25 найкращих зарубіжних альбомів 2018. Вибір редакції

Час підбивати підсумки! Ми запланували кілька матеріалів, у яких розповімо, що трапилося у музичному житті світу в 2018 році.

Починаємо з зарубіжних альбомів. Ми довго сперечалися, однак знайшли компроміс і відібрали найкайфовіше, що слухали у 2018-му. На жаль, цього року світова музика вирішила перепочити. З’явилось дуже мало цілісних прекрасних релізів, їх потрібно було розгледіти за ненажерливою машиною сучасного хіп-хопу.

Тож ми склали нетривіальний і збалансований, на нашу думку, список 25 найкращих альбомів 2018-го. Слухаємо!

Каньє Вест і Kid Cudi об’єднались у супердует Kids See Ghosts і випустили однойменний альбом. Виникає враження, що обидва репери ловлять привидів із зав’язаними очима у темній кімнаті. Дуже обережна і тремтлива робота від суперстарів сучасного хіп-хопу.

Ці хлопці — пророки хаосу, в якому змішується хіп-хоп, індастріал, електроніка і панківський аттітьюд. На новому альбомі скажених експериментаторів до цього міксу додаються ще й елементи хард-року. Death Grips можна дорікнути в тому, що Year Of The Snitch став більше доступним для широкої публіки, однак вони завжди робили те, що хочеться їм, а не нам.

Колись гурт Editors грав романтичний пост-панк-ревайвл, однак на альбомі Violence вирішив позагравати з іншими жанрами. Загравання вдалося, саме тому на цій дуже неоднорідній платівці можна знайти елементи нью-вейву, диско та електроніки в обгортці тендітних та пристрасних балад, як би дико це не звучало.

Алекс Тернер запарився грати динамічну гітарну музику і вирішив усе змінити. За благословенням він звернувся до покійного Сержа Генсбура, і так з’явився дуже нестандартний для Arctic Monkeys альбом. Tranquility Base Hotel & Casino — це смілива спроба змішати різні відтінки поп-музики з джазом, психоделікою і музикою самого Генсбура.

«Золотий хлопчик» Каньє Веста, репер Pusha T випустив один з найкращих хіп-хоп-релізів цього року. Його музика інколи нагадує про золоту еру хіп-хопу з поправкою на сучасний саунд. Pusha T ставиться до минулого з великою повагою і любов’ю, не забуваючи і про тренди. Яскравий альбом.

На альбомі Wrong Creatures BRMC не зраджує собі та продовжує гнути свою напівпсиходелічну, напівблюзову гаражну лінію. У цьому хлопці відчувають себе як риба у воді. Вся платівка — це прекрасний баланс між качовими бойовиками, проникливими баладами та хвацькою, гіпнотичною подорожжю у свідомості Пітера Хейса, в якій все більше проявляється Джим Моррісон.

Glintshake забили болт на гаражний рок, переіменувалися на «ГШ», взяли за орієнтир творчість гуртів «Звуки Му», «Вежливый Отказ», ранніх «Браво» і ніжно загорнули все це у складні структури no wave’у. Другий альбом гурту «Польза» — це психопатична і гіпнотична музика з потужним бекграундом.

Ghostemane — один з тих виконавців, якому якось легко вдається неможливе. Щоб намішати треп, хіп-хоп, індастріал і мазафаку, причому так, щоб це звучало круто і незвично — потрібно дуже нестандартно дивитись на світ. І хоча інколи здається, що Ghostemane — це бастард Джонатана Девіса з Korn, це не відбирає його крутості.

До речі, вже в лютому 2019-го року Ghostemane розкачає київський клуб Atlas. Буде гаряче, тож приєднуйтесь, поки є можливість.

Шотландські пост-рокери Mogwai записали саундтрек до фільму під назвою KIN, який дивитись можна тільки через музику. Весь альбом — це меланхолійна, космічна і надзвичайно красива музика, яка викликає бажання дихати на повні груди у вакуумі рутини.

Ic3peak розказують страшні та похмурі казки. Ці казки настільки налякали російських депутатів, що Ic3peak внесли до чорного списку як особливо небезпечних артистів, а концерти гурту заборонили в РФ. Альбом «Сказка» — це оголений нерв і страшний, готичний, електронний сон в одному флаконі.

Здавалося б, що нойз-рок помер і перетворився з окремого жанру на складову музики. Однак Daughters зі своїм істеричним, важким та похмурим альбомом нагадують, що нойз-рок ще рано ховати. Навіжена, монотонна, похмура музика для тих, хто полюбляє переслідувати своїх жертв лабіринтами нічного міста.

Це занадто красиво, дуже проникливо і надзвичайно меланхолійно. Florence & The Machine продовжують підтримувати свій статус гурту, який зміг опанувати солодкий сум, підкорити його і змусити собі служити. Але від цього виграє саме слухач, який може нескінченно насолоджуватися світлими баладами прекрасної Флоренс Велш та її команди.

Інді-рокери Lord Huron підкупають своєю сентиментальністю та вінтажним саундом. Дещо наївні, але проникливі пісні про щось, мабуть, дуже важливе для вокаліста Бена Шнайдера, наситять фарбами будь-який сірий та невиразний пейзаж за вікном. Красивий і легкий реліз з великим поклоном 1960-м.

Dead Can Dance вже давно потрібно вносити у реєстр пам’яток ЮНЕСКО. Вже майже 40 років з перервами Брендан Перрі та Ліза Джерард експериментують з прадавніми інструментами і музикою різних культур. Альбом Dionysus — це гімни древньогрецькому богу Діонісу і саундтрек до містичних вакханалій. Приголомшливо і надзвичайно атмосферно.

Поки Portishead відзначає десятиліття свого альбому Third, батько-засновник гурту і головна рушійна сила Джоф Барроу зі своїм проектом Beak випустив нову платівку. І поки доля релізів Portishead туманна і не ясна, Beak відмінно підхоплюють їхню похмуру музикальність. >>> (ох і назва) — це краут-рокова тягнучка, тривожна, гіпнотична, cентиментальна і неймовірно красива.

Брендан Кенті і Джо Леллі, барабанщик і басист культового Fugazi, об’єднались з таємничим джазовим гітаристом Ентоні Пірогом і записали наживо музичний діамант. Це — майже класичний фугазіївський пост-хардкор, зроблений під впливом джазу, динамічний, живий і надзвичайно потужний.

Хіп-хопери Brockhampton балансують між качовою агресію і світлим сумом, інколи перериваючись на якісь зовсім глюкаві історії. Однак можна точно сказати, що в гурту є грув і подача, а також надзвичайна жага до експериментів. Альбом Iridescence це тільки підтверджує.

Шотландці Lylo на початку року випустили несправедливо непомічений альбом, який має надзвичайний вайб і грув. Інколи здається, що це спільна платівка Джорджа Майкла та Porcupine Tree. Тут достатньо пісень, під які хочеться як качатись, так і плисти течією життя, не помічаючи нічого навколо. Засмоктує з головою.

Манчестерці GoGo Penguin — гідні нащадки шведського джазмена Есбйорна Свенссона, який трагічно загинув у 2008-му році. Сентиментальна суміш інтенсивних джазових пассажів і тріп-хопу викликає почуття легкості буття і бажання навчитися грати на піаніно чи барабанах. Обережно, ця ніжність може серйозно поранити.

За майже 30 років гурту Clutch вдалося створити навколо себе справжній культ. Цьому сприяло почуття гумору та музична майстерність хлопців — гурт дуже лагідно змішує блюз із хард-роком і саузерн-роком. Альбом Book Of Bad Decisions — це яскравий і потужний рокешник. Найкращий у цьому році.

Прекрасна легендарна Нене Черрі нарешті випустила свій п’ятий альбом. Це 12 гіперчуттєвих тріп-хопових пісень, які краще кілька разів послухати, ніж щось про них читати. Надзвичайно тремтлива та ніжна платівка.

Електронний музикант Jon Hopkins випустив платівку, повз яку дуже складно пройти. Потужні холодні вібрації, масивні біти, ембіент, що огортає, і надзвичайна емоційність заміксовані у гіпнотичний коктейль.

Те, що зробив Denzel Curry, — перлина у світі хіп-хопу. Агресивний, сильний альбом ніби дозволяє слухачеві звільнити свого внутрішнього звіра, не замислюючись про наслідки. Надривно, качово і дає 100 очок уперед багатьом хіп-хоп-самозванцям.

Шведська співачка Robyn відійшла від безглуздого денс-попу і випустила альбом, який повністю ламає її звичний образ. Співачка переосмислила свою музику. Такою Robyn ще ніхто не чув. Honey — це найкраще, що траплялося з поп-музикою у цьому році.

Британський сінгер-сонграйтер Бен Говард випустив надзвичайно проникливу платівку. Це — сучасний інді-фолк у найкращих його проявах. Тремтливий, атмосферний і сумний, Noonday Dream інколи нагадує настроєм і манерою співу Бека Гансена, проте альбом створює перед очима зовсім інший всесвіт. Магічна платівка.

Слідкуйте за новою музикою на нашому сайті та телеграм-каналі. Незабаром продовжимо підбивати підсумки 2018-го.