Тексти

Бути продюсером в Україні: плюси, мінуси, підводні камені

Данило Панімаш
14135

Якихось 15 років тому слово «продюсер» викликало асоціації із зловісним Карабасом-Барабасом, який відбирає в артистів значний шматок прибутку.

Однак які продюсери й продюсерки сьогодні? Як вони працюють з артистами, звідки беруть нові таланти і в чому взагалі полягає їхня робота?

ХТО ВЕДЕ
Потап та Ірина Горова

Чим відомі:
Потап, «Время и Стекло», Michelle Andrade, MOZGI,
незвичним альбомом INGRET та вірусними відеокліпами.
Чим хайпують зараз:
MOZGI Entertainment незмінно й невпинно розважають українську публіку, як на концертах, так і в Інтернеті.
Ігор Тарнопольський

Чим відомий:
Джамала перемогла на «Євробаченні». Співак LAUD стає новою зіркою українського Soul/R&B під його керівництвом. Дав старт проекту The Maneken.
Чим хайпує зараз:
Джамала випустила довгоочікуваний альбом і готує великий концерт-презентацію.
Михайло Ясинський

Чим відомий:
Власна агенція Secret Service Entertainment, перший менеджер Світлани Лободи. Наразі серед артистів — Макс Барських, Оля Полякова та фантастична жінка Tayanna.
Чим хайпує зараз:
Полякова незабаром йде на штурм «Палацу Спорту», Макс Барських — МВЦ. Також піарить самого Олега Винника.
Юрій Федоров

Чим відомий:
Перезавантаження «АГОНЬ» (екс-Quest Pistols); концертний директор гурту «Пошлая Молли».
Чим хайпує зараз:
«АГОНЬ» готує дещо цікаве та секретне, а «Пошлая Молли» перетворюється на українську Nirvana.
Юрій Нікітін

Чим відомий:
Яскрава кар’єра Вєрки Сердючки, гурти NikitA, «НеАнгелы» і український феномен року (поки) — гурт KAZKA
Чим хайпує зараз:
Перетворив KAZKA на головний інді-поп-гурт України.
Влад Ляшенко

Чим відомий:
Лейбл «ІншаМузика»; вивів на орбіту відомі альтернативні гурти «ТОЛ» та Stoned Jesus. Засновник єдиної української премії в галузі важкої музики The Best Ukrainian Metal Act, концертний директор клубу Bingo та арт-директор клубу MonteRay Live Stage.
Чим хайпує зараз:
Створив радіостанцію «ідеальної музики неідеального світу» Radio Submarina і непорушно стоїть горою за андеграунд.

Про відкритість до нових виконавців та критерії відбору

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Ми відкриті до всього нового, талановитого, на що може бути попит у широкої публіки. Нові імена не шукаємо. Знаходимо спонтанно, і досвід підказує, що це найпевніший знак успіху. Раніше я себе обманював, думав, що якщо немає взаємних почуттів з артистом, схожості смаків, інтересів і переконань, то можна побудувати бізнес лише технічно. Ні. Принаймні, в нашому бізнесі без почуттів нічого не працює. Моя задача — підтримувати сервіси компанії у повній бойовій готовності до зустрічі з новою зіркою.

Влад Ляшенко

Влад
Ляшенко

Я достатньо закритий. Не хочу працювати з просто хорошими артистами. Шукаю тільки потенційних лідерів і непересічні гурти. Сам сиджу на великій кількості «музичних потоків» і слухаю, мабуть, все, що виходить в Україні. Бо є проект Radio Submarina, і ми наповнюємо цей ефір максимально якісною альтернативною музикою.

Мої критерії відбору складно описати. Головне — внутрішня «чуйка». Безумовно, це і музичний професіоналізм артиста, і загальний «кач» з програвача та зі сцени, якість, харизма, реакція потенційних фанів, а іноді й антагоністів. З моїм підходом відфільтровується багато. Я ж працюю не на конвеєрі.

Юрій Нікітін

Юрій
Нікітін

Я в постійному пошуку. Зараз я відкритий як ніколи. А на питання «Де?» відповім ще коротше: «Скрізь». Дивлюся, що яскравого з’явилося в мережі, аналізую талант-шоу, колег питаю, чи не з’явився на обрії хтось талановитий.

Ще до особистої зустрічі з артистом я розумію, чи ми на одній хвилі, чи зможу я побудувати з ним довгі та довірчі відносини, чи дійсно це той талант, який я хочу просувати.

А з критеріями відбору все просто. Це має бути цікава, глибока особистість з врівноваженою психікою, яскравою зовнішністю, впізнаваним вокалом і обов’язково з міжнародним потенціалом роботи.

Що легше, краще або цікавіше — створити артиста з нуля чи працювати з тим, хто вже сам себе побудував?

Ігор Тарнопольський

Ігор
Тарнопольський

Можливо і те, й інше, тут важливо нічого не переплутати і діяти з розумінням того, що забезпечує оптимальне зростання і розвиток артиста. По суті, це дві абсолютно різні парадигми, які однаковою мірою потребують імплантації в дійсність, поточний момент.

Сергій Малецький

Юрій
Федоров

Будувати з нуля — цікавіше, а працювати з готовим артистом — легше і швидше. І ще, успіх — поняття комплексне, тому «побудував себе сам» часто стає дуже умовним поняттям.

Потап

Потап

І те, й інше мають місце. Тут як у будівництві: перебудовувати складніше, будувати по-новому — легше. Артиста вибудовують його доля, досвід, шлях через терни до зірок. Продюсер бере участь, але не в такому великому обсязі, як багатьом здається.

Про вигідність інших жанрів, крім поп-музики

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Я не знаю успішнішого продюсера в Україні, ніж рок-зірка Святослав Вакарчук, і більш витонченого, ніж і електронний музикант The Maneken. У поп-сегменті через дефіцит глибини у змісті доводиться ретельно працювати з формою. Це робиться для залучення не найбільш освіченої, але дуже численної публіки. І доводиться дуже голосно про це кричати. Тому складається враження, що крім цього, нічого нема. Але якщо ви чогось не бачите, це не означає, що цього не існує.

Влад Ляшенко

Влад
Ляшенко

Мабуть, мало кому з професіоналів цікаво займатися музикою, яка навряд чи принесе гідний прибуток. Попит є, можливо, не такий великий, як у поп-музиці. Його потрібно розвивати і зрощувати публіку.

Але ж я є. І займаюсь я цим майже 20 років. Я будую і розвиваю альтернативний сегмент музичного ринку країни. Маю результати і не зупиняюсь. Хотілося б, щоб було більше менеджерів і продюсерів у рок-музиці. Тут є що робити, повірте.

Ігор Тарнопольський

Ігор
Тарнопольський

Продюсування вимагає найвищої компетенції, досвіду і вибудуваної системи відносин. У поп-музиці принаймні все зрозуміло з цілями і цінностями. У масовому сегменті можна заробити гроші, в інших це неможливо, на жаль. Тим не менш, мені особисто цікаво попрацювати з рок-музикою і продовжити працювати з софісті-попом, нео-соулом і сполученими жанрами. Сподіваюся наступного року показати результати наших нових проектів.

Юрій Нікітін

Юрій
Нікітін

Перш за все, в силу ментальних установок нації. Середовище, в якому нас виховують і в якому ми зростаємо, сильно впливає на смаки і переваги аудиторії. Навряд чи можна робити гостросоціальні або протестні тексти у поп-музиці. Швидше в рок-музиці або хіп-хопі. Тому в Росії, наприклад, так запотребований реп.

Про ті самі імена на українській сцені та «свіжу кров»

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Було би дивно, якби успішні бренди, що відбулися на нестабільному музичному ринку, змінювали ім’я. У цьому й полягає причина того, що «свіжа кров» в пострадянських реаліях — це молоді, талановиті та злі. Якщо вони піднімаються на вершину, вони ще довго нікого не підпустять занадто близько і будуть триматися там щосили так довго, як вистачить сил. До того ж так хоче публіка.

Останні дослідження, які для нас провела компанія GFK, говорять, що українці називають зірками тільки найактивніших артистів, яких помітно не менше 10 років. Цьому сприяють ЗМІ. Багато молодих виконавців часто не проходять цей марафон, їх навіть не встигають помітити. Так було завжди, і я поки не бачу нічого, що могло б це змінити.

Цивілізований шоу-бізнес вимагає постійного оновлення. Там немає місця динозаврам, які приросли дупами до Олімпу. Цього не допустить індустрія, цього не зрозуміє публіка. Але в цивілізованому шоу-бізнесі немає місця багатьом карикатурним формам життя, що властиві пострадянському шоу-бізнесу.

Влад Ляшенко

Влад
Ляшенко

На поп-ринку так і є. Їм вигідніше продавати продукт, який вже має аудиторію, ніж щось нове та свіже. Нове — це ризик. А попса ризик не любить. До того ж, «свіже» робить конкуренцію «старим» зіркам, відбирає у них слухача. В альтернативних напрямках слухач більше відкритий до нового. Але. В основній масі українська публіка — інертна, консервативна і ностальгічна. І ринок годує так, як хоче ця маса.

Але «свіжа кров» зараз сама може знайти шлях до Олімпу. Треба мати лише талант, бажання і стабільне інтернет-з’єднання. І за останні роки цієї «свіжої крові» з’явилося дуже багато. Ви що, не бачите?

Юрій Нікітін

Юрій
Нікітін

Аналогічна ситуація зі «старими» артистами відбувається не тільки в Україні, а практично на всіх локальних ринках. Вона стосується здебільшого музики, розрахованої на широку аудиторію. Імениті музиканти нікуди не діваються. Вони продовжують творити, просувати свою творчість, гастролювати. Плюс, на відміну від «ньюкамерів», вони добре знають структуру бізнесу і закони ринку. За кожним великим ім’ям стоїть статусний продюсер або менеджер з міцною командою.

Нові проекти з’являються, але вони не володіють достатньою кількістю ресурсів (гроші, люди, інструменти) для потужного виходу на ринок. Те, що я бачу зараз — більшість з них називає себе «незалежними» від продюсерів, менеджменту, структур, форматів. Вони плутають музикування з музичним бізнесом і, як наслідок, рухаються дуже хаотично, без запланованих дій, без стратегій, бачення, конкретних цілей.

Важливо пам’ятати, що щільність ринку з кожним днем ​​збільшується і початківцям потрібно зрозуміти, що «на авось» навряд чи комусь вдасться проскочити (не без винятків, звичайно). Успіху досягатимуть лише ті, хто діє усвідомлено.

Про кінцеву мету артиста, рубіж амбіцій і чого вони взагалі від життя хочуть

Ігор Тарнопольський

Ігор
Тарнопольський

Цілі у всіх різні, хоч усі артисти амбітні і налаштовані на успіх. Спрямованість на певний результат перетворюється на клубок протиріч — зробити хіт, отримати нагороду, заробити грошей, зібрати великий майданчик тощо.

Цілеспрямовані артисти своєчасно реагують на складнощі. Великі зірки демонструють результати одразу в кількох напрямках, діють комплексно. Саме їм світять стадіони й великі заробітки. І все ж є обмеження, зумовлені їхніми жанром, мовою, ємністю ринків, на які вони працюють.

Сергій Малецький

Юрій
Федоров

Усе перераховане вище можна назвати одним словом — запотребованість. Я впевнений, що будь-який артист прагне до неї. Рівень цих прагнень залежить від амбіцій, таланту, зусиль і удачі. Всі ставлять перед собою різні цілі. Головне — не переплутати причину і наслідок. Бажання щось сказати своєму глядачеві — це причина, а повні зали і дзвінка каса — наслідок.

Потап

Потап

Кінцева мета — знайти відповіді на питання, у чому сенс життя, у чому його, артиста, призначення. Артист має вміти зупиняти час, відкривати ширму і відповідати на питання. І ця мета ніколи не буває кінцевою! Вона передається справжніми артистами з покоління у покоління. З цієї точки зору кількість зборів і розмір майданчиків не мають значення. Я бачив людей, які збирали повні стадіони, але при цьому не почували себе щасливими. Щасливий той артист, який докопався до істини.

Foals

Про «термін придатності» та «життєвий цикл» артистів

Сергій Малецький

Юрій
Федоров

«Термін придатності» артиста визначається його запотребованістю. Поки ти цікавий глядачеві, ти живий. Якщо є «безперервність хітів», інтерес зберігається довго. Якщо ти записав одну вдалу пісню, інтерес швидко проходить. Усі ми знаємо артистів, які не випускають нічого нового багато років, але мають відмінну гастрольну історію. Знаємо і зворотні приклади. Правило одне — правил немає.

Потап

Потап

У артиста немає «терміну придатності» і «життєвого циклу». Це стереотипи суспільства, за якими одні міряють інших. Насправді важливе лише мистецтво, яким володіє артист, вміння допомогти людям, нести своєю творчістю не тільки розважальну, але й навчальну, цілющу функції.

Ірина Горова

Ірина
Горова

У будь-якому бізнесі існує показовий період від 5 до 7 років. Якщо за цей час артист і його творчість не трансформуються згідно трендів і реалій ринку, він втрачає популярність. Звичайно, є колективи, які живуть по 20 років, але це, скоріше, виняток. Впевнена, що такі артисти все одно прагнуть вносити в свою творчість щось нове і актуальне.

Про несамостійність артиста та цінність кадрів

Юрій Нікітін

Юрій
Нікітін

За Ілона Маска і Стіва Джобса теж інші люди роблять частину роботи, але у нас навіть думки не виникає сформулювати питання таким чином, чи не так?

Вважати, що артист — це і є весь музичний проект, — омана. Будь-який успішний проект — це міцна команда. І чим професійніший кожен з її членів, тим успішніший проект.

За будь-яким гучним ім’ям світового шоу-бізнесу стоять десятки людей, які роблять за нього багато роботи — маркетологи, дистриб’ютори, лейбли, персональний менеджмент, і так далі.

Про власні продюсерські ходи, якими можна пишатись

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Мій головний продюсерський хід — це агентство Secret Service, клієнтом якого я пізніше став сам. Часи, коли продюсери вирішували за артистів і привласнювали собі левову частину результатів їхньої праці, вже у минулому. Сьогодні публіка вимагає харизматів, героїв, і не вірить у продюсерські проекти, а музиканти стали дуже просунуті й практичні.

Дорогі студії і складна дистрибуція, якими продюсери та їхні компанії залучали таланти, не потрібні. Інтернет і технології дозволяють писати і поширювати хіти самостійно. Артисти нової хвилі самі розуміють, чого хочуть і що їм потрібно для успішної роботи. Їм потрібні помічники, а не поводирі. І ми створили таку компанію, що обслуговує яскравих і талановитих особистостей на їх умовах.

Але один з найулюбленіших ходів — це кліп на пісню «Жить легко» Світлани Лободи, який ми зняли відразу після її участі в «Євробаченні». Тоді вона отримала не найвище місце, і ми згладили цю гіркоту самоіронічним кліпом. Головна героїня після невисоких балів на «Євробаченні» закрилася у квартирі. Вона багато їсть і повнішає. Цей іронічний кліп і суперобраз, створений нами з Аланом Бадоєвим, дозволив закрити тему результатів «Євробачення», яка традиційно дуже турбує українську аудиторію.

Юрій Нікітін

Юрій
Нікітін

Пишаюся? Це занадто гучне слово. Я лише щось відмічаю для себе. Те, що вдалося реалізувати точно, як було задумано, і спрацювало. В основному, це стосується стратегій виходу. Характерний приклад — вихід групи KAZKA на ринок у 2017 році.

Мені б дуже хотілося, щоб на початку шляху про гурт судили без упередженого ставлення, щоб псевдоексперти не клеймили їх «продюсерським проектом», нівелюючи внесок самих музикантів, їх талант і роль у проекті.

Перший рік ні я, ні NIKITIN Talent Management не фігурували в якості менеджменту, і під час релізів ми не вказували назву нашого лейблу. Багато хто захоплено сприйняв проект. І ринок включився.

Наше ім’я вперше з’явилося поруч з гуртом практично через рік на премії YUNA у 2018 році, коли KAZKA виграла в номінації «Відкриття року».

Фредді Мерк’юрі любив говорити: «Ти гарний настільки, наскільки гарна твоя остання пісня». І якщо подивитися на роботу MAMAMUSIC, то наш останній реліз «Плакала» групи KAZKA я сьогодні бачу як найгучніший реліз в українській музиці цього року. Аудіо на YouTube подивилося вже більше 44 мільйонів людей, а пісня стала №1 не лише в Україні, а й в Болгарії, Молдові, Росії.

Зараз «Плакала» грає на російських федеральних радіостанціях: «Нове радіо», Love Radio, «Лайк ФМ» та інших, причому УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. Це другий відомий мені випадок після такого самого успіху гурту «Океан Ельзи».

Про сонграйтерів і те, де їх брати

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Автор, що може вловити думки артиста, образ, його смисли — це велика рідкість. Таких зараз немає. Більшість авторів пишуть пісні, схожі на інші хіти, це ті, хто сам не зміг стати зіркою. Таким авторам рідко вдається знайти свого Артиста, тому що вони шукають клієнта, який купить пісню.

Рівень життя в Україні визначає мислення місцевих авторів, це гальмує розвиток ринку. Тому серед успішних зірок більшість пишуть самі, часто і створюють собі саунд. Наприклад, Барських, Монатік, Потап, Позитив. Іншим доводиться переслухувати терабайти демозаписів, щоб знайти «той самий хіт»: брати куплети, переписувати приспіви, змінювати мелодію, підганяти під власну гармонію. Це дуже складно, але поки вибору немає.

Про допомогу музикантам за «спасибі»

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Я із задоволенням допоможу класним музикантам тими ресурсами, якими володію. Скажу чесно: наші оберти на сьогодні дозволяють займатися тільки бізнесом, не благодійністю. Проте ми із задоволенням беремо участь у різних проектах без розрахунків на прибуток. Але не більше. «Влітати» на гроші на таких проектах ми теж не можемо. В мене не так багато друзів серед талановитих музикантів, щоб заради грошей ми з ними готові були ризикувати нашою дружбою.

Потап

Потап

Періодично я займаюся продюсерською благодійністю: допомагаю тим, з ким починав або кого добре знаю, з ким є особистий контакт. Однак це не завжди добре закінчується. Наприклад, іноді допоможеш артисту, а він візьме і перетвориться на «зірку». Доводиться потім з цієї «зірки» знову пророщувати людину.

Ірина Горова

Ірина
Горова

Є творчі особистості, за якими цікаво спостерігати зі сторони. І часто вони виявляються настільки амбітними, що не просять допомоги. Коли на горизонті з’являється хтось цікавий, новий, ми намагаємося першими звернути на нього увагу. Зараз приглядаємось до кількох крутих хлопців. Поки що допомагаємо їм у творчій роботі на студії.

Про можливість «українського музичного дива»

Михайло Ясинський

Михайло
Ясинський

Воно можливе. Для цього має відбутися наступне.

  1. Рівень викладання і використання англійської в Україні має зрости в десятки разів.
  2. Рівень життя ряду соціальних класів має зрости до рівня хоча б Румунії чи Росії. Щоб писати пісні для жителів благополучних країн, потрібно бути самому благополучним, їздити по світу, жити на повну.
  3. Регіональна політика в Україні не буде витісняти до столиці й за кордон місцеві таланти, наставників, майстрів, які могли б виховати майбутніх артистів.

Це все не дуже близька перспектива. Набагато простіше зберегти позиції постачальника музикантів і зірок для російськомовного простору. Але щоб це відбувалося в національних інтересах, необхідна величезна кількість зусиль і, звичайно ж, зміни у великій політиці.

Читайте також: хто і куди веде концертний ринок України