю породив клонів по всьому світу. Наприклад, Rex Orange County в Великобританії, Boy Pablo в Норвегії, Фума Віпхуріта з Тайваню.

Мак виглядає, як людина, що живе на допомогу безробітним. Одного разу його не пустили в літак через те, що він виглядав, як безхатько. Зараз у Демарко є свій будинок, де він живе з дівчиною Кірою. Там він і записував новий альбом уночі.

Можливо, нічні сесії подарували альбому м’яку неквапливість. Або ж спрацювало усвідомлення того, що за сім років Демарко пройшов шлях від музиканта, який заробляє на запис альбому, тестуючи на собі експериментальні ліки, до авторитету в інді-музиці. Тепер поспішати особливо нікуди.

Мак стверджує, що Here Comes The Cowboy — реліз дуже особистий. Правда в цьому є. На альбомах 2 і Salad Days Мак постає в образі компанійського хлопця. У This Old Dog він залишається таким самим, тільки на додачу досліджує відносини зі своїм батьком. Ставлення до тата в нього приблизно таке: «Батько — рідкісний піздюк. Але він мій батько. Хай його Бог береже».

Він, сам того не знаючи, записав альбом не тільки про себе, а й про людей навколо. Іноді хочеться не спілкуватися з людьми, а спокійно посидіти вдома, почитати книжку. Here Comes The Cowboy якраз про це — про періодичну концентрацію на радощах самотності. Про це, до речі, пісня Finally Alone.

Але це не означає, що Мак — дикий інтроверт. Звичайно, він розбирається в собі (Nobody). Але тут є пісні і про інших людей. Наприклад, K — замальовка в стилі The Beatles, присвята дівчині, Heart To Heart — триб’ют реперу Маку Міллеру, з яким він встиг потоваришувати. Або ж Choo Choo — lo-fi-фанк про смерть, який може бути присвячений кому завгодно.
Утім, своє дивне почуття гумору Мак зберігає, зокрема у відео. В Nobody він загримований під ящірку, а в свіжому On The Square з мерзенним звуком «чавк-чавк» перетворюється то на свиню, то на кота, то на кракена. Бути нормальним — складна робота. Трохи божевільним — легше. І корисніше.

В анонсі Here Comes The Cowboy Мак сказав, що він родом звідти, де люди носять ковбойські капелюхи і крутять коровам хвости, але сам альбом не про це. Проте, слухаючи Here Comes The Cowboy, здається, що Мак — той самий втомлений ковбой, який ледве сидить на кобилі, що стомилася не менше, а весь альбом — це саундтрек до цієї подорожі. Їх, до речі, у Демарко заплановано чимало: влітку — США, восени — Європа. Зачиняйте двері, малята, ковбой іде.

Читайте також, як Великобританія стала колискою незалежної музики.